Досвід однієї вагітної, який відкриє вам очі на багато речей

Перший триместр вагітності – це по суті звикання організму жінки до нового життя, нових відчуттів, а ще неймовірний сплеск гормонів. Ці речовини здатні як покращити наше життя, так і порядком нашкодити нам і навколишнім людям.

Burda Media

Пропонуємо вам на досвіді однієї з наших читачок побачити себе ніби збоку. Можливо, її розповідь допоможе вам пережити перший триместр вагітності без прикростей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вибух емоцій під час вагітності: як контролювати

«Ми з чоловіком два роки мріяли про дитину, але нічого не виходило. Чого ми тільки не перекуштували — все було марно. Я лише з тугою проводила поглядом молодих матусь, що гуляли в парку з колясками. Тому, коли я завагітніла, нашому щастю не було меж. Перші півтора місяці я літала як на крилах, і мені здавалося, що весь світ радісно сміється разом зі мною.

Але потім усе змінилося.

Без усякої видимої причини мене стало дратувати. Я не просто відмовилася від низки продуктів, як часто буває, мені діяли на нерви яскраві кольори, гучна музика викликала мало головний біль. Крім того, дратували і люди, знайомі та незнайомі. Чому я сама не змогла б пояснити. Так, я перестала зустрічатися зі своєю давньою подругою (дружили ще у школі) — все здавалося, що з нею щось не так.

Burda Media

Але найжахливіше, що мене виводив із себе мій коханий чоловік, мій чоловік. Він стійко переносив усі мої «вагітні» примхи, ставився до мене з любов’ю і розумінням, дбав, проте варто мені побачити його, як у мене зовсім псувався настрій. Дратувало у ньому все: зовнішній вигляд, рухи, одяг, манера говорити і навіть запах!

Я не розуміла, що зі мною відбувається, адже всього кілька місяців тому я його так любила, він був для мене найдорожчою людиною. Я не знала, що робити, і від цього мій стан ставав ще більш пригніченим. Вечорами зовсім не хотілося йти додому.
Ситуацію врятувала моя мати, яка приїхала до нас погостювати. Вона припустила, що в усьому винні гормональні зміни вагітності в моєму організмі. Тоді я вирішила обговорити цю тему з моїм гінекологом (у мене дуже хороший лікар, якій я повністю довіряю) та знайомій — психологу-практикуванню.

Після цих розмов мені одразу полегшало. Вони пояснили мені звідки такі відчуття, і невдовзі дратівливість піде. А щойно закінчився перший триместр вагітності, мій настрій змінився так само різко, як і на початку вагітності. І тоді я повністю усвідомила, який золотий чоловік мій чоловік. Він зміг зрозуміти і прийняти навіть такі жахливі зміни мого настрою, а згодом став дуже ніжним та дбайливим батьком, у всьому допомагаючи мені з малюком.

https://www.youtube.com/watch?v=7fdbP95Br2w

ЧИТАЙТЕ ТАКЖ:
3 найпоширеніші реакції чоловіків на вагітність!
Щаслива вагітність