Безпека дітей в інтернеті: як воєнний контент в інтернеті впливає на дітей та як ми можемо допомогти?

Безкраї простори інтернету – це не завжди про корисний контент, особливо коли мова йде про дітей. Там є купа неприйнятного контенту: небезпечні для життя жарти чи ігри, пропаганда нездорового схуднення чи певного зовнішнього вигляду, реклама поганих звичок чи небезпечних ліків, і  тони порнографії та фейків. 

Джерело: Freepik

На разі крім усіх небезпек, на жаль, додалася війна Росії проти України – це перша велика війна у світі, в якій так активно залучено онлайн-інструменти. Ні для кого вже не секрет, що Росія використовує соцмережі та новинні ресурси для інформаційної війни та вкидів. 

Однак, воєнний контент в інтернеті, як з боку Росії, так і з боку України, не має кордонів. І дорослі, і діти користуються всіма видами соцмереж. І як наслідок наші діти бачать у стрічках результати обстрілів, вибухів, руйнувань. Як усе це впливає на дітей? Які ознаки того, що дитині потрібна допомога? Відповіді на ці запитання дає Катерина Гольцберг – дитяча та сімейна психологиня, президентка Професійної асоціації дитячих аналітичних психологів у рамках спецпроєкту за мотивами подкасту “Хороших батьків не блокують” від громадської організації #stop_sexтинг.

Що робити, якщо дитина побачила якийсь контент і прийшла до батьків за допомогою, бо їй страшно?

Перше, що ми маємо сказати дитині: “Так, ти побачив щось неприємне. Я розумію, що це могло тебе вразити. Можемо обговорити це, ти можеш поставити мені питання, які тебе турбують”. Іноді дитина задає якісь важливі питання: наприклад, як померли люди, яких дитина побачила. І важливо розуміти, що зазвичай її не турбують ті люди. Її турбує питання, чи не може вона або її близькі померти так само. І ми маємо пояснити, що докладаємо всіх зусиль, щоб так не сталося. Ми поводимося обережно, ми не ризикуємо життям, ми ходимо в укриття, і це дійсно сприяє нашому захисту, щоб уникнути саме таких подій. Тобто, це така домашня цивільна оборона, яку має провести з дитиною кожний батько та мати, щоб навіть для себе бути спокійним, що дитина знає  ці алгоритми та буде саме поводитися за цими алгоритмами. А коли дитина впевнена в тому, що її батьки щось свідомо роблять, вона, звичайно, заспокоюється. 

Деякі батьки хочуть, щоб діти знали, якою ціною вони будуть жити у вільній країні, тому дозволяють перегляд воєнного контенту. Чи потрібно це робити навмисно або варто обмежувати перегляд таких матеріалів для дітей?

У всіх людей дуже різна психіка. Те, що може пережити одна людина, як щось неприємне, іншу – може сильно травмувати. Тому є діти, які можуть перенести це дуже травматично, а є ті, на яких це може ніяк не вплинути надалі. Але чого варто це для дитини? Іноді може здаватися, що в дитини сильна психіка, а насправді вона все тримає в собі. Тому такі наративи про ворога можна виховати іншими засобами, не обов’язково показуючи їх звірства в інтернеті. 

Джерело: Freepik

Як такий контент може повпливати на дитину, на її психіку, на соціальні контакти або на здоров’я?

Ми можемо говорити про загальні наслідки як для дітей, так і для дорослих: у нашому мозку збільшується та частина, яка відповідає за страх, і через це пригнічуються ті частини, які відповідають за пам’ять, увагу, когнітивні здібності, фантазію. Також через тривогу стає гіршим сон.

Якщо дитина хоче поділитися з вами навіть жахливими думками, варто її вислухати. Якщо дуже складно вислухати дитину самому (а це буває дійсно складно), то варто повести її до психолога. Чужій людині іноді легше відкритися і поділитися. 

Зараз часто з’являються обсесивно-компульсивні розлади, коли обсесія – це тривога, яка викликає компульсії – повторювальні дії, які заспокоюють дитину. Бажання заїдати щось теж може бути наслідком. 

Якими можуть бути критичні дзвіночки, на які батьки мають звернути увагу?

Найпомітнішими є фізичні, соматичні розлади: порушення функціонування організму. Наприклад, дитина не може заснути, весь час крутиться, прокидається посеред ночі або кричить. Іноді може бути лунатизм, коли дитина ходить, говорить уві сні. Тікові розлади, якщо є сіпання ока, плечима. Дитина може виривати волосся, вії, брови, обкусувати нігті. Є селф-харм травматизація, самоушкоджувальна поведінка: нанесення порізів. Заїдання ми теж можемо побачити, чи  відмову від їжі. Далі ми можемо помітити такі поведінкові речі, як, наприклад, дитина почала ховати свій гаджет, чи ховається від батьків, коли розмовляє з друзями.

Тому важливо все це помічати та за необхідності звертатися до спеціалістів. Ми маємо розуміти, що іноді варто сходити не тільки до психолога, а й до психіатра. І ще один лікар, який нам може бути зараз дуже корисним, це лікар-ендокринолог. Адже під час стресу страждає ендокринна система. 

Як варто батькам обмежувати доступ дітей до воєнного контенту?

По-перше, я дуже рекомендую контролювати час дітей в інтернеті за допомогою спеціальних додатків. Це не говорить про те, що ми маємо контролювати особисті переписки, це недопустимо. Але саме контент і час важливо контролювати. 

По-друге, це розмови з дітьми та налагодження довірливих відносин в родині. Щоб в дитини було розуміння, що батьки її не захейтять, не покарають за те, що вона щось не так зробила або помилилася, і що є дорослі люди, які допоможуть та підтримають.

Джерело: Freepik

Топ-5 порад для батьків

• Встановіть обмеження щодо контенту на всіх гаджетах, якими користується ваша дитина. Є спеціальні програми батьківського контролю – і для телефонів, і для планшетів. 
• Навчіть дитину ніколи не відкривати посилання чи заблюрені зображення. 
• Поясніть, що є контент, який вороги зумисне поширюють, щоб впливати на нас. 
• Стежте, на які вайбер-чати чи телеграм-канали дитина підписана. Наведіть приклад, що як на вулиці: є різні люди, хтось – звичайний, а хтось – може вкрасти гаманець чи нахамити, так і в інтернеті – є різний контент та користувачі. 
• Вчіть ваших дітей звертатися до вас з усім, що їх засмутило. 

Корисні посилання:

• освітній портал про безпеку дітей в інтернеті 
• сайт для дітей
• діти та батьки можуть звернутись по допомогу на Урядову консультаційну лінію 1545 (далі обрати “3”) – дзвінки безплатні та анонімні, лінія працює цілодобово.
• діти та батьки можуть поговорити з психологом #stop_sexтинг конфіденційно та безплатно у телефонному форматі чи онлайн. Для отримання підтримки потрібно заповни коротку форму на сайті.
• Чат-бот допоможе дітям дізнатися план дій в різних ситуаціях в інтернеті та запропонує варіанти розв’язання питань.

Спецпроєкт створено за мотивами подкасту “Хороших батьків не блокують” від громадської організації #stop_sexтинг. Епізод 1 “Моя дитина побачила війну” з психологинею Катериною Гольцберг можна послухати ТУТ.