Мою дитину переслідують в інтернеті: як захистити?

Нещодавно у ЗМІ з’явилась новина про те, що українська співачка Джері Хейл звернулася за допомогою до першої леді. Вона розказала, що вже багато років її переслідує незнайомець у соцмережах, пише їй свої “фантазії” та погрожує. Коли жінка звернулася до поліції, то не отримала жодної допомоги, мовляв, “ще один шанувальник, ви ж зірка”. Але насправді, це – кіберсталкінг, і це – злочин. Як дорослі, так і діти можуть потрапити на таких злочинців в інтернеті. Як захистити себе та свою дитину?

Джерело: Freepik

Що таке кіберсталкінг, що з ним робити, хто такі сталкери, чому вони це роблять і чому так важко від них захиститися і зрозуміти, що ви стали жертвою, а також про “шанувальників”, які не шанують ваших особистих кордонів ми поговорили у дев’ятому епізоді подкасту “Хороших батьків не блокують” від #stop_sexтинг у співпраці з The Ukrainians Media. З цими питаннями нам допомогла розібратися  директорка департаменту гарячих ліній громадської організації «Ластрада Україна» Альона Кривуляк.

Чи можна розпізнати сталкера? Які ознаки, що людина стала жертвою сталкінгу?

У сталкера чи в сталкерки не буде “написано на лобі”, що це саме він. Одна із форм сталкінгу – це таємний кіберсталкінг. Тут люди навіть не можуть ідентифікувати, що вони є постраждалими від кіберсталкінгу. Це не відбувається за допомогою якихось лайків, повідомлень чи коментарів. Це коли кіберсталкер просто слідкує за нашим життям в соцмережах. Він може переглядати фотографії, але при цьому абсолютно не коментувати їх, не лайкати, не зберігати. Просто дивитися і все. 

А чим це відрізняється від підписників в соціальних мережах? 

Підписники в соцмережах просто знають про те, що є людина чи блогер, за яким цікаво спостерігати. Але в житті є ще щось, крім цього блогера.  І ми, наприклад, навчаємося, ходимо на роботу, зустрічаємося з друзями. А соцмережі – це одна зі складових. Якщо ж ми говоримо про кіберсталкера, то у нього спостерігання – це окремий елемент життя, маніакальна дія.  

Як часто трапляються випадки кіберсталкінгу в Україні?

Минулого року ми отримали більше, ніж 4 тисячі звернень від дітей або батьків стосовно того, що їхня дитина страждає від кіберсталкінгу. І нам було цікаво поспостерігати, якщо кіберсталкінг – це 4 000, то скільки сталкінгу в реальному житті, який не пов’язаний з віртуальним. І цікаво було зрозуміти, що в реальному житті про сталкінг повідомило трошки більше, ніж 6 тисяч дітей. Насправді багато хто вважає, що в реальному житті це правопорушення, а в віртуальному світі – нічого страшного. Але по суті статистика реального життя і віртуального мало відрізняється. 

Джерело: Freepik

Якщо моя дитина постраждала від кіберсталкінгу, що я маю робити?

Якщо ми говоримо про кіберсталкінг – це проникнення в наше особисте життя і володіння нашою персональною інформацією. Це так чи інакше певні погрози:  наприклад, “якщо ти кудись звернешся, якщо ти комусь розкажеш, то буде тобі непереливки”. 

Було б ідеально, якби в Україні була стаття в законодавстві щодо цього злочину.  На жаль, поки що цього немає, і ми маємо виходити з тих норм, які є на сьогодні. Тому, це можуть бути випадки жорстокого поводження з дитиною, розповсюдження порнографічної продукції стосовно дитини. І це дії, що караються кримінальним кодексом. Тому рекомендація: в будь-якому випадку робіть скріншоти листувань або будь-якого контенту,  яку кіберсталкер вам надсилає. Якщо ви скаржитеся на акаунт, робіть скріншот цієї скарги. Це потрібно робити для того, щоб коли ви звернетеся до правоохоронних органів, як батьки, які захищають свою дитину, ви могли пояснити, що на першому етапі ви вже зробили необхідні кроки. “Ось тут моє підтвердження того, що я поскаржилася”. І, відповідно, вся ця інформація додається до вашої заяви до поліції.  

