Відлучаємо малюка від грудей влітку: а чи варто?

Настало довгоочікуване літо і фахівці з ГВ знову чекають наплив мам, що годують, які хочуть відлучити дитину від грудей саме влітку.

Чому саме влітку?

Раніше не рекомендувалося відлучати малюків від грудей влітку, тому що літо завжди означало велику кількість ягід, фруктів і овочів – а значить, і підвищений ризик розладу кишечника. Та й довгі літні гуляння з повзанням немовлят по траві, купанням у водоймах та іграми в піску, який часто опиняється в роті, – певний фактор ризику. Корисні речовини грудного молока зменшують ризик захворіти і, якщо малюк все ж таки захворів, знижують тяжкість хвороби. Ця закономірність (груднички влітку хворіють менше, ніж відлучені) і призвела до народної заборони на відлучення влітку. Але, по-перше, якщо дитина старша півтора року, то пора року при відлученні особливої ​​ролі не грає, малюк вже має власний імунітет. А по-друге (оскільки відлучати не рекомендувалося з міркувань захисту здоров’я дитини), чи є сенс відлучати саме навесні?

Проте, звертаючись до консультантів, найчастіше мама запитує: «Як мені припинити годування швидко і без наслідків для нас обох?» У такому питанні поєднані два взаємовиключні поняття. Якщо ваш малюк ще активно смокче груди, то швидке відлучення не обійдеться без наслідків. Тож якщо хочеться, щоб ніхто не постраждав, від ідеї різкого відлучення краще відмовитися.

Якомога швидше

На другому році годування частина мам починає скаржитися на часті прикладання дитини, що підросла. Деякі навіть радять подругам відлучати від грудей дітей, що ще не досягли року, тільки з тієї причини, що малюк поки що не в змозі захистити свої інтереси, тоді як бігунок, що підріс, може вже активно протестувати у відповідь на спроби обмежити годування.

Звичайно, коли дитина просить груди кожні півгодини вдень і щогодини вночі, це не дуже приємно. І дуже спокусливо вирішити всі проблеми, просто припинивши давати груди. Але біда в тому, що проблеми вирішені не будуть, ви просто переведете їх в іншу площину. І цілком можливо, додайте нові…

Чому? Та тому, що відлучати дитину є сенс тоді, коли вона вже не потребує годування груддю, тобто їх залишається одне-дві на добу (а якщо менше, то йдеться фактично про самовідлучення). Якщо ж раптово припинити годування, коли вони «на піку», це стрес для дитини, якій потрібно буде невідомо як давати собі раду з тим, що вона не може задовольнити свою потребу в ссанні. Ситуація завжди виникає не сама по собі і не з ініціативи малюка – кожна дитина робить тільки те, що дозволяє їй мати! Тобто мама спочатку припускає, щоб ситуація склалася саме так, а потім надає дитині самому знаходити з неї вихід. Таке відлучення дуже нагадує «народний метод» навчання плаванню, коли дитину кидають у воду і чекають, що буде. Деякі діти дійсно під впливом стресу вчаться плавати, і їхні батьки потім говорять про це як про спосіб, що добре працює. Але які в цей момент емоції дитини? А якщо згадати, що не всі діти в результаті такого навчання вміють плавати … Ось і з різким відлученням так само: мама просто бере і жбурляє малюка в «життя без грудей»: вчися сам жити без неї, а моя справа – сторона. Хтось перенесе відлучення відносно легко, а хтось справлятиметься з наслідками дуже довго.

У чому проблема?

Найприкріший момент у всьому цьому – те, що надто часті прикладання до грудей самі по собі не проблема. Вони лише вказують на те, що проблема є десь ще, виступають як симптом. І в більшості випадків при спробах позбавитися симптому з істинною причиною занепокоєння мами та дитини, на жаль, нічого не відбувається. Маму бентежить, що малюк їсть мало звичайної їжі, зате часто смокче? Швидше за все, причина в тому, що у дитини не був розвинений харчовий інтерес, малюк просто не перейнявся прийнятою в сім’ї культурою харчування, і сам факт відлучення не обов’язково викличе спалах апетиту.

Маму втомлюють часті нічні годування? Більшість дітей на другому році життя прокидаються не від того, що хочуть їсти, а навпаки просять груди, щоб легше заснути після нічних пробуджень. Дуже часто в ситуації, коли мама раніше просто дала б груди, навіть не прокидаючись, їй після відлучення доводиться або ходити і заколисувати малюка, або опівночі слухати плач. Мама стурбована, що дитина просить груди дуже часто просто нічого робити? Тоді проблема саме в тому, що у малюка немає занять, які були б йому цікаві, і не запроваджено жодних виховних обмежень, адже це все одно потрібно буде робити.

Які ще складнощі чекають маму, що швидко відлучає, крім того, що припинення годівлі не завжди дає очікуваний ефект? Головне — це стрес для дитини, яка іноді компенсується добротою та увагою всіх членів сім’ї, а іноді й ні. У разі малюк починає виявляти невротичні реакції (плач, істерики, ссання різних предметів, енурез тощо. буд.).

