Розбився градусник. Що робити?
Ртутний градусник – як і раніше найпоширеніший прилад для вимірювання температури тіла. Він найдоступніший за ціною в порівнянні з електронними або інфрачервоними термометрами і найточніший з усіх. Однак і найнебезпечніший у застосуванні через наявність ртуті. Що робити, якщо такий градусник раптом розбився?
Зміст:
- Чому градусник ртутний?
- Переваги й недоліки ртутного термометра
- Наслідки отруєння ртуттю
- Якщо ртуть проковтнула дитина
- Порядок дій, якщо градусник розбився
- Демеркуризація за допомогою розчину марганцовки
- Прибирання ртуті за допомогою хлорвмісних засобів
- Профілактика отруєння парами ртуті
- Які дії під забороною?
ЧОМУ ГРАДУСНИК РТУТНИЙ?
Ртуть – це перехідний метал, який за кімнатної температури є сріблясто-білою рідиною. У твердому стані цей метал може знаходитися тільки при температурі -38,9 °С. При +18 °С ртуть починає випаровуватися, пари її надзвичайно отруйні.
При нагріванні ртуть швидко розширюється, збільшуючись в об’ємі, і так само швидко стискається при охолодженні. Саме тому ртуть обрали в якості індикатора температури тіла в звичайному медичному термометрі.
Сам термометр – це тонка, запаяна з обох сторін капілярна трубка, всередині якої знаходиться вакуум. На її нижньому кінці – резервуар, заповнений ртуттю. На планці усередині трубки – шкала з поділами від 34 до 42 градусів Цельсія. Кожен градус поділений і на 10 поділок по 0,1°С. Розширюючись і стискаючись, ртуть чітко зупиняється на показаннях шкали, що відповідає температурі тіла людини в момент вимірювання. Місце, де з’єднується резервуар з ртуттю і трубкою, звужене. Це заважає ртуті рухатися в зворотному напрямку і дає змогу зберегти показники температури після закінчення вимірювання.
ПЕРЕВАГИ Й НЕДОЛІКИ РТУТНОГО ТЕРМОМЕТРА
Основні переваги ртутного градусника:
- Він точніше інших термометрів – за своїми показниками ртутний термометр найближчий до газового термометра, визнаного еталонним у вимірі температури об’єктів.
- Доступна ціна в порівнянні з іншими, більш дорогими різновидами термометрів.
- Повністю герметичний, що дозволяє дезінфікувати його, занурюючи у спеціальний розчин.
Серед недоліків цього градусника:
- тривалий час вимірювання (не менше 10 хвилин), що робить його незручним при вимірюванні температури тіла у маленьких дітей;
- дуже крихкий і легко розбивається;
- містить небезпечну для здоров’я людини ртуть, яка витікає при пошкодженні термометра.
Через останній пункт ртутний термометр для вимірювання температури тіла навіть заборонений у деяких країнах. Наприклад, Європарламент ще в 2007 році прийняв закон, який забороняє продаж ртутьвмісних приладів: термометрів, барометрів, тонометрів, манометрів.
НАСЛІДКИ ОТРУЄННЯ РТУТТЮ
Через те, що ртуть швидко випаровується при кімнатній температурі, найчастіше цей елемент потрапляє в організм людини через дихальну систему. Причому ніякого присмаку людина не відчуває. Також ртуть може проникнути і через шкірні покриви, але тільки при прямому контакті з речовиною.
Ртуть у першу чергу вражає нирки, при сильному отруєнні може розвинутися ниркова недостатність. Також страждає нервова система, причому наслідки отруєння ртуттю можуть бути віддаленими, коли людина вже й не пов’язує своє нездужання з контактом із ртуттю. Це дуже ускладнює процес лікування.
При легких отруєннях (а саме так найчастіше буває, якщо розбився градусник), у людини спостерігається нудота, блювота, головний біль, підвищене слиновиділення, біль у животі і горлі.
