Оперізуючий лишай або герпес: причини, симптоми та лікування

Оперізуючий лишай (його інша назва – “оперізуючий герпес”) небезпечне вірусне захворювання, яке може мати серйозні ускладнення. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, від 60 до 95% населення земної кулі інфіковані одним або більше вірусами герпетичної групи, а смертність від цих хвороб посідає друге місце в групі вірусних захворювань після грипу.

Источник: instagram @sovetydermatologa

Зміст:

• Збудник оперізуючого лишаю
• Заразний чи ні?
• Група ризику
• Що може спровокувати хворобу?
• Симптоми оперізуючого лишаю
• Важкі форми захворювання
• Наслідки хвороби
• Оперізуючий лишай і вагітність
• Чи можна позбутися від герпес-вірусу?
• Діагностика і лікування оперізуючого лишаю

Збудник оперізуючого лишаю

Збудником даного захворювання є варицелла зостер вірус (varicella zoster virus). Він відноситься до сімейства герпес-вірусів, до якого також входять вірус простого герпесу 1-го типу (так званий герпес лабіаліс, що викликає висипання на обличчі) і 2-го типу (генітальний герпес). Цікаво, що варицелла зостер – той самий вірус, який викликає у дітей вітрянку (вітряну віспу). Тільки вітрянку діти переносять досить легко і в цілому вона не вимагає якогось складного лікування, а ось оперізуючий лишай заподіює хворому багато страждань і досить довго лікується.

Источник: instagram @epidemiologru2007

До родини герпес-вірусів також відносяться вірус Епштейна-Барр, що викликає інфекційний мононуклеоз, цитомегаловірус, вірус герпесу людини 6-го типу, відповідальний за синдром хронічної втоми.

Заразний чи ні?

Оперізуючий лишай заразний – вірус знаходиться в виділеннях із бульбашок. Але для людей, які перехворіли на вітрянку, небезпеки зараження немає. Так що перехворіти оперізуючим герпесом можна тільки один раз в житті, рецидивів у хвороби не буває. Виняток становлять лише люди, хворі на СНІД та імунодефіцити.

Група ризику

На оперізючий лишай хворіють і чоловіки, і жінки. Найчастіше він діагностується у людей після 50 років, проте в зв’язку з погіршенням екологічної ситуації почастішали випадки появи цього захворювання і у молодих людей.

[subscribe_form id=”178923″]

Що може спровокувати хворобу?

• Прийом препаратів, що знижують імунітет (кортикостероїдні гормони, імунодепресанти).
• Хронічні стреси і перевтома.
• Онкологічне захворювання.
• Наслідки променевої терапії.
• ВІЛ-інфекція та СНІД.
• Рясні місячні кровотечі у жінок, вагітність, пологи, аборти.
• Складні операції, трансплантація органів.
• Загальне зниження імунітету в силу неправильного способу життя.
• Зміна клімату.

Симптоми оперізуючого лишаю

Інкубаційний період оперізуючого герпесу може тривати роками – збудник хвороби живе в організмі людини, не проявляючи активності. Але при збігу сприятливих обставин вірус починає розмножуватися.

Саме захворювання починається гостро. Спочатку в місці локалізації вірусу виникає сильна печіння, біль на певній ділянці. Найчастіше це верхня і нижня щелепа, лоб, потилиця, шия, міжреберні нерви і нерви кінцівок, а також груди, плечі, спина, сідниці, область геніталій. Пояснюється це тим, що основне скупчення вірусу утворюється в нервових вузлах і висипання йдуть по ходу нерва. У половині випадків оперізуючого лишаю висипання локалізуються в міжребер’ї. У початковому періоді хвороби виникає загальне нездужання, невралгічний біль різної інтенсивності. В цілому цей період триває 2-4 доби.

Источник: Instagram@ allegris_

Також серед симптомів оперізувального лишаю:

• головний біль;
• субфебрильна температура тіла, рідше лихоманка до 39 градусів;
• озноб;
• слабкість;
• порушення роботи шлунково-кишкового тракту;
• біль, свербіж, печіння, поколювання в області периферичних нервів в зоні, де пізніше з’являться висипання.

При гострому процесі збільшуються і стають болючими лімфатичні вузли. При тяжкому перебігу захворювання можливі затримка сечовипускання, інші розлади деяких систем і органів. Поступово температура тіла нормалізується, загальні інтоксикаційні розлади також слабшають. Потім настає період висипань. Симптоми і характер висипу залежать від тяжкості запального процесу. Спочатку висипання виглядають, як рожеві плями розміром 2-5 мм, між ними залишаються ділянки здорової шкіри.

