Дитяча закоханість – це серйозно?

Наївно та…серйозно?

Якщо все-таки трапилося так, що до вашого чада нагрянула перше, та ще й нерозділене кохання, по-перше, знайдіть у собі сили, терпіння і час відверто поговорити з ним. Згадайте своє перше кохання, розкажіть, що ви тоді відчували, про що думали, як склалися (або не склалися) ваші подальші стосунки з тією людиною. Дитина зможе зрозуміти і прислухатися до ваших слів у тому випадку, якщо ваша розповідь буде емоційною і, звичайно ж, щирою. Під час розмови важливо пам’ятати, що саме від нас, дорослих, залежить, який слід залишить у душі дитини першу закоханість. Можливо, комусь дитячі почуття здадуться трохи наївними і навіть кумедними, але насправді з гостроти дитячі емоції можуть навіть перевершувати переживання дорослих. Тому в розмові з дитиною потрібно бути не менш делікатним, ніж із дорослим.

Насмішка, нерозуміння з боку батьків можуть завдати дитині справжньої душевної травми, а почуття неповноцінності може навіть обернутися нервовими стресами, депресією. Страх виглядати в очах інших людей смішним здатний убити в малій людині саме бажання любити. Тільки увага, розмова на рівних та тактовні поради дорослого допоможуть дитині впоратися з першими труднощами взаємин із протилежною статтю.

За власним прикладом

У дошкільному та молодшому шкільному віці (5–9 років) на розвиток дитини величезний вплив має сім’я: діти наслідують мамі та тата у всьому, у тому числі й у стосунках. Завжди слід пам’ятати, що з перших днів життя дітей ми виховуємо майбутніх мам чи батьків. Саме поведінка домочадців є орієнтиром у світі почуттів для малюка.

1. Якщо в сім’ї чоловік ставиться з повагою до власної дружини, то його син буде піклуватися по відношенню до дівчаток.

2. Якщо жінка дозволяє собі покрикувати на свого чоловіка, то і її дочка, швидше за все, не буде мигдальничати з хлопчиками.

3. Важливо навчити дитину правильно вибудовувати свої відносини з протилежною статтю, коли діти тільки вчаться любити та приймати кохання від іншої людини.

Не варто говорити дитині: „Та в тебе цих Наст буде ще…” Подібні слова прищеплюють легковажне ставлення до кохання, програмують на численних партнерів.

4. Навчіть свою дитину поважати почуття інших людей. І якщо предмет кохання не відповідає взаємністю, значить, він має на це свої причини. Дайте дитині зрозуміти, що закоханість — нормальне почуття, якого не потрібно боятися і уникати.

Одного разу кошеня закохалося.

Щоб легше розібратися у переживаннях дитини, можна провести з нею таку гру-тест. Запропонуйте початок казки: „Жив-було маленьке цуценя. Він мав багато друзів, теж цуценят, веселих, сильних, спритних, як він сам. Цуценята подобалося кошеня, яке жило у дворі. Кошеня було таким красивим, але беззахисним… І щеня закохалося в нього. Він познайомився з кошеням і почав грати з ним. Але друзі цуценя стали з нього сміятися: „Ти ж собака! Що ти граєш із кішкою?” І одного разу щеня…” Нехай дитина продовжить розповідь. Уважно вислухайте відповідь — яку тактику він вибере: чи піде на поводу у друзів, чи відстоюватиме право на власний вибір? Відмовиться від дружби з коханою істотою або знайде спосіб помирити друзів із тим, хто не з їхнього кола.
Для дівчинки поміняйте персонажів казки місцями: кошеня хоче дружити із сильним та спритним цуценям. Вас повинен насторожити фінал, в якому цуценя відмовляється від спілкування з кошеням. Порадьтеся за дитину, якщо вона придумає, як помирити інших цуценят з кошеням (наприклад, затіявши загальну гру).

Пам’ятка для батьків

Якщо ваш малюк закохався, то:

• не жартуйте з його почуттів;
• не втручайтеся у відносини своєї дитини;
• обов’язково знаходите час, щоби вислухати чадо;
• використовуйте досвід нерозділеного кохання як можливість навчити дитину долати розчарування;
• Пам’ятайте, що від періоду першої закоханості багато в чому залежить майбутнє особисте життя вашої дитини, тому допоможіть їй вибудовувати гармонійні стосунки з дітьми протилежної статі.