Правило 10 секунд для неідеальних мам

Сучасні мами ставляться до своєї ролі серйозно: читають книги з виховання, вивчають чужий досвід і часто приходять до невтішної думки: «Я не справляюся». А це і депресія та комплекси. Що робити?

Джерело: GettyImages

Слухаючи розповіді інших жінок на дитячому майданчику, милуючись фотографіями ідеальних матерів та їх не менш ідеальними малюками в «Інстаграмі», мимоволі починаєш відчувати себе нікчемною матір’ю. Що робити, якщо ви відчуваєте, що у вас стрімко розвиваються комплекси з цього приводу? І як реагувати на зауваження родичів та випадкових перехожих про ваші сумнівні успіхи у вихованні? Розглянемо відомі ситуації та «правильні» установки ідеальних мам, яким не варто слідувати сліпо.

Майбутній лідер чи тихоня: тест «Хто ваша дитина у дитячому колективі?»

Правило 10 секунд для мами

Дратує, коли оточуючі чіпляються: «Чому дитина без шапки? А чому в калюжі стрибає? А чому плаче? Що за мати така!»

Відповідь: «Не чіпляйтеся — і нервових матусь буде менше»

Я дуже люблю сина. АЛЕ! Дивлюся на свою сестру – ми народжували одночасно – і розумію: я єхидна. Вона насолоджується своєю роллю. Майстерить іграшки, пече, читає вірші, ходить музеями — хоч син маленький і йому все до лампочки. А я просто хочу спати. Нагодувала, поцілувала і на більше мене не вистачає. Не хочу ні грати, ні обговорювати вміст підгузку – це нормально?

Нерви на межі, і ви відчуваєте, що готові зірватися і накричати на дитину? Глибоко зітхніть, щільно стисніть губи і спокійно порахуйте про себе до десяти. Цього часу достатньо, щоб імпульсивна агресивна реакція пройшла.

Як розпізнати обдаровану дитину: 9 ознак

Малюка потрібно розвивати з пелюшок

Вивіски розвиваючих центрів, реклама гуртків англійської для немовлят або курсів маркетингу для дитсадківців у поєднанні з захопленими відгуками батьків здатні спричинити паніку. Дивлячись на те, як ваш малюк самогубно б’є совком по відру з піском, ви з гіркотою усвідомлюєте: щось ви пропустили …

Що не так? Досить подивитися на те, як юні обдарування з тугою в очах бредуть до педагога повз дитячий майданчик, стає зрозуміло: вони віддмухуються за мамині мрії. Бути бухгалтером, який виховує звичайну дитину, не так цікаво та престижно, як непрацюючою матір’ю лауреата конкурсу імені Леоніда Когана. Історія мистецтва, науки та спорту показує, що загальний ранній розвиток не приносить стрибкоподібного зростання кількості обдарованих дітей. Так, можна з перших років водити малюка на модні курси, але для гармонійного розвитку йому важливіше грати вдома з мамою та з приятелями на майданчику.

Як бути? Намагайтеся об’єктивно оцінити перспективи занять із дитиною у тому чи іншому гуртку. Чи багато вихованців демонструють визначні успіхи? А малюк виявляє інтерес, хоче займатися? Викладач розумний, дітям з ним цікаво та добре? Не забувайте: помилятися можете не лише ви, а й інші люди. Вислуховуючи чужі рекомендації, оцінюйте логіку та аргументованість, не купуючись на переконаність та емоційність порадника. І запам’ятайте: для розвитку здібностей досить просто надати можливість дитині відвідувати кілька улюблених занять після 4-5 років.

Помилкові помилки. У соцмережах багато пишуть, що мама не повинна змінюватися, а має бути собою, любити себе. Що треба взяти няню (бабусі – зло) і гасити без дітей до ранку. Адже ніщо не змінилося. Ви молоді та вільні!.. Так, але раніше ви відповідали за себе, а зараз ще й он за того хлопця у слінгу. Життя змінилося на краще. Ви зробили себе безсмертними!

Що почитати?

• Катерина Кронгауз: «Я погана мати? І 33 інші питання, які псують батькам життя»
• Людмила Петрановська #Selfmama. Лайфхакі для працюючої мами»
• Ганна Бикова «Самостійна дитина, або Як стати «ледачою мамою»

Джерело: GettyImages

Найкраще – дітям?!

