Розбився градусник. Що робити?

Ртутний градусник – як і раніше найпоширеніший прилад вимірювання температури тіла. Він найдоступніший за ціною в порівнянні з електронними або інфрачервоними термометрами і найточніший з усіх. Однак і найнебезпечніший у застосуванні через наявність ртуті. Що робити, якщо такий градусник раптом розбився?

Джерело: Fotolia

Зміст:

• Чому ртутний градусник?
• Переваги та недоліки ртутного термометра
• Наслідки отруєння ртуттю
• Якщо ртуть проковтнула дитина
• Порядок дій, якщо градусник розбився
• Демеркуризація за допомогою розчину марганцівки
• Прибирання ртуті за допомогою хлорвмісних засобів
• Профілактика отруєння парами ртуті
• Які дії під забороною?

Чому ртутний градусник?

Ртуть – це перехідний метал, який при кімнатній температурі є сріблясто-білою рідиною. У твердому стані цей метал може бути тільки при температурі –38,9°С. При +18 ° С ртуть починає випаровуватися, пари її надзвичайно отруйні.

При нагріванні ртуть швидко розширюється, збільшуючись обсягом, і так само швидко стискається при охолодженні. Саме тому ртуть вибрали як індикатор температури тіла у звичайному медичному термометрі.

Сам термометр – це тонка, запаяна з обох боків капілярна трубка, усередині якої знаходиться вакуум. На її нижньому кінці – резервуар, наповнений ртуттю. На планці всередині трубки – шкала з розподілами від 34 до 42 градусів Цельсія. Кожен градус підрозділено ще 10 поділів по 0,1°С. Розширюючись та стискаючись, ртуть чітко зупиняється на показанні шкали, що відповідає температурі тіла людини у момент виміру.

Місце, де з’єднується резервуар з ртуттю та трубкою, звужено. Це заважає ртуті рухатися у зворотному напрямку та дозволяє зберегти показання температури після закінчення вимірювання.

Переваги та недоліки ртутного термометра

Основні переваги ртутного градусника.

• Він точніше за інших термометрів – за своїми показниками ртутний термометр найближчий до газового термометра, визнаного еталонним у вимірі температури об’єктів.
• Доступна ціна в порівнянні з іншими, дорожчими різновидами термометрів.
• Повністю герметичний, що дозволяє дезінфікувати його, занурюючи у спеціальний розчин.

Серед недоліків цього градусника:

• тривалий час виміру (не менше 10 хвилин), що робить його незручним при вимірі температури тіла у маленьких дітей;
• дуже тендітний і легко розбивається;
• містить небезпечну для здоров’я людини ртуть, що витікає при пошкодженні термометра.

Через останнє пункт ртутний термометр для вимірювання температури тіла навіть заборонено в деяких країнах. Наприклад, Європарламент ще в 2007 році ухвалив закон, що забороняє продаж приладів, що містять ртуть: градусників, барометрів, тонометрів, манометрів.

Джерело: Fotolia

Наслідки отруєння ртуттю

Через те, що ртуть швидко випаровується за кімнатної температури, найчастіше цей елемент потрапляє в організм людини через дихальну систему. Причому жодного присмаку людина не відчуває. Також ртуть може проникнути і через шкірні покриви, але при прямому контакті з речовиною.

Ртуть насамперед уражає нирки, при сильному отруєнні може розвинутись ниркова недостатність. Також страждає нервова система, причому наслідки отруєння ртуттю можуть бути віддаленими, коли людина вже не пов’язує своє нездужання з контактом з ртуттю. Це дуже ускладнює процес лікування.

При легких отруєннях (а саме так найчастіше буває, якщо розбився градусник), у людини спостерігається нудота, блювання, головний біль, підвищене слиновиділення, біль у животі та горлі.

ВАЖЛИВО! У будь-якому випадку при перерахованих ознаках необхідно терміново звернутися до лікарні, щоб зняти інтоксикацію та не допустити серйозніших наслідків для здоров’я!