Источник: Instagram@ alekseibutaev

При типовій формі захворювання на наступний день на їх місці утворюються дрібні, близько згруповані пухирці з прозорою рідиною, яка через 3-4 дні каламутніє. Герпетичні висипання з’являються новими порціями з проміжками в кілька днів. Бульбашки «переповзають» з одного місця на інше, оперізуючи все тіло (звідси і назва захворювання). При легких формах запального процесу шкірні вузлики перероджуються в пустули і не виразкуються.

Можливий прояв герпесу тільки неврологічного характеру – біль без висипу, інакше його називають герпетичною невралгією і помилково приймають за міжреберну невралгію, остеохондроз або серцеві болі. Якщо висип в наявності, через 14-20 днів на його місці утворюються жовтувато-коричневі скоринки, які поступово відпадають, залишаючи невелику пігментацію або депігментацію.

Одним з найбільш неприємних симптомів при оперізуючому лишаї є сильний біль. В процесі активного розмноження вірусу нервові закінчення стають надмірно чутливими, і навіть легкий дотик заподіює значний біль, схожий на біль при опіках. Також пацієнти описують характер болю при оперізуючому герпесі, як пекучій, тупий, свердлячий, що посилюються навіть при мінімальному термічному або механічному впливі.

На жаль, біль зберігається у 15% хворих, навіть після загоєння герпетичного висипу ,через вірусне ураження нервових тканин. На їх відновлення буде потрібен час – це період посгерпетічної невропатії. У молодих людей він триває зазвичай не більше місяця, а у літніх в 70% випадків – кілька місяців і навіть більше року.

Важкі форми захворювання

Крім типової, існують 3 більш важкі форми хвороби – вісцеральна, гангренозна і дисемінована.

Вісцелярна характеризується тим, що в патологічний процес втягуються великі нервові вузли внутрішніх органів, в тому числі головного мозку. У цьому випадку ризик розвитку менінгоенцефаліту, часто зі смертельними наслідками, дуже високий.

При гангренозній важкій формі герпесу вміст бульбашок може бути чорного кольору, з домішками крові. Висипання зливаються в великі осередки, висип швидко загноюється, на місці везикул, після того як вони лопнуть, утворюються вкриті кіркою виразки. Після загоєння на їх місці залишаються глибокі шрами, які довго загоюються. Ця форма оперізуючого лишаю найчастіше є індикатором виражених імунодефіцитних станів, таких як СНІД.

Найрідкісніша форма захворювання – дисемінована. Її симптоми: лихоманка, сильна інтоксикація, яскраво виражений ДВС- синдромом (порушення згортання крові). Більш ніж в 50% випадків герпес в дисемінованій формі закінчується смертю.

Наслідки хвороби

Якщо хворобу вчасно не діагностувати і не лікувати, вона може призвести до тяжких наслідків. Таких, як:

• герпетичний менінгіт;
• порушення роботи рухового апарату;
• зниження гостроти слуху та зору;
• набряк і запалення легеневих тканин;
• мієліт;
• гепатит та інші.

Також після оперізуючого герпесу можливі:

• рубці і шрами на місці висипань;
• больові відчуття, що зберігаються більше 6 місяців;
• розвиток серцево-судинних захворювань.

Оперізуючий лишай і вагітність

Небезпека для плода полягає в тому, що вірус герпесу проникає в плаценту. Він може стати причиною викидня на ранньому терміні вагітності, а на більш пізніх термінах призвести до таких патологій у дитини:

• ураження роботи нервової системи та головного мозку;
• порушення фізичного розвитку;
• зниження або втрата зору і слуху.

Своєчасне і правильне лікування оперізуючого лишаю під час вагітності дуже важливо. І тільки під наглядом фахівця!

Источник: Shutterstock

Чи можна позбутися від герпес-вірусу?

Різного роду віруси, в тому числі і родини герпес-вірусів, в організмі людини є завжди. Але якщо імунна система сильна, ніяких клінічних проявів і рецидивів хвороби вони не викличуть. Так що боротися і звірусами в латентному стані немає необхідності. Лікувати потрібно тоді, коли захворювання вже виникло, боротися з активними формами вірусу.

Діагностика і лікування оперізуючого лишаю

Діагноз встановлюється дерматологом на підставі скарг хворого та огляду. Лікування повинно проводитися тільки під наглядом лікаря. Зазвичай при терапії застосовують анальгетики, седативні засоби, противірусні препарати, які зупиняють поширення вірусу і зменшують гостроту болю. Уражені ділянки шкіри рекомендують змащувати зеленкою або іншими дезінфікуючими розчинами, щоб попередити нагноєння. При постгерпетичній невралгії може додатково призначатися фізіотерапевтичне лікування.