Читайте також

“Мам, ну не фоткай”: помилки батьків щодо безпеки дітей в інтернеті

Читати статтю

Було немало дискусій про ратифікацію Стамбульської конвенції, у якій є стаття про сталкінг. Минулого року в Україні її ратифікували, але в законодавстві досі немає цієї статті. Тож, чи буде це врегульовано? 

Дійсно, у нас є 34-та стаття Стамбульської конвенції, яка має врегулювати  ці питання, які пов’язані зі сталкінгом, в тому числі сталкінгом в інтернет-просторі. На сьогодні в Україні є напрацьована дорожня карта щодо вдосконалення законодавства, яке підпадає під стандарти Стамбульської конвенції, і зараз ця дорожня карта перебуває на експертному обговоренні. Тобто держава  визначила, що це будуть робити не тільки державні структури, це буде робити загалом експертна спільнота, куди входять і державні структури, і громадський сектор, і міжнародні  організації для того, аби розробити хороше, якісне законодавство, яке б відповідало міжнародним стандартам. 

Джерело: Freepik

Чи є якісь такі прикмети або дії дитини, які ставлять її в більшу зону ризику?

Ніхто від цього не застрахований. Це можуть бути якісь банальні штуки: наприклад, ваша дитина зустрічається з хлопцем або з дівчиною, вони розходяться, але ваша дитина настільки сильно запала в душу цього хлопчика або дівчинки, що цей кіберсталкінг, він просто буде через те, що ваша дитина розірвала стосунки.

Досить часто для кіберсталкера важливо зібрати якомога більше персональної інформації про дитину. І зрозуміло, що чим більше інформації в кіберсталкера є, тим більше він може застрашувати дитину, і тримати дитину під контролем.

Чи є певні правила, яким ми маємо навчити дитину?

Якщо ви даєте дитині гаджет в руки, доступ до віртуального життя, то це вже ознака того, що з дитиною потрібно говорити про безпеку онлайн: що добре, а що погано, що можна, що ні. Ми маємо говорити з дітьми, що вони несуть відповідальність за всі ті дії, які вони роблять не тільки в реальному житті, а в тому числі й у віртуальному світі. 

Що мають сказати батьки, якщо дитина приходить і розповідає, що вона постраждала від таких дій?

Будь-яка дитина може постраждати від кіберсталкінгу. Дитина не винна у тому, що трапилося. Якщо ви бачите, що ваша дитина якось змінилася в настрої, ви можете самостійно ініціювати розмову. Якщо ваша дитина прийшла і розповідає вам ось такі моменти, що мене переслідують в моєму маленькому інтернет-осередку, то це круто, що ваша дитина вам довірилася. По-перше, є максимально важливою тактильність: ви можете обійняти дитину, погладити її по голові тощо. Друге – це подяка: подякуйте дитині за те, що вона вам повідомила цю інформацію. Третє – разом з дитиною пропишіть певний план, як вона бачить вирішення цієї ситуації. Ви, зі свого боку, як доросла людина, будете трошки коригувати цей план.

Читайте також

Життя дитини в соцмережах

Читати статтю

Основні поради для батьків про кіберсталкінг в інтернеті:

• Експерти радять починати розмови про безпеку в інтернеті в той момент, коли ви даєте дитині у руки перший гаджет.
• Навчіть дитину не ділитися особистою інформацією в мережі. Поясніть, що назва школи та місць, де дитина часто буває, мають бути приватною задля безпеки дитини. Лайфхак для безпеки онлайн: публікуйте фото з події через певний час, як покинете це місце, аби кіберсталкер не знайшов вас у реальному житті. 
• Навчіть дитину поважати власні кордони та кордони інших людей. Обов’язково розкажіть дитині про реальну відповідальність навіть за дії у віртуальному світі, і навчіть проявляти свої почуття в мережі – правильно. 
• Якщо дитина потрапила в історію з кіберсталкером, в жодному разі не звинувачуйте її. Складіть план дій і рухайтеся за ним разом з дитиною. Дайте можливість дитині приймати рішення самостійно, але зажди будьте поруч. 
• Пам’ятайте, ви завжди можете звернутися по допомогу. Відвідайте сайт https://stop-sexting.in.ua/adult/ . Ми – завжди поряд.

Спецпроєкт створено за мотивами подкасту “Хороших батьків не блокують” від громадської організації #stop_sexтинг. Епізод 9 “Мою дитину переслідують в інтернеті”, експерт  директорка департаменту гарячих ліній громадської організації «Ластрада Україна» Альона Кривуляк: https://li.sten.to/4sadyj60