Дитячий чекап: уникайте гіпердіагностики та поліпрагмазії

Дитячий чекап — це важлива частина профілактичного догляду за здоров’ям дитини, яка дозволяє своєчасно виявляти можливі проблеми та запобігати розвитку захворювань. Проте часто батьки стикаються з такими явищами, як гіпердіагностика та поліпрагмазія — надмірне обстеження та лікування, яке може призвести до зайвих втручань у здоров’я дитини. У цій статті ми розглянемо, чому важливо уникати цих помилок та як забезпечити ефективний та збалансований підхід до дитячого чекапу, щоб забезпечити оптимальне здоров’я для вашої дитини без зайвих ризиків.

Що треба знати батькам, аби не робити зайвих чи взагалі непотрібних аналізів, не лікуватися без пуття й водночас не проґавити початок хвороби та порушень розвитку дитини? Про це розповідає педіатр клініки “Оксфорд Медікал” з 15-річним стажем Марія Кіндзерська.

Марія Кіндзерська

Педіатр клініки “Оксфорд Медікал”

Якщо увести запит “дитячий чекап”, одразу випаде багато пропозицій, причому пакети обстежень будуть різними. Одні клініки, наприклад, одразу рекомендують малюку до року пройти ЕХО серця, УЗД черевної порожнини, нирок, кульшових суглобів, ще й нейросонографію. Самі розумієте, який вийде чек. 

Другі в базові дослідження дітям до 14 років включають скринінг на паразитарні інфекції та аналіз на рівень глюкози. Треті додають ЕКГ та вузьких спеціалістів: невролога, офтальмолога, лора, хірурга. Та чи потрібен такий обсяг обстежень проходити щороку?

На думку Марії Кіндзерської перелік дійсно необхідних аналізів та консультацій вузьких спеціалістів має визначати не клініка, а педіатр чи сімейний лікар на підставі скарг та зібраного анамнезу.

Для чого роблять дитячий чекап? 

Мета планових медичних обстежень, що проводяться з певною періодичністю:

• оцінити стан здоров’я дитини;
• запобігти захворюванню, виявивши його на початковому етапі;
• знайти слабкі ділянки в організмі або порушення розвитку, щоб за допомогою певних заходів скоригувати це.

Джерело: freepik

Які вимоги до дитячих профоглядів висуває держава

Є кілька нормативних документів МОЗ щодо профоглядів, за якими встановлюється обсяг медичних послуг, їх періодичність та цілі. 

Зокрема, це:

• наказ № 1351 від 25.07.2023 «Про організацію медичних оглядів дітей та інших осіб для зарахування їх до закладів освіти, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку»;
• наказ № 2003 від 03.12.2024 “Про затвердження Порядків та періодичності проведення профілактичних медичних оглядів певних категорій дітей”;
• наказ № 2146 від 25.12.2024 “Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 3 грудня 2024 року № 2003”.

Згідно з ними чекапи передбачають збір анамнезу, повне фізикальне обстеження, перевірку, чи немає ознак гострої хвороби або хронічних станів, вимірювання зросту й маси тіла, дослідження гостроти зору, слуху (шепітлива мова), постави й стопи та інші обстеження. 

У разі потреби лікар спрямовує дитину до вузьких спеціалістів, а також на клінічні й лабораторні дослідження. Відповідно до віку пацієнта й мети профогляду, наприклад перед вступом до дошкільного закладу або школи, дослідження можуть різнитися – тоді до загального пакета включається аналіз калу на інвазії (на яйця глистів), крові на цукор, обов’язковий візит до офтальмолога тощо. Це зрозуміло, адже дитина йде у колектив, буде навчатися, харчуватися в їдальні, займатися фізкультурою, тому треба знати особливості її організму.

Джерело: freepik

Як часто робити чекапи і навіщо

Періодичність проведення чекапів згідно з нормативними приписами залежить від віку. До року малюки проходять огляд щомісяця, бо швидко ростуть і розвиваються. Далі частота візитів до педіатра зменшується до разу на рік.

Такі профогляди спрямовані на збереження й зміцнення здоров’я. Крім медичної допомоги, вони передбачають і психосоціальну залежно від потреб періоду розвитку дитини. Так, лікар на прийомі консультує батьків щодо грудного вигодовування й раціонального харчування, профілактики захворювань і травматизму, раннього виявлення порушень розвитку або ризику їх виникнення, формування навичок здорового способу життя, запобіганню шкідливих звичок (куріння, вживання алкоголю й наркотичних засобів, інтернет-залежності). Це робиться для того, щоб створити оптимальні умови для гармонійного зростання дитини у безпечному сприятливому середовищі.