Якщо ртуть із розбитого градусника зібрана відразу і вжито всіх необхідних заходів – можна вважати, що інцидент вичерпаний без наслідків. Небезпека представляє присутність ртутних парів у приміщенні протягом багато часу, коли людина вдихає їх постійно.

Джерело: Fotolia

Як правильно виміряти температуру?

Так відбувається, якщо:

• ртуть потрапила на м’які меблі чи килим, м’які дитячі іграшки, одяг;
• залишилася під плінтусами або у щілинах підлоги;
• потрапила до травного тракту людини (таке може статися найчастіше з дітьми).

Якщо людина дихає повітрям, просоченим парами ртуті, згодом цей метал накопичується в організмі. Це призводить до хронічної ртутної інтоксикації, яка виявляється:

• металевим смаком у роті;
• головними болями;
• проносом;
• ураженням нирок;
• стоматитом;
• анемією;
• дерматит;
• тремором (мимовільне тремтіння пальців кінцівок, голови, що свідчить про поразку нервової системи).

Якщо ртуть проковтнула дитина.

1. Негайно огляньте ротову поверхню – чи не залишилося осколків скла та викличте швидку допомогу!
2. До приїзду лікарів викличте блювання у малюка, щоб повністю очистити шлунок.
3. Решту зробить бригада швидкої допомоги. Найімовірніше, дитину госпіталізують на якийсь час, щоб вона побула під наглядом фахівців.

Що взяти дитині до лікарні — збираємось без паніки

Порядок дій, якщо градусник розбився

Найкраще звернутися за допомогою до фахівців – співробітників МНС. Але якщо це з будь-яких причин неможливо, є певний алгоритм дій зі збирання ртуті у приміщенні.

Вам знадобляться:

• скляна банка з кришкою, що щільно загвинчується;
• вата та пластир;
• гумові рукавиці;
• аркуш щільного паперу;
• ганчір’я;
• пакети для утилізації речей, забруднених ртуттю;
• в’язальна спиця, товста швейна голка, медичний шприц;
• хлорвмісні засоби (за типом білизни).

Насамперед приберіть усіх сторонніх із приміщення, де є ртуть. Особливо це стосується дітей! Тварин у кімнаті теж не повинно бути.

Далі потрібно зібрати всі крапельки ртуті.

ВАЖЛИВО! Пилосос для цієї мети не годиться! По-перше, після цього пилосос використовуватиме небезпечно через забруднення частинками ртуті. По-друге, фільтри пилососа не здатні затримати всю ртуть, тому більша її частина в розпорошеному вигляді знову повернеться в приміщення і осяде на поверхнях, з яких її буде важче зібрати.

Джерело: Fotolia

Ретельно огляньте всі предмети та поверхні, на які могла потрапити ртуть.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Кульки ртуті дуже рухливі, швидко розкочуються на будь-якій поверхні і можуть розбиватися до мікроскопічних розмірів.

Як збити температуру у дитини без ліків?

При збиранні ртуті краще скористатися ліхтариком або іншим приладом спрямованого світла: так кульки ртуті легше виявити за металевим блиском у кутах, щілинах, нерівностях поверхні.

• Збирати ртуть зручно на аркуш щільного паперу, закочуючи їх голкою або спицею.
• Зібрані великі краплі ртуті акуратно переносіть у скляну банку під кришку.
• Дрібні краплі збирайте пластиром або клейкою стрічкою, відправляючи туди ж у банку під кришкою.
• З вузьких щілин ртуть можна дістати голкою з намотаним на неї ватним тампоном і також помістити в скляну банку.
• Можна також скористатися медичним шприцем із голкою.
• Якщо ртуть потрапила на килим, його потрібно згорнути, винести на вулицю і витрусити, підклавши поліетиленову плівку вниз для збору ртуті. Зібрану ртуть відправити до банку під кришку.