Ось у інших малюків — чарівна чашка-непроливайка, соска з ортопедичним кільцем та мембранний комбінезон, що витримує тригодинне лежання у калюжі. А ще… круті розвиваючі іграшки та модні мами.

А у вашого — дрібнички, які дісталися у спадок від дітей подруг. Вибір весняного взуття у правильних мам перетворюється на складне маркетингове дослідження, за результатами якого можна захистити дисертацію. Від цих же героїчних жінок ви дізнаєтеся, що звичайний дитячий сир — суцільна хімія, а справжній сир потрібно замовляти у фермерів. Вже через 10 хвилин ви почуваєтеся жадібною та ледаркою, що економить на малюку.

Що не так? Якщо запитати у мами-«споживача», як саме вона грає з малюком, чи знає про його стосунки з друзями в дитсадку, то можна виявити, що часто їй просто нема чого відповісти. Постійний пошук та купівля речей створюють ілюзію активної участі в житті малюка та дозволяють уникнути безпосереднього спілкування з ним.

Як бути? Згадати про величезну кількість людей, які виросли без тарілки на присосках і собачок, що говорять. Моцарт не мав музичних іграшок!

Принципи природного батьківства: досвід індіанців, який слід переймати

Дітям треба приділяти більше часу

Цю фразу, як заклинання, повторюють подруги, бабусі та сусідки. Але ніхто не говорить про те, наскільки «більше». Невже гарна мама має бути з малюком цілодобово? А ви подумували піти на курси комп’ютерної графіки або взагалі, страшно сказати, вийти на роботу!

Що не так? Знецінення самореалізації заганяє жінку в безвихідь. Чим більше вона вкладає в розвиток дитини, тим менше вона потребує її, що «ідеальну» мати не влаштовує. І вона звужує рамки самостійності сина чи доньки: відмовляється від дитсадка, вибирає секції на іншому кінці міста замість дворових гуртків.

Як бути? Орієнтуватися не на бажання малюка (він завжди радий бути з мамою!), а на свої відчуття та можливості. Дайте відповідь чесно: у вас близькі стосунки з дитиною? Якщо так, спокійно приділяйте собі час. І на майбутнє: протиставлення замотаних працюючих мам та супердомогосподарок формує у малюка негативний образ самостійної жінки. Вам це треба?

Джерело: GettyImages

Молодший син захворів, треба було збігати до аптеки. Сказала 6-річному братові: «Ти за головного. Тільки не бери ножиці і не залазь на підвіконня!» Вийшло, як із братиком Кроликом. Повертаючись, побачила (живемо на першому поверсі): старший стоїть на вікні та стриже ножицями квіти у горщиках. Молодший тим часом рився у морозилці. Так-так, сама винна. Але я так втомилася.

Дитина – це відповідальність

Слухаючи від знайомої «ідеальної матері» скарги на втому після щоденного генерального прибирання та приготування обіду з п’яти страв, ви мовчите про те, як ваш малюк наївся собачого корму та грав упущеною татом запальничкою. Зрозуміло ж, кого тут одразу визнають «безвідповідальним розтяпом».

Донька була зовсім маленька і ніяк не хотіла засинати, а в мене очі злипалися. Я її хитнула-хитала, а потім взяла і вщипнула за попу, боляче. Вона розплакалася, гірко-пригорько, а потім швидко заснула. Ну а я тоді так і не змогла заснути: хотілося голову собі відкрутити, яка ж я таки гадина.

Що не так? Вічний контроль — чи тепло дитина одягнена, чи не забруднилася, що робить — говорить не так про відповідальність, як про підвищену тривожність. Виконуючи повсякденні відносини у режимі подвигу, жінка подає приклад ставлення до господарства, материнства. Років через 20, заговоривши про онуків, вона може почути: Що ти! Треба пожити для себе, з дітьми життя немає! »

Як бути? Проаналізуйте ситуації, в яких не встигаєте встежити за малюком. Що ви робите у ці моменти? Дивіться френдстрічку? Робіть це пізно увечері. Готуєте? Залучіть малюка: нехай передає овочі, насипає борошно. Так він і дурниць не наробить, і навчиться допомагати. І пам’ятайте: дитині корисний та невдалий досвід. А почуття провини, яке відчуває мама, може зашкодити його психіці.