Словом, відлучення – це дуже плавний та тривалий процес. А відлучати за пару днів, бо «немає більше сил», — приблизно те саме, що стрибати з поїзда повним ходом, бо не дотерпіти, доки він зупиниться сам. Подумайте ось про що: мама, яка відлучає малюка просто тому, що не знає, що робити з неприємною їй частою вимогою грудей, фактично перекладає свою власну проблему на плечі дитини. Краще все ж таки ставити перед собою завдання не припинити годування, як тільки воно стало вам в тягар, а привести його в розумні рамки, що влаштовують і маму, і малюка.

Без ускладнень

Якщо вас все ж таки більше цікавить, як відлучити дитину без наслідків для обох, перш за все подумайте, чи бажаєте ви відлучити малюка зовсім, чи вас влаштувало б скорочення кількості годівель. У будь-якому випадку переважний хід відлучення передбачає, що процес йде поступово, під контролем мами, і чуйна мама на будь-якій стадії може зупинити його або зробити крок назад, якщо це підказують міркування здоров’я та психологічного стану її самої та малюка. Коли дитина вже готова до відлучення, її можна провести і форсовано, за кілька днів. Але якщо ви тільки замислюєтеся про це на тлі частих прикладань, поступове м’яке відлучення займе кілька місяців. Сподіваємося, все пройде м’яко, але пам’ятайте, що малюк будь-якої миті може почати чинити опір, якщо взятий темп виявиться занадто швидким для нього. Якщо в ці моменти мама буде непохитною, дуже ймовірний відкат на колишні позиції. Під страхом позбавлення грудей малюк «повисне» на ньому сильніше, ніж раніше. Тому краще вже десь зупинитися, давши дитині більше часу на адаптацію, ніж ризикувати всім з таким трудом пройденим шляхом.

1. Першим цілеспрямованим кроком до відлучення стає скорочення денних годівель. Дитині пропонуються активні заняття, мама «не помічає» натяки на бажання прикластися і активно відволікає малюка цікавими заняттями, іграми, прогулянками, улюбленою їжею… З дітьми старше півтора року домовлятися простіше. Розробте певні правила та дотримуйтесь їх. Пам’ятайте, що дитині, що втомилася і нервує, важко дотримуватися домовленостей. Якщо мама на весь день іде в гості або кілька годин проводить з крихіткою у великому магазині, де снують юрби людей, а потім малюк з істерикою починає вимагати груди, незважаючи на всі домовленості, у цьому немає його провини. Не ставте малюка в надто складну ситуацію!

Якщо дитина прикладається більше від нудьги, багатьом мамам допомагає в обмеженні денних годівель так званий метод мішені, що рухається: поки малюк не спить, мама активно грає з ним або робить якісь справи. На прохання прикласти мама відповідає якоюсь відволікаючою пропозицією типу: «Дам, коли приготую їжу, давай робитимемо це разом!» Мама, яка сидить або лежить, нічим не зайнята (а, на думку дитини, читання книги або сидіння за комп’ютером – це якраз «нічим не зайнята»), означає для малюка можливість підійти та прикластися! Якщо ж мама у постійному русі, то через кілька тижнів дитина відвикне часто просити груди.

2. Наступний крок – засинання без грудей. Найпоширеніший шлях – коли мама йде з дому під час денного сну малюка, а хтось із близьких дитині людей укладає його. Головне – не переживати і не турбуватися. Якщо людина, що залишається, налаштована впевнено і доброзичливо, то малюк швидко вчиться засипати без грудей.

3. Засипати без годування, коли мама вдома – наступний етап. Добре працюючий спосіб – це збільшення тимчасових проміжків маминої відсутності. Мама укладає дитину, обіцяє незабаром повернутися і виходить із кімнати, спочатку на півхвилини, а потім на більш довгий час. Повернувшись, мама укладає дитину спати як завжди, з грудьми. Бажано повідомляти дитині, куди й навіщо мама пішла, це має бути щодо «вагома» причина. Наприклад, мама каже, що йде покласти білизну у пральну машину, і якщо дитина через пару хвилин іде перевірити, куди запропастилася мама, то знаходить її саме у пральній машині. Мама спокійно велить дитині повертатися в ліжко, але справа закінчує і просить наступного разу чекати в ліжку. Так дитина звикає до спокійного очікування без відчуття покинутості, і в якійсь момент мама знайде його сонним без неї.

Взагалі малюкові простіше підлаштуватися під впливу певної матері, ніж матері сумнівається. Якщо мама не впевнена, чи правильно вона чинить, чи потрібне їй відлучення, дитина це відчує. Завжди пам’ятайте, що дитині спокійніше зі спокійною мамою! Для вечірнього сну добре працює також вибудовування ритуалу, що включає цілий ланцюжок дій: прибираємо іграшки, чистимо зуби, співаємо пісеньки або розповідаємо казки, обов’язково гладимо по голівці і пропонуємо груди. Згодом прикладання до грудей просто випаде з цього ланцюжка звичних дитині дій без особливих проблем.

Це важливо знати

Під час відлучення обов’язково стежте за станом дитини. Малюк плаче, намагається вхопити губами сторонні предмети, наприклад, палець чи власну губу. Значить, ще не час відлучати його груди, зробіть крок назад і знову почніть годувати дитину. Коли дитина заспокоїться, за кілька днів можете знову спробувати відлучення.

А щодо мами, то готовність до відлучення можна легко зрозуміти по наповненню грудей. Якщо ви можете на весь день піти з дому і до вечора груди не наповнюються молоком, ви не відчуваєте дискомфорту, значить ваш організм цілком готовий закінчити лактацію.