Бонуси спільної діяльності з дитиною та як її організувати?

У багатьох батьків від думки про те, що малюк їм допомагатиме, наприклад, у приготуванні їжі, прибиранні або в поході за покупками, волосся стає дибки. Але, виявляється, спільні заняття тануть у собі бонуси для всієї родини.

Fotolia

Про переваги спільної діяльності з дитиною розповідає Юлія Демиденко, педагог, автор clever-концепції у навчанні, Генеральний директор одного з найкращих приватних дитячих садків Києва “Clever Kids” та мама 4 дітей.

Часто батьки кажуть: «Нами не займалися, але ж ми якось виросли». Слухаєш історію про життя і розумієш: дитина постійно була з батьками у побутових справах та на роботі, з друзями тощо. Справ було набагато більше спільних та дорослих.

Друга поширена історія, коли діти були надані самі собі. Їх виховувала або вулиця, або чужі люди, обставини… Характер загартувався. Але стосунки з батьками не згадуються теплими, сімейними та, відповідно, не дають ресурсу у дорослому житті.

Зараз діти або на заняттях, або з нянею, у школі, садочку, студіях, потім мультики, ігри… Про те, як минув день дитини, батьки дізнаються з переказів. Але це не замінює час, проведений разом.

Для мене спільна діяльність – це не заняття з малюком чимось тоді, коли мама чи тато раптом вирішили, що треба, а дуже делікатна форма виховання, спілкування, що дозволяє кожному розкриватися, висловлювати себе. Це час, проведений разом. Від його якості залежить атмосфера в сім’ї. Роблячи щось разом, Ви дізнаєтесь своїх дітей краще та з іншого боку. Це про прийняття та повагу, уміння терпляче пояснювати та 100 разів показувати. Це фундамент відносин у сім’ї та модель поведінки у життєвих ситуаціях та ставлення до них.

ЦФА “Бурда”

Спільна діяльність приносить радість. Складнощі та труднощі можуть виникати, ми їх вчимося спокійно вирішувати, домовлятися, чути кожного, поважати, бути гнучкими. Чи не вдалося покататися на велосипедах через дощ? Посидимо біля каміна чи їдемо у кіно, граємо у настільну гру.

Своїм прикладом приймати зміни, не сумувати, не засмучуватися, шукати рішення, бути позитивним у звичайних життєвих ситуаціях, ви навчаєте дитину дуже важливим у житті речам, звичайно, якщо хочете бачити її щасливою та успішною. Існуючі школи цього не вчать.

Важлива залученість батьків. Приділяючи час дитині, іншими справами не займаємося: пошту не перевіряємо, телефоном не говоримо… Повний контакт набагато кращий і цінніший для дитини, ніж присутність. Діти, не одержуючи повної уваги у спільних заняттях, потім переключаються на самостійну діяльність. Вже давно я перестала поєднувати час із дітьми з такими речами. І часу на повноцінне спілкування йде менше.

Ідеї ​​для спільної діяльності можна знайти у всьому:

Відпочинок, дозвілля та розваги

Відпочинок «все по різних кімнатах», безумовно, теж потрібен. Але якщо говорити про «спільно», то краще сходити до парку разом, подорожувати разом, обговорювати щось, пакувати речі…

Якщо вихідний вдома – граємо в ігри настільні чи активні, дивимося фільм, готуємо улюблену страву. У нас це найчастіше десерт: пиріг, торт. Кожен, навіть найменший, який сидить у дитячому стільці, може брати участь. А якщо зовсім маленький, поряд і спостерігати. Не відмовляйте дитині в участі у сімейній справі зі словами: «Він ще маленький». Просто підберіть навантаження за віком.

У межах спільної діяльності розподіляються ролі за інтересами. Якщо дитина не хоче вовтузитися з тестом, то прикрашає або в духовку ставить. Незначного внеску немає.

Коли разом читаємо, то кожен висловлює свою думку. Неправильних думок немає, важливо, щоб думка була і мала право на існування без засудження та виправлення – так формується повага та довіра.

Fotolia

 Корисні та потрібні сімейні відносини

Домашні обов’язки я називаю «внесок у сім’ю». Наприклад, коли в нас був сад, ми разом доглядали його, збирали врожай чи листя. Потім дружно їли зібрані фрукти або валялися у листі. Поїздка за товарами – також спільна діяльність. Дитина завантажує візок чи вибирає, що домовилися заздалегідь.

У побутових ситуаціях виховуємо особистим прикладом, а не фразами про те, як поводитися. Хоча такі інструкції дитині теж потрібні в деяких випадках. Наприклад, коли йдемо до театру…

 Домашні завдання

Уроки не повинні бути постійною спільною діяльністю. Лише іноді й тоді, коли дитина звернулася по допомогу. Якщо Ви знаєте, що завдання під силу, не соромтеся сказати: «Я допомагаю тобі тим, що не допомагаю». І пояснити, що роблячи зараз за дитину, ви прирікаєте її на поганий результат під час тесту в школі, тоді як Ви знаєте, що вона може це зробити. Запропонуйте зробити самостійну спробу.

Якщо шкільний проект заданий як спільний або просто Ви робите щось творче вдома (виріб, листівку комусь на День народження), не робіть самі! Дайте дитині можливість пробувати, відчувати себе повноцінною, а не ущербною порівняно з вами.

Вчіться пишатися роботами своєї дитини, не порівнюючи і не даючи оцінку відразу, а задаючи питання, хвилююча, щиро цікавлячись і тільки в самому кінці мимохіть можна сказати, що наступного разу вона може звернути увагу на це або додати щось.

Fotolia

Спільна діяльність та «знаходженням разом» – принципово різні стани. Наприклад, уявіть підготовку до свята. Можна винайняти команду аніматорів, які зроблять свято. Або готувати його всією сім’єю. Розподілити ролі, кому що подобається робити, хто що може: від планування, підготовки запрошень до самого свята, де не бігаємо і метушимося — чи все добре? — а розслабляємось і отримуємо задоволення. Наприклад, на свято Масляної, Даша готувала з бабусею млинці, Федя з татом майстрували опудало, Арина допомагала по дому. Потім усі разом чудово провели час у саду з гостями, насолоджуючись частуванням та іграми. Хотілося б побажати, щоб будь-яка спільна діяльність у сім’ї радувала, смішила, заряджала всіх, збагачувала та надихала!

Автор матеріалу: Юлія Демиденко