

Про мам, які випадають із життя після народження дитини

Молода мама Енні Габілет в одному зі своїх есе розмірковує про те, чому багато мам «випадають із життя» після народження дитини. Енні не лише знайшла відповідь, а й перестала засуджувати цих жінок. І ось чому…

Джерело: Fotolia
Ось і минув рік з того часу, як я сама стала мамою. І я здивована, як сильно змінилося моє ставлення до виховання дітей. Я думала, що коли у мене з’явиться дитина, мені буде нудно. І тому я не була позбавлена упередження щодо тих мам, які буквально занурили у своєму материнстві, закривши свою кар’єру за сімома замками.
Але тепер, коли я маю дитину, я так не думаю. Мені все ще потрібна самореалізація, мені все ще треба бути не лише мамою. Але я переважно мама, ніж очікувала цього від себе раніше.

Джерело: Shutterstock
Ви не можете контролювати все
Якщо вам здається, що можете, або ви не працюєте, або у вас ще немає дитини. Тому що ваше життя перетворюється не тільки на маневрування неспанням дитини, її сном, її раціоном і режимом дня, походами в садок і до педіатра, але ще й на постійне почуття занепокоєння і переживання за свою дитину.
І хоча, у нас з’являється все більше прикладів, коли жінці вдається поєднувати материнство та кар’єру, все ж таки ми повинні визнати один факт. Особистим цілям доведеться дуже багато де поступитися на користь материнства. У особистому житті це може позначитися різкому скороченні подорожей, романтики, зустрічей із друзями, доглядом у себе тощо. А ось у професійному плані вам доведеться урізати свій робочий годинник, робити частину роботи віддалено і постійно переносити наради, зустрічі тощо.
Потрібно просто визнати, що жінка, яка працює, буквально платить «штраф за материнство», оскільки заробляє менше тих жінок, які можуть працювати на повну силу.
У вашому графіку тепер може не бути часу для хобі або відпочинку, зате в ньому неодмінно буде час для того, щоб поцілувати дитину перед сном або захопитися її новим етапом у розвитку. Тримати під контролем все й одразу не вийде, але можна просто розставити пріоритети.

Джерело: Fotolia
Перестати засуджувати
Не те щоб я перестала засуджувати лише мам, які перебувають у декреті і не поспішають продовжити свою кар’єру. Я перестала засуджувати взагалі когось і за що або. Саме цьому навчило мене материнство і це головний урок, який я винесла зі свого досвіду виховання дитини.
Тепер я розумію, яке задоволення отримують батьки, просто перебуваючи поруч зі своєю дитиною і спостерігаючи за тим, як вона росте. Саме тому їхнє бажання працювати на неповний робочий день або зовсім відмовитися від роботи цілком зрозуміле, адже вони вже мають повноту життя, і вона полягає не в роботі.
Але разом з тим я розумію, наскільки стомливим може виявитися 24-годинний режим бойової готовності, в якому знаходиться мама малюка. Адже це не тільки нагодувати, помити, випрати, прибрати, приготувати, а це вже не мала частина роботи. Тому я також з повагою ставлюся до тих мам, які вибирають роботу в спробах відпочити на ній більше, ніж це можливо вдома з маленькою дитиною. І з тим же розумінням я належу до тих людей, які взагалі вирішили не мати дітей.
Я просто більше нікого не засуджую. І намагаюсь менше судити саму себе. Ось і пройшов перший рік, коли я намагалася займатися дитиною та мала часткову зайнятість на роботі. Мами, які, як мені здавалося, «випадають» із життя, більше не викликають у мене подиву. Тому що виявилося, що я одна з них.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» - «Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених чи почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.»
Будьте першим, хто залишить відгук