Шість питань про кесарів розтин

Со всех сторон мы слышим, что естественные роды лучше, правильнее, полезнее… В общем, как ни крути, нужно приложить все усилия, чтобы родить самой, без хирургического вмешательства. Не согласиться с этим нельзя. Конечно же, естественные роды физиологичнее и лучше, но бывает что просто нет другого выхода и приходится делать кесарево сечение. Так давайте же узнаем так ли все страшно на самом деле?

1. Чи правда, що пологи шляхом кесаревого розтину відбиваються на психіці жінки?

Так, таке може бути, але якщо жінка не може або не хоче критично осмислити те, що сталося.

що потрібно для цього зробити? Насамперед — перестати соромитися від того, що ви народили шляхом кесаревого розтину. Почати нарешті поважати себе! Що за біологізований підхід до своєї місії? Ви ж не соромитесь того, що носите контактні лінзи або окуляри! А ось, наприклад, відомий французький філософ Жан-Жак Руссо навідріз відмовлявся одягати окуляри, хоча був страшенно короткозорий. «Не треба бути розумнішими за природу, — говорив він. – Вона знає, кому давати поганий зір».

Як бачимо, будь-яку ідею можна довести до абсурду. Але ми цього не робитимемо, правда? Ви зробили головне – подарували своїй дитині життя. Тепер любіть і поважайте його, дбайте про його здоров’я та розвивайте його таланти, навчайте його цікавим та важливим речам та будьте щасливі!

2. Як вмовити себе, якщо лікар наполягає на кесаревому, а жінка настроїлася сама народжувати?

Розслабитися та отримувати задоволення. А якщо серйозно – то заздалегідь знайти того лікаря, якому ви довіряєте, обговорити з ним найкращі варіанти (природні пологи, мінімум стимуляції і т. д.), але при цьому надати можливість вирішувати по ходу пологів, яке втручання застосувати, якщо виникла необхідність. І довіритися йому в цьому питанні, тому що лікареві все ж таки видніше. Це найкраще, що ви можете зробити для своєї дитини. Щодня ми приймаємо рішення, виходячи із ситуації. Лікарі також прийняли рішення щодо вас і вашої дитини – вони вважали за доцільне кесарів розтин.

Намагайтеся знайти навіть у цьому плюси. А може, ви їх уже знайшли, але соромитеся зізнатися вголос? Головний з яких – за такого способу пологів мама відчуває набагато менше болю. Крім того, за даними дослідження, проведеного в США, майже у чверті немовлят, що народилися природним шляхом, відбувається внутрішньочерепний крововилив, тоді як після кесаревого розтину таких крововиливів не буває. Водночас автори роботи попереджають, що отримані ними дані в жодному разі не можна розглядати як аргумент на користь кесаревого розтину, адже він має проводитись лише за медичними показаннями.

3. Буває, що кесарів роблять з епідуральною анестезією. Тобто жінка свідома і чує, як її ріжуть; це може якось позначитися на ній?

Як правило, жінка йде на це з однією-єдиною метою — вона хоче, щоб з моменту появи на світ малюка подальший перебіг подій був таким самим, як при природних пологах: щоб новонародженого поклали їй на груди, дали погодувати і т.п. вважаєте це надзвичайно важливим для малюка, можете вибрати такий варіант. Але чи не надто це велике випробування для самої себе?

Звичайно, ваш живіт обгородять спеціальною ширмою, тому всіх подробиць ви не побачите. Але все одно, «присутня» на власній операції — випробування не з легких. Зважте свої сили. І не мучтеся почуттям провини, якщо все ж віддасте перевагу наркозу. Повірте, у вас попереду буде ще ціле життя, щоб познайомитися ближче зі своєю дитиною, полюбити її та дати їй усе найкраще.

4. Коли оперують під загальним наркозом, приносять малюка вже готового. Може це якось позначитися на материнських почуттях до дитини?

У цій ситуації мамі може знадобитися трохи більше часу, щоб зрозуміти, що, власне, сталося. Але вистачить і одного дня тісного спілкування з вашим ненаглядним, щоб надолужити втрачене.

Крім того, не варто забувати, що кесарів розтин не виключає присутності на пологах батька, який може бути біля операційної і так само, як і при звичайних пологах, поспілкуватися з крихіткою відразу після появи його на світ. І в якомусь сенсі заповнити те, чого не могла зробити мама. У дослідженні Маргарет Родхолм батьки отримували можливість контактувати з дітьми, народженими за допомогою кесаревого розтину, вже через 15 хвилин після появи світ. Їм пропонували тримати дитину на руках, розмовляти з нею, погладжувати голівку, ручки та ніжки новонародженого. Ранній контакт із дитиною вплинув наступне взаємодія: такі батьки були активні, виявляли більше розуміння потреб дітей, відчували більше позитивних емоцій у контактах із нею.

