06.05.2017 |
7 хв. читанняДитина – моє натхнення. Беріть участь у конкурсі до Дня матері!
Запрошуємо взяти участь у конкурсі до Дня матері «ДИТИНА — МОЄ НАТХНЕННЯ».
Материнство – це очікувана і природна подія, одне з найбільших знаних нами чудес. Це особливий дар, який наближає жінку до Творця. Це водночас велика радість від появи нової життя та тривоги, щодо майбутнього дитини та її матері. Новий досвід, стан душі, які вимагають переосмислення свого попереднього життя та напрацювання нових ідей та поглядів щодо майбутнього.
Поява дитини (двох, трьох…) у батьківщині — це нова модель стосунків не лише між чоловіком та дружиною, а й між їхніми батьками та друзями. Це зміна професійних пріоритетів, нові вимоги до планування часу. Нові визови, можливості та шанси…
Поява дитини на батьківщині – це чудова мотивація творити щось нове, добре та світле.
Поява дитини в батьківщині – це колосальне джерело натхнення, креативу та любові для її батьків, а особливо (День матері незабаром»))) молодих мам.
Якщо дитина вдохновила вас змінити життя, розкажіть про це! Взяти участь у конкурсі «Дитина — моє натхнення» дуже просто:
1. Заповніть анкету учасника конкурсу: https://goo.gl/forms/FCSstHvyI51HsSjf2
2. Організатори конкурсу публікують історію на своїй сторінці FB.
3. Зберіть якомога більше Like
Можливо, саме Ваша історія вдохновить когось на цікаву справу)
Трьома історіями натхнення ми ділимося з Вами зараз…
Історія №1 Джерело натхнення – дівчинка Іванка. Проект — смачні карамельки ручної роботи LOL&POP – засновниця і керівниця Alona Tokar
«Коли у твоєму житті з’являється дитина, це завжди несподівано. Як би я не готувалася до цього, які б історії мені не розповідали ті, у кого вже є діти, це було дуже несподівано. У першу тиждень я взагалі не вірила в те, що я мама, це моя дитина і життя якось змінилося. Я не розуміла в який бік воно змінилося, і як тепер проходитимуть мої дні. Але всередині було вже якось по-іншому. Дуже тепло і так, ніби готовий весь світ тримати на своїх плечах. Якесь вже більш-менш свідоме відчуття того, що я мама до мене прийшло, коли Іванці було місяці 3. розуміла.
Десь приблизно тоді, я зрозуміла, що я вже не хочу ні на кого працювати, що хочу сама керувати своєю годиною, мати своє справу і змінювати світ. Заради цієї усміхненої малої. Ми з чоловіком поспілкувались про це і дійшли згоди. Він також не бачив майбутнього у праці на когось. Трудно сказати, чому ці думки чи ідеї не прийшли до нас раніше. Можливо, вони і були, але ти якось живий, тобі було нормально, всього вистачало, але тут з’явилася ВОНА і все набуло іншого змісту. Після народження Іванки моя власна продуктивність зросла. Я стала ставитись до планування часу більш відповідально і в мене був чіткий графік. У мене було таке враження, що я могла бути на ногах по 20 годин і не відчувала втоми.
Ми шукали свою ідею і знайшли випадково вночі, коли я шукала щось по роботі. Коли їй було півтора роки, ми вже запустили свій бізнес і можна сказати, що у нас з’явилася ще одна дитина – LOL&POP. Так само несподівано, і так само ми були трохи розгубленими, бо кожен підприємець добре знає, що коли у тебе свій бізнес, години в тебе набагато менше, ніж коли ти працюєш на когось. Але плюс у тому, що все одно ти керуєш своєю годиною. Іванка надихає нас щодня. Навіть є деякі солодощі, які зроблені саме з думками про неї. Вона головний дегустатор і головний критик. Вона – любов, космос та натхнення. Вона робить мене щасливою і щодня вона робить мене кращою».
Для учасників конкурсу Альона приготувала солодкі смаколики LOL&POP.
Історія №2 Джерело натхнення – дівчинка Ярослава. Сімейний фотограф Анастасія Черкіс– дитячі та сімейні фотосесії та фотопроекти
«Майже всю свою життя ми проводимо у пошуках собі. Шукаємо, чим нам займатися, у що вкладати свою душу і всі сили. Мені ж, насправді, дуже пощастило. Мені у моїх пошуках собі та сенсу життя допомагають мої діти.
