Коли ж почнуться пологи?

І звідки раніше лише сили брали? І гімнастика і басейн, все було по плечу, а до кінця пологів навіть не хочеться одягатися, щоб вийти на прогулянку або на улюблені раніше курси підготовки до пологів. Що це за дивний стан, коли найбільше хочеться тихенько сидіти вдома і нічого не робити.

Часто такий стан породжує почуття провини за своє неробство. Але не варто одразу звинувачувати себе та змушувати щось робити. Давайте з’ясуємо, як протікають останні тижні або дні вагітності з психологічного та медичного погляду. Саме в ці дні настає криза для мами та малюка.

Що з дитиною

До 37-го тижня малюк важить близько 3 кг, має зріст 49-50 см. У нього світла шкіра та достатньо підшкірно-жирової клітковини, щоб утримувати тепло. Крихітка стає слизьким, як риба, – так йому легше буде рухатися по родових шляхах. Пушок залишається тільки на плічках. Нігтики починають виступати над фалангами пальців. В останні тижні вагітності матка стає тісною для дитини. Він не може повноцінно рухатися, хоча зміцнілі м’язи вимагають більше руху.

Плацента з 36-37-го тижня починає знижувати свою «гормональну продукцію», і дитині не вистачає речовин для харчування та дихання. У зв’язку з таким функціональним старінням плаценти та «стиснутими» умовами життя малюкові стає не так комфортно, і він відповідає на це активізацією кори надниркових залоз та виділенням великої кількості кортизолу – гормону стресу. У відповідь змінюється гормональний баланс у матері, з’являються регулярні маткові скорочення — сутички.

Що з мамою

Вага стабілізується. До кінця цього періоду може початися невелика втрата ваги. Мамі стає легше дихати, тому що голівка дитини опустилася і щільно притиснулася до входу до тазу. Матка більше відтягує передню черевну стінку, тому її дно опускається нижче.

Тиск головки малюка на шийку матки та передпологові гормональні зміни активізують так звані «вісникові» явища: напруга матки, невеликі болі в попереку, що тягнуть, нерегулярні сутички, виділення прозорої слизової пробки з піхви, прискорене сечовипускання і очищення кишечника. Зате печія та задишка трапляються вже рідше. Відбуваються зміни у тканинах, кістковій системі, що сприяють підвищенню гнучкості та еластичності кістково-м’язового апарату. Організм накопичує енергію для пологів та післяпологового періоду. Іноді помилкові сутички можуть посилюватися настільки, що здається, ніби пологи вже почалися. Але головні показники початку пологів такі:

• вилити навколоплідні води;
• поява «червоної» слизової оболонки в поєднанні зі сутичками;
• сутички вже часті та регулярні: 3-4 сутички протягом 10 хвилин.

стан втоми та постійного очікування змінюється спокоєм та своєрідною байдужістю до того, що відбувається з тілом. Жінка ніби «виходить» із стану вагітності – значить, пологи не за горами!

Народження батьків

З психологічного погляду передпологовий період також можна назвати кризовим. Адже батьками стають не в один момент. Вагітність у світі людей – це не тільки період фізичного виношування потомства, як у тварин, а й серйозна духовна робота, нехтувати якою не слід.

У вагітності є важлива додаткова місія: поступово подружжя перетворюється на батьків. Спираючись на наукові дослідження та практичні спостереження, можна виділити такі етапи розвитку психологічної готовності до того, щоб стати батьками.

1. Час від отримання повідомлення про вагітність до 12 тижнів: відбувається розбудова життєвих планів, змінюється ваша ієрархія цінностей, по-новому будуються відносини з родичами, колегами, друзями. Поступово очікування дитини для вас стає найголовнішим. Саме в цей період (в нормі) відбувається прийняття вами дитини та себе у ролі її батьків. І тоді на зміну кризового першого етапу приходять спокійні та стійкі періоди вагітності.

2. У період від 12 тижнів до початку перших ворушінь (16-20 тижнів) розвивається емоційно-чуттєве ставлення до дитини, формуються способи спілкування з нею. Поки немає зворотний зв’язок, спілкування будується у вигляді внутрішніх монологів з крихтою. Словами, думками, образами та дотиками мама передає малюкові свої почуття до нього, свої переживання, розповідає про те, що робить і що відбувається довкола, знайомить з іншими членами сім’ї. У такі моменти відбувається розвиток здібності батьків до спілкування з дитиною, яка після народження відразу стає бажаною, а відносини — тіснішими.

3. Наступний період триває від початку перших ворушень до підготовки організмів матері та дитини до пологів (35-37 тижнів). Батьківські монологи, звернені до малюка на початку перших ворушень, переростають у форму тактильних діалогів. Це не лише період активного діалогу з дитиною (у який вже може включитися тато), а й період активної батьківської діяльності, спрямованої на підготовку до пологів. Батьки відвідують курси для вагітних, займаються фізичною підготовкою, готують посаг, створюють у будинку т.з. затишне гніздечко для мами та малюка, вивчають спеціальну літературу, визначаються з вибором місця пологів та спеціалістів. Поступово формується та міцніє батьківська відповідальність.

4. Останній місяць перед пологами активізуються передпологові процеси в організмі матері та дитини. На психологічному рівні виникає своєрідна втома від вагітності. Така втома – нормальне і навіть необхідне явище в цей період, і вона зовсім не обов’язково зумовлена ​​фізичними нездужаннями. Жінки говорять, що хочеться вже маленького на руках потримати, хочеться його побачити, погодувати грудьми. До кінця цього періоду з’являється бажання якнайшвидше народити.

Сподіваюся, тепер вам стало зрозуміло, що у втомі від вагітності немає нічого дивного, швидше за все це цілком необхідний момент. І вже точно не варто лаяти себе за ліниве проведення часу. Ви обрали пологовий будинок, можливо, домовилися з лікарем, зібрали речі, дізналися, як поводитися під час сутичок. Зрозуміло, що очікування так тяжке, ви дивитеся на свій животик і мрієте швидше народити свого милого малюка.

Все частіше виникають думки про швидку зустріч батьків з дитиною. Дуже важливо підготуватися не тільки до виконання батьківських зобов’язань, але й навчитися любити свою дитину. Багато батьків подумки вже гуляють зі своїм малюком, носять його на руках і зовсім забувають про те, що їм ще доведеться пережити пологи.