Кишенькові гроші: коли і скільки давати дитині?

Кишенькові гроші – не просто бонус, а важливий інструмент фінансової грамотності. З 2025 року цей предмет стане обов’язковим у школах, але правильне ставлення до грошей варто формувати змалку, через особистий досвід. Як навчити цьому дитину? Давайте розбиратися разом з фінансовим радником Brave Сapital Дмитром Прохоренком!

Що робити, коли дитина просить гроші на чергову «дуже потрібну» річ? Давати чи ні? А якщо так, то скільки? Це питання постає перед кожним із батьків.

Дмитро Прохоренко

Фінансовий радник Brave Сapital

У якому віці починати давати кишенькові гроші?

Перші особисті кошти варто давати дитині у 6-7 років. Саме в цьому віці вона починає розуміти, що гроші мають цінність, а кожна покупка – свою вартість. Це перший досвід фінансового управління, який закладає основу для майбутньої фінансової грамотності.

Якщо ж відкласти цей момент на 10-12 років, дитина може витрачати гроші імпульсивно і не знати, як правильно їх розподіляти. Адже в неї немає попереднього досвіду і вже сформовані інші звички.

Водночас давати гроші раніше шести років теж не варто, тому що діти ще не здатні зрозуміти їхню суть. Проте можна починати знайомити їх із грошима у формі гри: використовувати іграшкові гроші, купони чи домашню «валюту» за виконані завдання, щоб потім дитина обмінювала їх на бажані речі. Це формує базове уявлення про фінансову систему. Головне – давати їх невеликими сумами та навчати дитину відповідальному ставленню до них.

Джерело: freepik

Даємо кишенькові гроші правильно

Кишенькові гроші – це потужний інструмент фінансової грамотності. Їх має бути достатньо, щоб дитина вчилася керувати бюджетом, але не надто багато, аби вона не звикала до необмежених витрат. Важливо видавати гроші регулярно, а не хаотично – так дитина навчиться розподіляти свої ресурси.

Фінансові видання Forbes, UNICEF, Financial Times рекомендують такі орієнтовні суми та частоту видачі кишенькових грошей, залежно від віку:

• 6-10 років – щотижня 20-50 грн. У цьому віці діти ще не вміють планувати витрати на довгий період, тому короткий фінансовий цикл допомагає їм вчитися розподіляти гроші. Цих коштів достатньо для дрібних покупок – цукерки, маленькі іграшки. Це також вчить обирати між бажаними речами та розуміти, що гроші можуть закінчитися.
• 8-10 років – щотижня 100-200 грн. У дитини з’являються нові витрати – шкільні ярмарки, іграшки, розваги. Дитина вже може відкладати гроші на більші покупки. Важливо пояснити правило накопичень: “Якщо хочеш купити більшу річ – потрібно відкладати кілька тижнів”.
• 11-14 років – раз на два тижні, загалом 200-500 грн на місяць. Підлітки поступово звикають до планування витрат і вчаться розподіляти гроші на довший період. З’являються нові потреби – кіно, кафе з друзями, дрібні хобі. Це підходящий вік для того, щоб навчити дитину вести простий бюджет – записувати витрати та відкладати кошти.
• 15-17 років – раз на місяць 500-2000 грн. Старшокласники мають більше фінансової свободи й можуть самостійно оплачувати транспорт, харчування, навчальні матеріали. В них вже формуються навички фінансового планування на тривалий період. Це слушний час для знайомства з банківською карткою та веденням власного бюджету.

Джерело: freepik

Щоб визначити оптимальну суму саме для вашої дитини, врахуйте:

• вік – чим вона старша, тим більше у неї потреб;
• фінансові можливості сім’ї – не варто давати більше, ніж ви можете собі дозволити, тільки б “не виглядати гірше за інших”;
• призначення грошей – якщо кошти призначені лише для дрібних покупок, сума буде однією, якщо на транспорт чи харчування – іншою;
• фінансові цілі – якщо дитина збирає на велику покупку, варто враховувати це при розрахунку кишенькових.