Якщо в обраному вами пологовому будинку є сімейні палати, малюк зможе перебувати з вами практично одразу після операції. У таких палатах разом із молодою мамою можуть проживати тато чи бабуся малюка та допомагати у догляді за малюком. І тоді період одужання жінки після операції не стане на заваді спільному перебування з малюком, частому прикладанню до грудей та іншим безумовно позитивним тенденціям у сучасних пологових будинках.

5. Як взагалі кесарів розтин може відбитися на взаємозв’язку мати-дитя? Адже, якщо застосовують загальний наркоз, малюка не кладуть на живіт, одразу не прикладають до грудей… А якщо мама в реанімації, то їх зустріч відбувається взагалі не скоро.

Класти дитину матері на живіт після пологів – тенденція останніх років. Це хороша, корисна, але не обов’язкова процедура. Якийсь час тому дитину і при природних пологах відразу ж відносили від матері. Але навряд чи наші мами та бабусі, що народжували в радянських пологових будинках, через це менше любили своїх дітей. Та й зараз, якщо жінці самій потрібна термінова допомога, перша її зустріч із крихіткою буде відкладена. Все це означає тільки одне: зв’язок між мамою та малюком встановиться пізніше, як тільки вона почне сама доглядати його.

Але як можна серйозно стверджувати, що якщо жінці не дали її дитину відразу після пологів, вона не відчуватиме щодо неї материнських почуттів?! Це небезпечна, хоч і дуже модна брехня. Батьки щиро люблять навіть прийомних дітей, не маючи на те взагалі жодних фізіологічних передумов. Так що налаштуйтеся на краще і будьте впевненішими в собі, і тоді будь-які складнощі вам будуть нічим!

6. Діти, народжені шляхом кесаревого розтину, відрізняються від простих: вони найслабші і такі життєстійкі, як народжені природним шляхом?

Всі діти та всі люди відрізняються один від одного. Відрізняються так сильно, а впливає на це так багато факторів, що робити далекосяжні висновки на підставі лише способу появи на світ — як мінімум нерозумно.

Фахівці вважають, що якщо кесарів розтин був зроблений за показаннями з боку дитини (тобто через нього проблем зі здоров’ям та неготовності винести таке навантаження, як самостійне народження на світ), то такий малюк у майбутньому якесь час дійсно трохи відрізнятиметься від однолітків.

Але кесарево тут ні до чого — просто всі слабкі, болючі діти вимагають підвищеної турботи з боку дорослих, спеціального догляду, зміцнення здоров’я, особливої ​​уваги до свого психічного розвитку.

За сприятливого прогнозу багато з цих відмінностей нівелюються з часом. Якщо ж кесарів проводився за показаннями з боку матері, то малюк увійде в норму ще швидше. Адже він такий самий міцний і витривалий, як і його побратими, народжені природним шляхом!

Натомість про малюків-кесарят ходить багато домислів. Одна мама скаржилася, що консультанти з грудного вигодовування «застерегли» її: ваш малюк, мовляв, виросте млявим і безініціативним, пасуватиме перед труднощами, адже своє найперше в житті завдання — народитися на світ — він не виконав самостійно… На щастя, мудра бабуся відразу знайшла спосіб повернути стривоженій мамі душевну рівновагу. Вона сказала: «А може, навпаки — дитина знатиме, що з будь-якої ситуації, навіть найскладнішої, є вихід?»

Словом, наше життя багато в чому таке, на яке ми самі налаштовані та запрограмували себе. І ви набагато більше нашкодите своїй дитині, якщо будете вірити всіляким несприятливим прогнозам щодо неї, ніж якщо ви народите її за допомогою кесаревого розтину. Відкиньте всі сумніви, налаштуйтеся на краще і думайте не про операцію, а про те, як ви народжуєте вашого малюка. Адже саме цим ви й займаєтесь!

Прислухайтеся до порад

Створіть навколо малюка спокійну теплу атмосферу. Це допоможе йому сформувати довіру до навколишнього світу, батьків. Буде чудово, якщо ви налагодите грудне вигодовування і подаруєте своє кохання і турботу вашому маленькому кесареві. Враховуючи індивідуальні можливості малюка, підвищуйте поріг його стійкості до стресу за допомогою фізичних навантажень (плавання, гімнастика, масаж, загартовування). Створюйте умови для підростаючого дитини, у яких міг би вчитися самостійно долати перешкоди (повзання, освоєння спортивного куточка, придбання здатності групуватися при падінні, освоєння навичок ходьби без використання обмежувачів та інших.).

Якщо ви серйозно сприймаєте різні страшні історії з кесарятів і не можете спати через переживання з цього приводу, хочемо вас заспокоїти. Багато відомих особистостей з’явилися на світ саме за допомогою кесаревого розтину.