ВАЖЛИВО! Під час роботи, щоб не отруїтись парами ртуті, кожні 10-15 хвилин потрібно виходити на свіже повітря!

Після збирання всієї ртуті, закрийте банку щільною кришкою. Викидати її у сміттєпровід або сміттєві баки не можна в жодному разі! Ртуть слід обов’язково здати співробітникам рятувальної служби.

Ртуть зібрана? Далі починається процес хімічної демеркуризації (меркурій – назва ртуті у таблиці Менделєєва).

Демеркуризація за допомогою розчину марганцівки

Джерело: Fotolia

Раніше радили використати розчин марганцівки (перманганат калію). Однак зараз його знайти досить проблематично, хіба що у вас залишилися запаси ще з минулих часів.

Щоб провести демеркурізацію розчином марганцівки, вам потрібно:

1. приготувати один літр марганцівки – вийде майже непрозорий темнобурий розчин;
2. додати в нього по одній столовій ложці кухонної солі та оцтової есенції (або дрібку лимонної кислоти), все ретельно перемішати;
3. надіти гумові рукавички та обробити забруднені поверхні отриманим розчином (у цілі, тріщини та кути потрібно налити трохи розчину для надійності).
4. Після того, як розчин нанесений на всі поверхні, його потрібно залишити на 7-8 годин, а потім ретельно промити із застосуванням миючих засобів.
5. Останній етап – якісне вологе прибирання у всій квартирі.

Прибирання ртуті за допомогою хлорвмісних засобів

Для очищення використовується звичайний відбілювач.

• У пластиковій ємності змішайте літр відбілювача та п’ять літрів води.
• Цим розчином промийте всі поверхні за допомогою губки (використовуйте гумові рукавички!).
• Налийте трохи засобу в кути та щілини.
• Залиште розчин у приміщенні, що провітрюється, приблизно на 15 хвилин, а потім промийте поверхні чистою водою.

Так потрібно робити протягом місяця до повного позбавлення ртуті.

ВАЖЛИВО! Розчин хлору потрібно готувати кожен день – вже не можна використовувати. Перші два розчини забруднені ртуттю, тому їх потрібно здати в спеціальні служби разом із кульками ртуті та всіма засобами, які використовувалися для очищення.

Аптечка на всі випадки: дитяча, домашня, у дорогу

Профілактика отруєння парами ртуті

Джерело: sov_yulya @Instagram

Щоб мінімізувати шкідливі наслідки від впливу ртуті, пийте якнайбільше рідини.

Якщо у вас є підозри на те, що ртуть все ще залишилася у квартирі, викликайте фахівців із МНС.

ВАЖЛИВО! Ртуть, розбитий градусник, використаний розчин для збирання, рукавички, допоміжні засоби необхідно здати в МНС або спеціальні приймачі для утилізації!

Які дії під забороною?

1. Заборонено викидати розбитий термометр і частки ртуті у сміття – один-два грами ртуті (приблизно стільки міститься у різних типах ртутних градусників) здатні забруднити 6 тис. кубометрів навколишнього повітря.
2. Не можна спускати ртуть у каналізацію – витягти її звідти неможливо, і вона продовжить отруювати оточуючих.
3. Не варто підмітати частинки ртуті за допомогою віника – так кульки ртуті лише подрібнюються, перетворюючись на ртутний пил, що осідає на легенях.
4. Одяг, взуття, постільна білизна, дитячі іграшки не можна прати їх взагалі краще викинути.

Джерело: Fotolia

ВАЖЛИВО! Для повного усунення наслідків розбитого градусника необхідно щодня проводити вологе прибирання та постійно провітрювати приміщення. Вважається, що одного тижня таких профілактичних заходів є достатньо, проте краще це робити протягом місяця.

Лікар-педіатр назвала 6 причин підвищення температури у дітей