Найгірше, що ви можете зробити, виховуючи двох і більше дітей
Виховувати дитину – вкрай відповідальне і важке завдання, а якщо дітей двоє або навіть більше, то і складнощі також подвоюються. Яка найбільша помилка батьків, які виховують двох і більше дітей?Навішування ярликів? Порівнювання досягнень? Виділення одного улюбленця? Усе з переліченого дуже погано впливає на дітей, але це не найстрашніші помилки.
Найгірше, що можуть зробити батьки двох і більше дітей, – це намагатися дати їм усе порівну. Щоб усе в них було однаково, щоб ніхто не ображався. На перший погляд здається, що якщо дати дітям абсолютно однакову кількість уваги, часу, подарунків, солодощів, іграшок, то все буде по-чесному і правильно, і вони не будуть рости з думкою, що когось люблять більше, а когось менше. Однак, досвід тисяч родин свідчить, що ці перегони за “зрівнялівкою” не допомагають розв’язати проблему, а навпаки можуть створити додаткові труднощі.
Давати за потребами
Розглянемо ту саму ситуацію з поверненням із поїздки: можна привезти обом дітям однакові іграшки, а можна навпаки – для доньки взяти величезного ведмедя, а для сина – маленьку машинку, зате з набору, який він колекціонує. Важливо надавати рівний рівень вашої уваги до їхніх інтересів.Або ще частіша ситуація з їжею. Не обов’язково давати дітям абсолютно однакову кількість черешні. А на всілякі канюки “а в нього/неї більше!” варто відповідати без прив’язки до іншої дитини: “А ти наївся? Ти хочеш з’їсти ще черешні?”. Потрібно звертати увагу дитини на її особисті потреби, а не на протистояння з братом чи сестрою. А ось який-небудь обмежений продукт, який обидва бажають однаково, можна поділити навпіл.
Давати за ситуацією
Дуже поширеним є звичай дарувати подарунок не тільки тому, у кого День народження, а й братам і сестрам іменинника, щоб нібито інші діти не засмучувалися. Але насправді така традиція – не найкорисніша для ваших дітей. Вона безжально знецінює того, у кого свято. Найкраще, коли всі отримують те, що належить, у свій час, коли це їм найпотрібніше.
Давати за віком
Діти часто дошкуляють батькам нескінченним потоком запитань на кшталт “А чому йому можна грати на комп’ютері, а мені ні?”, “Чому він може гуляти один, а я ні?”, “Чому йому ви купили телефон, а мені ні?”. Не скажеш же дитині, що все тільки тому, що їй п’ять, а її братові одинадцять! Найкраще з раннього дитинства прищеплювати дітям установку, що нові права це завжди і нова відповідальність. Потрібно вчити, що в міру дорослішання в дитини з’являються як нові права (ігри в комп’ютер, телефон, прогулянки без батьків), так і відповідальності (навчання, виконання домашніх завдань, слідкувати за часом під час самостійних прогулянок).Це також допомагає донести до дитини і багато дорослих “можна”. Мама й тато можуть лягати пізно, бо вони несуть відповідальність за те, щоб усе одно прокинутися завтра рано вранці та вирушити на роботу.Окрема тема – це розподіл уваги батьків, за яку так запекло борються діти. У цій ситуації найкраще допомагає метод “індивідуального часу”. Психологи стверджують, що в сім’ях, де є більше однієї дитини, індивідуальний час із дитиною просто необхідний.
Що ж це означає?
Індивідуальний час – це ті 30 хвилин на день, які ви проводите тільки конкретно з однією дитиною. Сенс у тому, щоб у чітко визначений час приділити дитині абсолютно всю вашу увагу. Не відволікаючись на телефон, не готуючи вечерю, і тим паче не перемикаючи увагу на інших дітей.Водночас потрібно разом займатися саме тим, що хоче сама дитина: збирати конструктор, гратися в ляльки, дивитися мультики в обіймах, малювати в улюбленому альбомі.Після цього має наставати індивідуальний час другої дитини, третьої, і так далі. Знаючи, що мама або тато точно-точно проведуть із нею час із такої-то години до такої-то, дитині буде набагато простіше пережити той факт, що поки що увага батьків належить її брату або сестрі.Як варіант, можна замінити індивідуальні півгодини на день на цілу індивідуальну добу на місяць. Проводити цей день потрібно безпосередньо з якимось малюком, займаючись тим, чим йому хочеться: вирушити разом у похід, поїхати в аквапарк, сходити в кафе удвох.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» - «Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених чи почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.»
Будьте першим, хто залишить відгук