Ген «злої мами» змушує кричати на дитину?
Фахівці Нью-Йоркського університету провели нове дослідження, результати якого змусили по-іншому поглянути на мам. Було виявлено справжній ген «злої мами», який змушує деяких мам частіше за інших кидатися або кричати на дитину.
Жінки, в організмі яких знаходиться певний варіант протеїну, більш схильні бити та кричати на своїх дітей. Ідеальна умова прояву цього впливу особливостей генетики – економічний спад у суспільстві. «Чуттєва» мутація гена за економічних проблем була підтверджена посиленням жорсткості виховання дітей мамами з цим геном у кризові 2007-2009 роки в США. Близько 50% учасників експерименту мали ген DRD2, що контролює дофамін (в зап. транслітерації «допамін»). Дофамін – це речовина в мозку, що регулює настрій та поведінку.
Раніше було відомо, що економічні труднощі у сім’ї провокують стрес та негативно впливають на виховання. Але нове дослідження показало, що у виховання дитини впливатиме економічний спад у суспільстві загалом, незалежно від сімейних умов. Людям простіше пристосуватися до конкретних важких обставин усередині сім’ї, ніж бути у страху та невпевненості у майбутньому через більш глобальний спад економіки. На це несприятливе середовище реагує ген «злої мами», закладений в організмі деяких жінок.
Було виявлено і той факт, що у жінок без цього гена погіршення фінансових умов не викликає більш жорстоке виховання дитини. Зате зазначено, що згодом, при поліпшенні стану економіки, мами з геном DRD2 точно переходять на менш агресивні форми виховання.
Ірвін Гарфінкель, професор з Колумбійського університету, вважає, що нове дослідження ще раз підтверджує гіпотезу «орхідеї-кульбаби». Вона говорить про те, що люди з чутливими генами, як орхідеї, схильні гинути в поганих умовах і цвісти в багатому середовищі. А кульбаби однаково здатні виживати як у бідному, так і в багатому середовищі.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» - «Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених чи почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.»
Будьте першим, хто залишить відгук