Я люблю дитину, але не хочу бути мамою: що робити?

 «Я люблю свою тримісячну дочку, але я ненавиджу бути матір’ю», — саме такими словами починається один із листів на міжнародному майданчику Reddit, який викликав шквал коментарів та обговорень у всьому світі. І це зовсім не говорить про те, що дитину негайно варто забрати із цієї сім’ї. Звичайно, можна поохати, особливо якщо ви читаєте це зараз, сидячи в компанії з кимось. Але будьмо чесні – такі думки хоч раз, але відвідували кожну жінку, яка народила дитину.

Джерело: instagram @hi_moms1

Діти – це не лише запах молока, веселе гукання та мила беззуба усмішка, як собі малює в уяві кожна вагітна дівчина. Це ще й плач, крики, коліки, здуття живота, температура та постійна метушня 24/7. Всі твердять про те, що діти швидко виростають і потрібно насолоджуватися кожною секундою – кожним словом, рухом, кожним зубиком. І складається враження, ніби тільки така поведінка свідчить про те, що ви справді гарна та гідна мама. Рано чи пізно кожен у такій ситуації почне потихеньку (або навіть дуже швидко) виходити з себе.

І проблема зовсім не в тому, що жінці хочеться відволіктися і незважаючи на величезне і безумовне кохання до свого малюка, присвятити трохи часу собі. Проблема починається тоді, коли жінка вирішує сказати про це вголос.

Джерело: pexels

У суспільстві чомусь вважається ганебним зізнатися, що ти втомилася від материнства. Як же так? Чоловік розповість, що ось він на роботі справді втомлюється, а ви й так цілими днями вдома сидите. А свекруха ще й дорікне, що в її час різних гаджетів не було, та й підгузки були на диво і нічого, своїх виростила, а ти все вигадуєш. На сторінках у Instagram ви бачите доглянутих матусь із вічно щасливими чадами на руках, а з телевізора чуєте поради від зірок, які все й завжди встигають. І безвольно починаєте відчувати себе нікчемною, поганою та лінивою.

Стоп! Це не так. Переважна більшість батьків на різних етапах дорослішання своїх дітей стикаються з питанням: а чи добре я виховую свою дитину? А чи справді я його люблю? Чи можу я не хотіти бути мамою? І це нормально. Просто багато хто боїться в цьому зізнатися. Тільки суть у тому, що визнання проблеми – це вже половина шляху до її вирішення.

Джерело: instagram @anakoneva

Так, материнство – це щастя, але навіть найбільшого щастя можна втомитися. А щоб цього не сталося, ось вам кілька порад.

• по-перше, видихніть. Заспокойтесь. Дитина дійсно все відчуває і якщо ви намагатиметеся зробити її щасливою, але при цьому будете глибоко нещасною – нічого не вийде. А звідси випливає друга порада⇒
• Почніть з себе. Навіть якщо ви єдина людина, яка доглядає малюка, знаходите трохи часу для себе. Мінімально 30-40 хвилин на день, щоб видихнути, упорядкувати думку і переключитися: прочитати пару сторінок книги, випити гарячий чай або сплести браслет. Що завгодно але собі!
• Делегуйте. Усіх справ не переробити. Чоловік цілком може розігріти вечерю не тільки собі, але й ваам, мама або свекруха може допомогти з прасуванням або прибиранням, а подруга або сусідка годинку погуляти з вашим малюком у парку – мамі теж потрібен відпочинок.
• Не накручуйте себе! У всіх бувають складні або невдалі дні, втома та апатія, але це не привід звинувачувати себе і вважати, що ви найгірша мати на світі. Ваш малюк точно так не рахує!
• Знайте, ви не одна! І навіть якщо ніхто не скаже вголос, що іноді відчуває такі самі почуття, як і ви, але так воно і є.

Яка ви мати? 4 типи мам за способами виховання