Так, саме вони стали першими, хто потрапив в об’єктив мого фотоапарату і досі є головними героями більшості моїх знімків. Саме діти допомогли мені зрозуміти, що в цьому житті я можу дарувати задоволення та счастя іншим людям своїми фотокартками. Кожен з них допомагає мені по-іншому подивитись на собі, на те, як спілкуватися з дітьми різного віку, різної статі, у різних ситуаціях… Саме завдяки моїм дітям я є тим, хто я є
Якось, ще з маленькою Ясею я зрозуміла, що більше не хочу сидіти в офісі і займатися маркетингом у сфері комерційної нерухомості. З того часу я багато чого спробувала: від хендмейду до вчителювання. Але найдовше і найефективніше мені вдалося займатися фотографією. Коли мені кажуть, що в мене виходить бачити світ і людей зовсім не так, як у всіх інших, я дякую своїм дітям, адже я стільки всьому навчаюсь у них: підглядаю щоразу, як вони спілкуються з іншим, як виходять із різних ситуацій. Це дуже допомагає! Ну і найгостріші критики це мої діти. Якщо їм подобається, то все ОК!
Спершу у моїй житті з’явилася космічна дівчинка Ярослава. Те, як вона до нас прийшла, що ми переживали перший рік її життя, дуже сильно змінило нас усіх. Вона і зараз продовжує дивувати мене і оточуючих. Своєю чуйністю, відкритістю, безпосередністю, любов’ю, ніжністю і при цьому всьому наполегливістю та залізними нервами. Вона сама у 7,5 років вирішила, що хоче бути відомою фігуристкою. Усі навколо тільки посміялися з нас і сказали, що це дурня. Адже, щоб бути спортсменкою, треба починати із 4 років. Принаймні, у нашій країні. Менше ніж за два роки Яся наздогнала дівчат свого віку і розвивається далі. Скільки було падінь, скільки сліз, скільки разів я думала, що це того не варте. Але наша донька жодного разу не сказала, що вона кидає. Щодня 1000 стрибків, 3-4 години тренувань, мільйон обертів і перегляд найкращих прокатів фігуристок світу. Вона вчить мене ніколи не здаватися, якщо в тебе є мрія. Так, перешкоди нас підстерігають на кожному кроці. Проте, якщо є мета, є бажання досягти чогось – ніколи не можна здаватися!
Можливо, я б і не звертала уваги на бідних бездомних тварин, якби не величезне добре серце моєї доні. Кілька років тому, дякуючи багатьом людям, нам з нею вдалося врятувати 18 цуценят. Усі вони знайшли собі новий дім, дякуючи Ясі. Ми кормили їх, вкривали, мили та шукали господарів. Адже на вулиці був лютий місяць, страшний мороз і вони весь час вибігали на дорогу.
Щоразу, коли я роблю новий фотопроект, це означає, що я в якийсь момент побачила ці образи у своїх дітях. Так було з півоніями, під якими Яся сиділа і малювала, так було з яблуновим садом осенью, з кращими фігуристами України і навіть з дітьми на підтримку Євроінтеграції.
Бути жінкою, ніжною, доброю, спокійною та терплячою вчити мене не тільки чоловік. Майже 7 років тому у нашій батьківщині з’явився хлопчик на ім’я Денис. Це справжній енерджайзер! Якщо ви бачили хоч раз відео ролики про те, як мама спокійно, навіть не дивлячись у той бік, ловити однією рукою дитину, а іншою чи вазу, чи комп’ютер, то це про нас. Це хлопчик, у якого у прямому сенсі все горить у руках. Він пішов у 8 місяців під час фотосесії. Сиділи 10 дітей у підгузках, з метеликами – джентльмені, у ‘пачках’ – жінками. І тут, один із них встав і пішов… З квіткою в руці йшов до мене мій джентльмен. Фотографу-мамі довелося відкласти камеру і радіти першим крокам синочка! Саме завдяки моєму синові три роки поспіль проводилася міжнародна фотовиставка на підтримку грудного вигодовування «З молоком матері». Саме його вічні «чому» спонукають до постійного пошуку відповідей на ті питання, про існування яких ти навіть не здогадувався. Саме він постійно підтримує так званий «інтелектуальний голод» у мені. Він надзвичайний: експериментатор, конструктор, чомусь і просто хлопчик, якого неможливо не любити!
Ну і нарешті – Лео! Наш чудовий хлопченя! Найменший син поки що вчить мене бути мамою-універсалом. Людиною, яка має 8 рук, як Шіва, жінкою, яка контролює всіх домашніх, планує день, тиждень, місяць, рік.
Надіюсь, що саме з Льовом я пересилю собі і сяду за руль. І цьому теж буду завдячувати своїм дітям. Вони щоразу надихають мене на нові досягнення.
