Висівкоподібний лишай: симптоми та лікування

Висівкоподібний або різнобарвний лишай – поширене шкірне захворювання. Воно вражає і дітей, і дорослих. У народі ця хвороба також відома під назвою «сонячний грибок», оскільки саме ультрафіолет виявляє плями на шкірі.

Джерело: Fotolia

Що таке висівковий лишай?

Різнобарвний (висівкоподібний) лишай – грибкове захворювання. Пік його активності – весна та літо. Цей вид лишаю має низький ступінь заразності і не провокує запалення, вражаючи лише верхній, роговий шар епідермісу та гирла волосяних фолікулів. У дуже поодиноких випадках можлива передача грибка від хворої до здорової людини через використання загальних предметів гігієни та побуту.

Хто в групі ризику

У незначній кількості грибок, що викликає висівковий лишай, постійно живе в людському організмі, не проявляючи себе. Проте за сприятливих обставин починає активно розмножуватися, провокуючи хворобу. Найбільше захворювань діагностується в людей, що у умовах жаркого і вологого клімату. Крім того, на захворювання схильні люди з підвищеною пітливістю.

Також провокуючими факторами виступають:

• ендокринні порушення,
• онкологія,
• гормональний дисбаланс,
• генетична схильність;
• стреси;
• часті відвідування солярію;
• тривале перебування під палючим сонцем;
• хронічні патології травного тракту (гастрити, езофагіт, виразкова хвороба);
• носіння білизни та одягу із синтетичних матеріалів;
• зловживання антибактеріальними гігієнічними засобами шкіри;
• хронічний інфекційний процес у організмі (ВІЛ-інфекція або СНІД).

У деяких випадках лишайник може проявитися як ускладнення цукрового діабету або туберкульозу.

Страждають від цього захворювання, як правило, молоді люди віком від 16 до 40 років. У дітей віком до 7 років зустрічається дуже рідко.

Симптоми висівкового лишаю

Характерний симптом – плями неправильної чи круглої форми різного розміру тілі людини. На початку хвороби вони невеликого розміру з чітко окресленими краями. ізольовані одна від одної, але з її розвитком зливаються, утворюючи одну велику зону ураження. Колір – від жовтуватого до рожево-червоного. Шкіра у місцях розташування плям змінює структуру, у ньому з’являються дрібні висівки лущення. Сверблячка виникає рідко. Для хвороби характерний хронічний перебіг, іноді плями існують місяцями, а іноді пропадають навіть без лікування. Згодом плями змінюють колір, на їхньому місці шкіра втрачає пігмент (виникає так звана ахромія).

Стригучий лишай: лікування та можливі ускладнення

Як розпізнати висівковий лишай

Існує простий тест, якого завжди вдаються лікарі для диференціальної діагностики висівкового лишаю. Його можна провести і вдома. Цей тест називається «йодна проба». Роблять його так: візьміть ватний тампон і вмочіть у звичайний спиртовий розчин йоду. Проведіть тампоном смугу, захоплюючи пляму на шкірі та ділянку з обох боків від нього. Грибок при висівковому лишаї вражає і розпушує епідерміс. Тому якщо появою плями ви «зобов’язані» саме цьому захворюванню, йод пофарбує його набагато інтенсивніше, ніж навколишні ділянки шкіри.

Джерело: Instagram@ dr.alina.rifgatovna

Існує ряд захворювань, симптоми яких схожі з проявами висівки:

• вітіліго;
• сифіліс;
• рожевий лишай Жібер.

На відміну від висівки вони не дають результату при «йодній пробі». У разі підозри на будь-який із них, слід негайно звернутися до лікаря!

Локалізація висівкового лишаю

Найчастіше цей вид лишаю вражає верхню зону тулуба, шию, живіт, область пахв, груди. Однак може «розповзтися» і по інших частинах тіла, у тому числі по обличчю.

Види висівкового лишаю

Залежно від зовнішніх проявів (кольору плям) висівковий лишай поділяють на такі види:

• жовтий;
• чорний;
• ахромічний (безбарвний).

Лишай: розпізнати та знешкодити

Лікування висівкового лишаю

Лікування цього різновиду лишаю – досить трудомісткий процес, проте повне одужання можливе. У терапії зазвичай застосовують послідовно кілька груп препаратів. Щоб правильно та обдумано вибрати підходящі, потрібно розуміти, навіщо вони призначаються.

Відлущують. До цієї групи належать: розчин йоду, саліциловий спирт, борна кислота, іхтіолова мазь. Так як висівковий лишай вражає тільки верхній шар епідермісу, відлущують (кератолітичних) засобів може бути достатньо, щоб прибрати його зі шкіри. Особливо якщо є одиничний осередок ураження або 2-3 плями невеликого розміру. Проте дерматологи зазвичай цими препаратами не обмежуються.

Протимікозні (протигрибкові). Ці препарати зазвичай призначають місцево, тобто їх слід наносити на шкіру. Вибір досить широкий і можна підібрати крем, гель або мазь на власний розсуд (краще, звичайно, консультуватися з лікарем). Особливо ретельно потрібно підбирати лікарські препарати вагітним, годуючим та маленьким дітям.

Вкрай важливо дотримуватися рекомендацій щодо тривалості курсу. Зазвичай він триває 10-14 днів, залежно від засобу. Після зникнення видимих ​​плям у жодному разі не можна припиняти лікування – грибок все ще знаходиться в роговому шарі епідермісу, і якщо не продовжити курс ще на 4-5 днів, може з часом статися рецидив.

Висип у дитини: як розпізнати хворобу. Фото-шпаргалка для батьків

Як прибрати білі плями від лишаю

Багато людей дізнаються про те, що мали висівковий лишай, тільки після появи на шкірі білих, знебарвлених, плям. Переживати в такому разі не варто: це лише означає, що грибок вже знищений і лікування сталося. Грибок, що викликає різнобарвний лишай, порушує роботу меланоцитів – клітин, відповідальних за пігментацію шкіри. Тому, особливо якщо ви знаходитесь довго на яскравому сонці, раніше уражені ділянки виглядають знебарвленими. Зазвичай білі плями зникають через 3-4 сеанси засмаги.

Джерело: Instagram@ospetrenko

Профілактика висівкового лишаю

Щоб запобігти рецидиву, слід насамперед з’ясувати причину появи отрубевидного лишая. Найчастіше це проблеми з ендокринною системою, надмірна пітливість та недотримання особистої гігієни, проблеми із ШКТ, імунодефіцити різної етіології (природи). Кожен із перелічених станів вимагає лікування саме собою. З їх виліковуванням зникає і рецидивуючий висівковий лишай.

Іноді причиною повторюваних епізодів різнобарвного лишаю стає недостатній рівень рН шкіри. У такому разі рекомендується 1 раз на тиждень обливатися водою, в якій розведена кожна кислота – оцет, лимонна, саліцилова або борна кислота.