Як навчити дитину фантазувати: 5 ігор

Сторітелінг або вміння розповідати історії зараз стає однією з обов’язкових навичок успішної людини. Як і навіщо вчити цьому малюків із раннього дитинства?

Джерело: Shutterstock

Багато хто чув слово «сторітлінг». Зараз захоплюючі історії використовуються у продажах товарів та послуг, у приверненні уваги. Звичайно, не факт, що ваша дитина займатиметься цим у майбутньому. Але вміти розповідати гарні та яскраві історії корисно у найрізноманітніших життєвих ситуаціях!

Що таке гарна історія?

• Що її відрізняє від інших?
• Ясний та зрозумілий сюжет
• стислість
• Захоплення
• Здатність викликати емоційний відгук

Сюжет історії має бути зрозумілий слухачеві: логіка героїв має бути зрозумілою, а шлях від обставини, яка дала старт сюжету, до його розв’язки, — пряма. І чим коротшою буде історія, тим краще.

Нашому слухачеві та читачеві буде цікаво, якщо йому близька ситуація, в яку потрапив герой, або вона викликає у нього співпереживання. Співпереживання у нас зазвичай виникає, коли у героя є проблема, яка є актуальною для нас самих. Тоді ми справді хвилюватимемося, як же герой упорається.

Фантазер чи ошуканець: чому малюк каже неправду

Зрозуміло, це не обов’язково проблема поведінки в саду чи небажання їсти кашу. Навіть маленькі діти здатні створити асоціативний ряд і зацікавитись історією, де обставини – чужі, але проблема – своя, рідна.

Наприклад, історія про крокодильчика, з яким не хотіла дружити мавпочка, тому що крокодильчик не міг з нею лазити по деревах, буде чудово зрозуміла малюком, у якого є бажання дружити, але не дуже виходить.

Незабаром ви помітите, що ваша дитина не просто фантазує, а сюжетно мислить. Ця навичка потрібна всім, хто хоче вміти дружити та домовлятися з людьми!

Джерело: Shutterstock

Історії з народної творчості

Маса основ для історій є у народній творчості. Вони цікаві і добре запам’ятовуються.
Примовки – народні твори, де є дія і щось смішне. Найчастіше вони висміюють помилки та безглуздість у вчинках. Наприклад: Якось говорила про себе ріпа: «Я, ріпа, з медом хороша». — «Іди геть, хвальку! – відповів мед. — Я і без тебе добрий». Примовки ритмічні, схожі на маленькі пісеньки:

Півник, півник,
Золотий гребінець
Масляна головушка,
Шовкова бородушка,
Що ти рано встаєш,
Голосисто співаєш,
Діткам спати не даєш?

Небилиця теж розвиває навички сторителлінгу. У короткому творі бачимо всякі неможливі поєднання героїв і дій.

Маленькі фантазери: 3 правила та 6 ігор для розвитку творчих здібностей у дитини

З-за лісу, з-за гір
Їде дідусь Єгор.
Сам на кобилці,
Дружина на корівці,
Діти на телятках,
Онуки на козенятах.
З’їхали з гір,
Розвели багаття,
Їдять кашку,
Слухають казку.

Джерело: GettyImages

Як виростити оповідача?

Для того, щоб дитина могла легко розповідати історії, потрібно не лише займатися її загальним розвитком мови, а й тренувати саме здатність складати сюжет. З малюками варто не лише багато розмовляти, а й якнайчастіше читати та розповідати їм коротенькі сюжетні твори. Найкраще у віршах. Фольклор містить безліч таких прикладів, а сучасні автори дуже успішно наслідують народну творчість.
Також корисно грати в ігри, що дозволяють розвинути сюжетне мислення. Проста гра «Сховався – знайшли» може виявитися підготовкою до сторителлінгу, якщо ви захоплено озвучите свої дії:

– Де ж наша шапка? Може, її Брюсік потяг? Ні, у нього на підстилці її нема. Може, наш кіт її з’їв? Ні, він молочко та рибку любить. Ааа! Ось вона наша шапка! Це ми з тобою її за вішалку впустили!

Коли дитина стане активнішим слухачем, підкріплюйте свої ігрові дії словами і не соромтеся виявляти фантазію. Наприклад, пограйте в ракету та посадку на Місяць або похід у магазин. Головне, щоб ви могли давати малюкові приклади послідовних дій від зав’язки до розв’язки.

— Захотілося Маші яблук, пішла до магазину. Набрала цілий візок. Підійшла до каси, сунула руку в кишеню, а грошей немає! Зате от-от яка дірка у Маші в кишені! Довелося їй без яблук додому повертатися та зашивати кишеньку.

Розповідаємо історії граючи

Коли дитина почне довго слухати ваше читання, переказуйте йому прочитане з опорою на картинку. А коли він почне говорити сам, дозвольте імітувати читання.

• Якщо малюк, дивлячись на картинку, переказує сюжет або відтворює твір пам’яті, підбадьорюйте та підтримуйте його!
• Картки для складання сюжетних оповідань можна зробити самим або купити. Важливо, щоб вони відповідали віку малюка.
• Карточок, якими потрібно придумати розповідь, має бути на одну менше, ніж дитині років, або рівно стільки ж, якщо в нього добре виходить. Нехай малюк намагатиметься розмістити картинки одну за одною і розповісти, що сталося.

Для дітей дошкільного віку вибір мотивуючих ігор досить великий.

• вони бувають картковими, коли в одній історії потрібно ув’язати кілька предметів, які випадково дісталися на картках.
• Або кубиковими — роль карток грають кубики, які мають на кожній грані опорний малюнок: може подати ідею для сюжету. Принцип той самий, але дітям дуже подобається кидати кістки.

Джерело: GettyImages

Підбирайте чудові книги

І обов’язково читайте малюкові хоча б перед сном. Намагайтеся бути максимально артистичними, щоб дитину захоплювало дух!

• З класики можна сміливо рекомендувати Чуковського, Козлова та Хармса.
• Із сучасних авторів: Анні Шмідт з її розповідями про Сашу та Машу, вірші Романа Сефа, історії Юрія Нікітінського…

Дитині також варто читати народні казки та короткі дитячі оповідання.