Цього разу я зрозуміла, що навіть годуючи грудьми можна продовжувати займатися улюбленими справами. Я обожнюю бігати! Думала, що коли годуватиму дитину, не зможу собі цього дозволити. Але зараз, коли Леву вже 2 місяці, я продовжую бігати, знімати, їздити, вчитися і відпочивати.
Думаю, що все це я бачила в детстве. Коли, моя мамо Ольга Карабіньош, надихаючись нами з братом, вчилася в університеті майже в 40 років здобуваючи нову освіту, відкриваючи справу свого життя після навчання, займаючись спортом і тримаючи собі у прекрасній формі! І зараз ще дуже часто, я дивлюся на свою маму і кажу собі: «Ось так треба жити! Так треба любити життя, людей, дітей і світ!»
Господь дав нам можливість розвиватися, постійно любити та насолоджуватися батьківством! І я дякую йому за це щодня!
Історія №3 Джерело натхнення – дівчинка Софійка. Проект – центр розвитку дитини та сімейного дозвілля ВУЛИК ІДЕЙ Клуб розумних дітей – засновниця та керівниця Olena Dubas-Chorniuk
Життя жінки змінюється після народження дитини.
Впевнена на власному досвіді)
Дитина надихає батьків, сприяє розкриттю їх природних талантів. Так, поява старшої доньки Софійки надихнула на створення дитячого простору для розвитку дітей. До декрету я працювала на керівній посаді, тому мала досвід в організації та керуванні проектом. І мечтала про власну справу. Коли Софійці було 1,6 річки зайнялася пошуком центру розвитку, і виникло бажання відкрити свій сімейний центр. Через 6 місяців відкрився 1-й «ВУЛИК ІДЕЙ» Клуб розумних дітей. Це був 2008 рік. Через 2 роки, спільно ще з однією мамою, Yuliya Zherlitsina, створили громадську організацію та розширили напрямки діяльності.
ВУЛИК ІДЕЙ – це затишний простір для діток і батьків. Це можливість проявити свою креативність, творчість, бути поруч із дітками, якісно проводити спільну годину. Бо саме це вони будуть згадувати, коли подорослішають. Коли у них з’являтимуться свої діти. Жодна матеріальна складова не в змозі замінити ЖИВЕ СПІЛКУВАННЯ.
Счастлива, що простір «ВУЛИКА ІДЕЙ» об’єднує свідомих і відповідальних педагогів і батьків. Кожен має можливість приєднатися до діяльності, яка цікава і актуальна для нього в даний момент:
– розвиток дитини (різноманітні розвиваючі заняття, творчі заняття, іноземні мови, хореографія);
– відвідати сімейний домашній дитячий садок;
– відвідати дитячі чи родинні свята;
— взяти участь у соціальних чи благодійних проектах;
— відвідати майстер-клас чи зустріч зі спеціалістом (педіатр, педагог, психолог);
– подорожувати спільно з іншими батьківщинами;
— поспілкуватися за філіжанкою чаю з іншими матусями.
Для мене це справжня батьківщина бджілок), де шумно і весело, затишно і спокійно, як удома. Місце, куди хочеться повертатись.
У цьому році ВУЛИКУ ІДЕЙ святкує 9 років!
Тож запрошую всіх на день народження, 14 травня, 11:00, Куренівський парк)
І запрошую ділитись своїми історіями натхнення. Розмір проекту значення не має. Головне, щоб Ваша діяльність була в задоволенні.
Запрошуємо ділитись своїми історіями та вигравати подарунки від організаторів та партнерів конкурсу.
Умови участі у конкурсі:
- Заповніть анкету учасника конкурсу: https://goo.gl/forms/FCSstHvyI51HsSjf2
- Організатори конкурсу публікують історію на своїй сторінці FB.
- Зберіть якомога більше Like
- 3 учасники, які отримають найбільше кількість Like, отримають подарунок.
Призовий фонд:
— організація дитячого свята від ВУЛИК ІДЕЙ Клуб розумних дітей
– Набір карамельок LOL&POP
— фотосесія від Анастасія Черкіс
Старт конкурсу – 25 квітня
Фінал конкурсу – 14 травня
Організатор: ВУЛИК ІДЕЙ – центр розвитку дитини та сімейного дозвілля.
Партнери: Журнал «Моя Дитина», moirebenok.ua, LOL&POP, Колесо Життя
Відповіді на всі питання тут — 050-648-19-07 Олена
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» - «Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених чи почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.»
Будьте першим, хто залишить відгук