ВАЖЛИВО! У будь-якому випадку при перерахованих ознаках необхідно терміново звернутися до лікарні, щоб зняти інтоксикацію і не допустити серйозніших наслідків для здоров’я!
Якщо ртуть з розбитого градусника зібрана відразу і вжито всіх необхідних заходів – можна вважати, що інцидент вичерпано без наслідків. Небезпеку становить присутність ртутної пари в приміщенні протягом тривалого часу, коли людина вдихає їх постійно.
Так відбувається, якщо:
- ртуть потрапила на м’які меблі або килим, м’які дитячі іграшки, одяг;
- залишилася під плінтусами або в щілинах підлоги;
- потрапила в травний тракт людини (таке може трапитися найчастіше з дітьми).
Якщо людина дихає повітрям, просоченим парами ртуті, з часом цей метал накопичується в організмі. Це призводить до хронічної ртутної інтоксикації, яка проявляється:
- металевим смаком у роті;
- головними болями;
- проносом;
- ураженням нирок;
- стоматитом;
- анемією;
- дерматитом;
- тремором (мимовільне тремтіння пальців кінцівок, голови, що свідчить про ураження нервової системи).
ЯКЩО РТУТЬ ПРОКОВТНУЛА ДИТИНА…
- Негайно огляньте ротову порожнину – чи не залишилося осколків скла і викличте швидку допомогу!
- До приїзду лікарів викличте блювоту в малюка, щоб повністю очистити шлунок.
- Решту зробить бригада швидкої допомоги. Найімовірніше, дитину госпіталізують на якийсь час, щоб вона побула під наглядом фахівців.
ПОРЯДОК ДІЙ, ЯКЩО ГРАДУСНИК РОЗБИВСЯ
Найкраще звернутися за допомогою до фахівців – співробітників МНС. Але якщо це з яких-небудь причин неможливо, є певний алгоритм дій з прибирання ртуті в приміщенні.
Вам знадобляться:
- скляна банка з щільно кришкою;
- вата і пластир;
- гумові рукавички;
- аркуш цупкого паперу;
- ганчір’я;
- пакети для утилізації речей, забруднених ртуттю;
- в’язальна спиця, товста швейна голка, медичний шприц;
- хлорвмісні засоби (за типом білизни).
В першу чергу приберіть всіх сторонніх з приміщення, де є ртуть. Особливо це стосується дітей! Тварин у кімнаті теж не повинно бути.
Далі потрібно зібрати всі крапельки ртуті.
ВАЖЛИВО! Пилосос для цієї мети не годиться! По-перше, після цього пилосос буде використовувати небезпечно через забруднення частинками ртуті. По-друге, фільтри пилососа не здатні затримати всю ртуть, тому велика її частина в розпиленому вигляді знову повернеться в приміщення і осяде на поверхнях, з яких її буде вже важче зібрати.
Ретельно огляньте всі предмети і поверхні, на які могла потрапити ртуть.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Кульки ртуті дуже рухливі, швидко розкочуються по будь-якій поверхні і можуть розбиватися до мікроскопічних розмірів.
При зборі ртуті краще скористатися ліхтариком або іншим приладом спрямованого світла: так кульки ртуті легше виявити за металевим блиском у кутах, щілинах, нерівностях поверхні.
- Збирати ртуть зручно на аркуш цупкого паперу, закочуючи їх голкою або спицею.
- Зібрані великі краплі ртуті акуратно переносьте у скляну банку під кришку.
- Дрібні краплі збирайте пластиром або клейкою стрічкою, відправляючи туди ж – в банку під кришкою.
- З вузьких щілин ртуть можна дістати голкою з намотаним на неї ватним тампоном і також помістити в скляну банку.
- Можна також скористатися медичним шприцом з голкою. Якщо ртуть потрапила на килим, його потрібно згорнути, винести на вулицю і витрусити, підклавши вниз поліетиленову плівку для збору ртуті. Зібрану ртуть відправити в банку під кришку.
