«Я не такий»: чим небезпечна критика мами на адресу дитини
Ми схильні часто критикувати наших дітей, але рідко замислюємося про наслідки та про те, як критичні зауваження впливають на розвиток дитини та її майбутнє життя.
Психологи акцентують увагу на тому, що критика дуже небезпечна, особливо у відносинах із найближчими людьми.
На жаль, у суспільстві прийнято критикувати дітей – вони вислуховують критичні зауваження не лише від батьків, а й від вихователів у дитячому садку чи вчителів у школі. Згадайте своє дитинство, і ви зрозумієте, як часто вас самих критикували та вказували на помилки «з найкращих намірів».
У цьому матеріалі знаємо, що відбувається насправді, коли ми критикуємо наших дітей.
Критика батьків на адресу дитини: у чому небезпека?
Коли батьки говорять дитині токсичні фрази з критикою, наприклад, «Ти погана (погана)» або «Ти все робиш неправильно», вона починає вважати себе не такою і втрачає впевненість і любов до себе.
Типово поведінка, коли дитина починає «намагатися заслужити любов батьків» і намагається довести, що він вартий їхньої уваги.
Батьки завжди повинні пам’ятати, що є цілим світом для маленької дитини, яка без любові, турботи та доброго слова може емоційно загинути. І коли мама абсолютно впевнена у своїй правоті і хоче «як краще», постійно критикуючи дитину, вона стикається з внутрішніми переживаннями і нарощує комплекси, яких часом неможливо позбутися навіть через багато років.
Особливо небезпечна критика того, що дитина не в змозі виправити – це стосується зовнішності, характеру, інтелектуальних можливостей та здібностей. У моменти розбіжностей мама забуває, що формує у дитини «неприйняття себе», а це спричиняє безліч негативних наслідків.
Досить часто у дитини не залишається вибору, і вона просто погоджується з критикою, приймаючи, як факт, що вона «не така» і її «ні за що любити».
Такі діти стають або невпевненими в собі людьми, не здатними досягти поставленої мети, або демонструють агресію, щоб захиститися. Більше того, такі діти щиро вірять у свою неспроможність, непривабливість та інше.
Наприклад, якщо мама в дитинстві говорила дочці, що вона товста чи негарна, то у майбутньому житті вона буде переконана в тому, що не може нікому подобається. Дівчинка вірить у це щиро, усім серцем і це руйнує її життя. І навіть коли їй скажуть, що вона гарна, вона ніколи в це не повірить і буде впевнена в тому, що її дурять чи знущаються.
Буває і так, що дитина не погоджується з критикою і сперечається з мамою, відчайдушно намагаючись довести їй, що вона не має рації. У такому разі суперечка згодом стає внутрішнім конфліктом.
Психологи пояснюють, що у таких дітей формується суперечка з «внутрішньою» мамою (її чином у свідомості дитини) та конфлікт знецінювання з боку мами замінюється конфліктом самознецінення у свідомості вже дорослої людини. А це, у свою чергу, є основою для розвитку психосоматичних захворювань та інших психоемоційних проблем.
Впоратися з подібними станами та вилікуватися від наслідків критики батьків може допомогти робота з психологом, когнітивно-поведінкова терапія та робота з глибинними деструктивними переконаннями.
Щоб уникнути терапії в дорослому житті дитини, потрібно припинити критикувати дітей, піклуватися і співчуття, а також робити все, щоб виростити впевнену в собі і щасливу людину.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» - «Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених чи почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.»
Будьте першим, хто залишить відгук