Кесарів розтин: як позбутися страху перед операцією

Страх перед пологами – природний стан жінки. У когось він більший, у когось менший. Але внутрішня напруга є у всіх. І якщо операція кесарів розтин, це почуття не стає менше.

shutterstock

Операція кесаревого розтину лякає жінок вторгненням скальпеля в організм, причому саме в тому місці, де здається, буквально під шкірою вже б’ється нове, таке трепетне, таке раниме життя. Усі жінки розуміють, що шви — це болісно, ​​а малюк вимагатиме маминої уваги з перших хвилин. Як упоратися?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Струнка фігура після третьої дитини: 5 умов для цього дива

Якщо вам належить операція кесаревого розтину, візьміть під вольовий контроль свій психологічний настрій. Пам’ятайте, що якщо на другу добу ви ледве ходите, то на третю з’являється бажання піднятися в передпологове відділення, щоб продемонструвати, яка ви молодець, і поділитися таємницями з тими, хто поки що знаходиться «по той бік». Дуже важливо розуміти, що, хоч би якими були пологи, організм вимагає відновлення.

У жодному разі не можна сказати, що природні пологи легші, ніж кесарів, або ж навпаки. Це два різні процеси, але обидва однаково непрості. Проте власний біль забувається, коли дивишся у вічі своїй новонародженій дитині.

Burda Media

Думайте про майбутнє. Якщо думка про майбутню операцію не дає вам спокою, малюйте в уяві картини, в яких операція вже позаду і ви вдома з малюком. Уявляйте, що ви разом, відчуйте ніжність та любов. Уявляйте свою дитину здоровою, а себе повною сил. Уявіть, як ви обіймаєте свого малюка, цілуєте його ніжну шкіру, як він цмокає біля ваших грудей молочком. І все це дійсно можливо після операції кесаревого розтину! І ви, і дитина завдяки операції здорові, адже це — головне!

Подбайте про дитину. Психіка дитини досить гнучка та адаптивна. Чи пережила дитина кесарів розтин, ускладнені пологи або дещо тривале життя в пологовому будинку, головне — це ваша любов і готовність відповідати на її потреби з ніжністю та розумінням. Набагато більшої шкоди завдають дитині батьківська грубість, прагнення слідувати стереотипам (годувати «по годинах», туго сповивати, менше брати на руки), байдужість та інші деструктивні форми батьківської поведінки.

Burda Media

Якщо порівняти дитину, народжену природним шляхом, але байдужою до неї матір’ю, і дитину, що з’явилася на світ шляхом кесаревого розтину, що має люблячу маму, то у другої умови набагато краще. Наскільки жінка хороша як мама, визначається не тим, природним або оперативним способом народжується її дитина, а тим, як вона ставилася до нього, поки він був у животику, і як вона спілкується з ним після народження та протягом усього життя.

Любіть свою дитину, дбайте про неї і живіть справжнім. Яким би чином він не з’явився на світ, саме ви змогли йому подарувати диво під назвою життя.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Материнство в Австралії: кілька плюсів та один великий мінус
Розвиваємо малюка: 15 суперпростих способів