Отже, головний спеціаліст, який веде дитину, – педіатр або сімейний лікар. Саме він визначає обсяг чекапу, стежить за календарем виконання щеплень і призначає частотність візитів, якщо маленький пацієнт має особливості розвитку.

Джерело: freepik

Поміркованість і фаховість у діагностиці

Кожен повинен робити свою справу, вважає наша експертка. Батьки – виховувати дітей і створювати їм належні умови життя, а лікарі – стежити за станом здоров’я пацієнтів. Не треба придумувати й самостійно ставити діагнози, шукати шляхи рішення в мережі, вивчати медичні енциклопедії, здавати купу аналізів, які не несуть інформації для фахівця, або вести дитину до вузьких спеціалістів на власний розсуд. Це безпосередньо стосується чекапів. Маля з народження має вести педіатр, який знатиме всі нюанси його здоров’я і розвитку. 

На жаль, зараз медзаклади роблять чимало призначень і досліджень, які зовсім непотрібні. А все тому, що мають нове сучасне обладнання і хочуть отримувати кошти від НСЗУ. Про це, зокрема, зазначила в інтерв’ю онлайн-виданню голова Національної служби здоров’я Наталія Гусак.

Педіатр Марія Кіндзерська прямо каже: “Треба боротися з гіпердіагностикою і поліпрагмазією. Батьки потрапляють під вплив реклами щодо розширених пакетів чекапу й ведуть дітей здавати аналізи на феритин, перевіряти вітаміни в крові, кальцій… Поліпрагмазія ж проявляється в тому, що малюк проходить різних вузьких спеціалістів, йому ставлять один діагноз, другий, третій і кожен фахівець дає свої призначення, в результаті їх може бути вісім!”

Експертка зазначає, що бувають випадки, коли в дитини болить голова й батьки беруться самостійно її обстежувати. Роблять аналіз крові на гемоглобін, рентген шийного відділу хребта, нейросонографію, електроенцефалографію, УЗД судин голови… А потім на прийомі у педіатра виявляється, що було достатньо поміряти юному пацієнту тиск – причина болю в низькому тиску. Або лікар з’ясовує, що дитина пів ночі сидить в гаджетах, а потім пів дня нічого не їсть, доки мама не прийде. 

Якщо з’явилися якісь симптоми, треба передусім звертатися до педіатра – він краще розбереться що до чого, не слід самостійно призначати спектр діагностики. І чим раніше прийдете до лікаря, тим ліпше. Так відпаде спокуса перепробувати всі ліки, які порадять знайомі чи фармацевти. Все одно в результаті дитина потрапить до педіатра, але вже в гіршому стані.

Окремо пані Марія наголошує на необхідності безпосереднього прийому у фахівця: “Якщо є питання стосовно здоров’я, не шукайте відповідей в інтернеті, не слухайте медійних лікарів. Педіатр повинен бачити дитину особисту, а те, що радять шоумени, лише загальна інформація – вони не несуть відповідальності за свої слова, не спостерігають стан пацієнта в динаміці”.

Джерело: freepik

Тож експертка підсумовує, що дитячий чекап визначає педіатр. До року це будуть візити в клініку, крім того, лікар приходить додому, щоб дати рекомендації стосовно грудного вигодовування та безпечних умов для зростання немовляти. Далі на профілактичний прийом до педіатра слід приходити щороку. Він огляне дитину і, якщо буде потреба, призначить лабораторні дослідження й обстеження у вузьких спеціалістів, як-от стоматолога, окуліста чи ортопеда. 

“Ані аналізи на глисти, ані кров на цукор просто так робити не варто. В Євросоюзі, наприклад, профілактично ніхто не здає аналіз крові. Навіть під час хвороби він не завжди потрібний. Ми ж не вампіри, щоб за кожну довідку кров брати. Це інвазивний метод дослідження і для дітей емоційно травмуючий”, – пояснює Марія Кіндзерська. 

Отже, завдання батьків – бути одночасно відповідальними й поміркованими у своїй турботі: проходити чекапи згідно з рекомендаціями МОЗ, активно комунікувати з педіатром і не піддаватися впливу поширеній нині тенденції гіпердіагностики й поліпрагмазії.