ВАЖЛИВО! Під час роботи, щоб не отруїтися парами ртуті, кожні 10-15 хвилин потрібно виходити на свіже повітря!
Після збору всієї ртуті, закрийте банку щільною кришкою. Викидати її у сміттєпровід або сміттєві баки не можна в жодному разі! Ртуть потрібно обов’язково здати співробітникам рятувальної служби.
Ртуть зібрана? Далі починається процес хімічної демеркуризації (меркурій – назва ртуті в таблиці Менделєєва).
ДЕМЕРКУРИЗАЦІЯ ЗА ДОПОМОГОЮ РОЗЧИНУ МАРГАНЦІВКИ
Раніше радили використовувати розчин марганцівки (перманганат калію). Однак зараз його знайти досить проблематично, хіба що у вас залишилися запаси ще з минулих часів.
Щоб провести демеркуризацію розчином марганцівки, вам потрібно:
- приготувати один літр марганцівки – вийде майже непрозорий темно-бурий розчин;
- додати в нього по одній столовій ложці кухонної солі і оцтової есенції (або дрібку лимонної кислоти), все ретельно перемішати;
- надіти гумові рукавички і обробити забруднені поверхні отриманим розчином (в цілі, тріщини і кути потрібно налити трохи розчину для надійності).
- Після того, як розчин нанесений на всі поверхні, його потрібно залишити на 7-8 годин, а потім ретельно промити із застосуванням миючих засобів.
- Останній етап – якісне вологе прибирання у всій квартирі.
ПРИБИРАННЯ РТУТІ ЗА ДОПОМОГОЮ ХЛОРВМІСНИХ ЗАСОБІВ
Для очищення використовується звичайний відбілювач.
- У пластиковій ємності змішайте літр відбілювача і п’ять літрів води.
- Цим розчином промийте всі поверхні за допомогою губки (використовуйте гумові рукавички!).
- Налийте трохи засобу в кути і щілини.
- Залиште розчин в провітрюваному приміщенні приблизно на 15 хвилин, а потім промийте поверхні чистою водою.
Так потрібно робити протягом місяця до повного позбавлення від ртуті.
ВАЖЛИВО! Розчин хлору потрібно готувати кожен день – вже наявний використовувати не можна. Перші два розчини забруднені ртуттю, тому їх слід здати до відповідних служб разом з кульками ртуті і всіма засобами, які використовувалися для очищення.
Профілактика отруєння парами ртуті
Щоб мінімізувати шкідливі наслідки від впливу ртуті, пийте якомога більше рідини.
Якщо у вас є підозри на те, що ртуть все ще залишилася в квартирі, викликайте фахівців з МНС.
ВАЖЛИВО! Ртуть, розбитий градусник, використаний розчин для прибирання, рукавички, підсобні засоби необхідно здати до МНС або спеціальних установ для утилізації!
ЯКІ ДІЇ ПІД ЗАБОРОНОЮ?
- Заборонено викидати розбитий термометр і частки ртуті в сміття – один-два грами ртуті (приблизно стільки міститься в різних типах ртутних градусників) здатні забруднити 6 тис. кубометрів навколишнього повітря.
- Не можна спускати ртуть у каналізацію – витягти її звідти неможливо, і вона продовжить отруювати оточуючих.
- Не варто підмітати частки ртуті за допомогою віника – так кульки ртуті тільки подрібнюються, перетворюючись на ртутний пил, що осідає на легенях.
- Одяг, взуття, постільну білизну, дитячі іграшки не можна прати – їх взагалі краще викинути.
ВАЖЛИВО! Для повного усунення наслідків розбитого градусника необхідно щодня проводити вологе прибирання і постійно тривало провітрювати приміщення. Вважається, що одного тижня таких профілактичних заходів достатньо, проте краще це робити протягом місяця.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» - «Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених чи почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.»
Будьте першим, хто залишить відгук