А якщо дитина просить більше?

Більше не завжди означає краще. Надмірна щедрість може завадити дитині навчитися фінансовій відповідальності. Якщо гроші завжди можна просто попросити, вона не вчиться планувати і контролювати витрати.

Щоб цього уникнути, важливо разом з дитиною визначити фіксовану суму кишенькових грошей і пояснити, що це її бюджет на певний період. Якщо гроші закінчилися раніше – це привід зробити висновки про свої витрати. Хоче більше? Запропонуйте заробити, допомігши з додатковими справами по дому.

Головне – навчити дитину, що гроші не безмежні. Також навчіть дитину накопичувати. Наприклад, якщо вона хоче дорогу річ, можна запропонувати частково профінансувати покупку, а решту суми накопичити самостійно. Це допоможе зрозуміти цінність грошей і навчить відкладати на бажане.

Джерело: freepik

ТОП-3 помилки батьків

Помилка №1: Контролювати кожну копійку. Це формує у дитини страх витрат і відсутність відповідальності. Дозволяйте дитині самостійно вирішувати: витратити зараз на дрібні забаганки чи накопичити на щось більше. Такий підхід сформує відповідальність і вміння розставляти фінансові пріоритети.

Помилка №2: Давати гроші “за хорошу поведінку”. Розділяйте відповідальність і фінанси. Гроші не мають бути “покаранням” або “нагородою” за базові речі (наприклад, прибирання у своїй кімнаті). Якщо прив’язати їх до поведінки, у дитини сформується хибне уявлення, що фінансове благополуччя залежить не від роботи чи навичок, а від схвалення з боку інших.

Помилка №3: Давати більше, якщо гроші закінчилися. Краще видавати гроші на конкретний період, наприклад, раз на тиждень або місяць. Дитина повинна знати: якщо гроші закінчилися – потрібно чекати наступного періоду. Це допоможе їй навчитися планувати витрати, приймати рішення та не розраховувати на те, що батьки завжди “додадуть зверху”.

Як навчити дитину накопичувати?

Діти не завжди розуміють, навіщо відкладати гроші, якщо їх можна витратити прямо зараз. Їх потрібно мотивувати це робити. Адже якщо дитина навчиться накопичувати у дитинстві, вона легко робитиме це у дорослому житті.

Для цього можна:

• Завести прозору скарбничку, щоб дитина візуально бачила, як зростає її накопичення.
• Встановити “співфінансування” – дитина накопичує половину суми, а батьки можуть додати решту.
• Допомогти сформулювати ціль – важливо, щоб дитина мала мету і знала, на що вона відкладає.

Правило трьох конвертів

Просто давати дитині кишенькові гроші недостатньо. Важливо навчити її правильно ними розпоряджатися: витрачати, накопичувати та планувати. Запропонуйте дитині розділити гроші на 3-5 категорій, в залежності від потреб. Нехай спочатку спланує, куди буде витрачена кожна частина суми, а наприкінці місяця перегляне, чи дотрималася вона плану.

Джерело: freepik

Для цього можна використовувати правило “Трьох конвертів 50/30/20”:

50% – на бажання (розваги, солодощі, іграшки);
30% – на довгострокові цілі (накопичення на велику покупку);
20% – на заощадження, подарунки або добрі справи.

Це правило допомагає дитині навчитися контролювати свої витрати, не витрачаючи все одразу. З часом у неї сформується звичка відкладати, а накопичення дадуть можливість купувати більше, ніж це можна дозволити в даний момент.

Кишенькові гроші – це не просто спосіб забезпечити дитину дрібними витратами, а ефективний інструмент фінансового виховання. Формування правильного ставлення до фінансів у дитинстві допоможе стати фінансово відповідальним дорослим.