Виховання за принципами Slow Life
Slow Life (з англ. «повільне життя») як рух торкнувся і виховання. Деякі експерти вважають це поєднання дуже вдалим. Якими принципами воно відрізнятиметься?
1. Мамі краще присвятити своїй дитині хоча б перші два роки після її народження, не йдучи до кар’єри.
2. Рівень активності дитини та всієї сім’ї повинен бути таким, щоб будь-яке заняття приносило своє задоволення. Потрібно отримувати радість від процесу, зосередитись на ньому.
3. Не потрібно самому або закликати дитину встигати все й одразу.
4. Не варто оточувати себе та дитину інформацією з усіх боків. Досить просто іноді отримувати її з телевізора, комп’ютера або телефону. Інформація повинна заповнити цікавість, але не впливати на дитину, створюючи напругу та залежність. 1-2 програми на день – цього для дитини достатньо.
5. ТБ не повинен супроводжувати життя немовляти – через 2-3 місяці від тиші у дитини розвиватиметься занепокоєння.
6. Планування режиму дня дитини має вибудовуватися так, щоб одне заняття не було на заваді іншому.
7. У сімейне проведення часу потрібно включити домашні спектаклі, прогулянки та рукоділля.
8. З раннього віку у виховання дитини має входити установка на правильне ставлення до натурального, повільного харчування. Страви мають бути з регіональних продуктів. Важливо повноцінно сервірувати стіл. Їсти треба повільно, всією сім’єю, спілкуючись на приємні теми.
9. Заняття дитини, що розвивають, повинні ґрунтуватися не на загальновизнаних нормах і обмеженнях. Вони мають стати допомогою у досягненні успіхів. Розвиток має викликати інтерес, вчити долати себе, але не на шкоду.
10. Виховання у системі Slow Life вчить дитину бути самою збою. Емоційний інтелект має бути розвинений. Але дитина повинна вміти говорити «ні», будувати щирі стосунки та не обмежувати свої вчинки, рішення, ґрунтуючись лише на думці оточуючих.
Твоє виховання схоже на систему Slow Life? Розкажи у коментарі.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» - «Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених чи почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.»
Будьте першим, хто залишить відгук