Народжені серцем: історія родини з Волині, яка виховує 18 дітей

У селі Дігтев Володимир-Волинської громади живе родина, яка вже багато років піклується про дітей, що залишились без батьківської опіки. Йдеться про Надію та Олександра Степанюків, які створили першу на Волині патронатну сім’ю.

Родина Степанюків, до складу якої входять десятеро всиновлених та прийомних дітей, а також численні вихованці під патронатом, не лише дала домівку та тепло багатьом дітям, а й стала прикладом для інших. Одна з їхніх доньок, Надія, також вирішила слідувати батьківському прикладу та разом із чоловіком створила свою патронатну сім’ю. Видання «Слово правди» розповідає історію цієї родини.

Як все починалося?

Історія розпочалася 10 жовтня 2008 року, коли подружжя Степанюків усиновило дворічного Вадима. Згодом, виявивши, що його мати покинула ще одну дитину, пара не змогла залишити сестричку Вадима в дитбудинку, і в лютому 2009 року вона приєдналася до їхньої родини. Цей крок став поштовхом до подальших змін у їхньому житті, коли за пів року родина Степанюків стала батьками для чотирьох дітей.

Шлях до великої родини

Надія та Олександр не зупинилися на досягнутому. Кожен новий крок у їхній історії ставав викликом. У родині з’являлися нові діти, і кожен з них приносив свою долю, свої труднощі та радості. Вони не лише усиновлювали дітей, а й брали на себе турботу про дітей, які з різних причин залишалися без батьківської підтримки.

Шлях до великої родини був непростим. І хоча Степанюки вже мали десяток дітей, вони вирішили продовжити працювати з дітьми, які потребують піклування, і стали одними з перших патронатних вихователів у Волинській області.

Що таке сімейний патронат?

Сімейний патронат — це особливий вид опіки, коли соціальні служби передають дітей, які через певні обставини не можуть жити з біологічними батьками, під тимчасову опіку в родину. З того часу, як родина Степанюків стала патронатними вихователями, вони взяли на себе турботу про 26 дітей. Це були діти, яких забрали з родин через загрозу їхньому життю або здоров’ю.

Діти, які перебувають під патронатом, мають змогу зустрічатися з рідними батьками, за необхідності — на нейтральній території або за попередньою домовленістю — вдома у Степанюків. Це сприяє кращій адаптації дітей та їх поверненню до біологічних батьків, якщо ситуація дозволяє.

За прикладом мами, старша донька Надія теж вирішила стати патронатною вихователькою. Разом з чоловіком Назаром вони створили свою патронатну сім’ю. Вони опікуються двома дівчатками, одна з яких вже адаптувалася до нового життя. Це ще один доказ того, що любов і піклування можуть стати основою для створення здорових і щасливих сімей.

Джерело: slovopravdy.com.ua

Будні великої родини

Родині доводиться стикатися з численними труднощами — від організації щоденних обов’язків до забезпечення дітей усім необхідним. Потрібно готувати величезну кількість їжі: 15-літрові каструлі супу, десятки вареників і котлет. А також вирішувати побутові проблеми: покупки продуктів, догляд за технікою, організація навчання та дозвілля.

Однак, попри всі труднощі, родина Степанюків вірить у свою місію та продовжує робити все можливе, щоб діти відчували себе щасливими.

Степанюки планують розширювати свою патронатну діяльність, залучати допомогу благодійних фондів, а також працювати над покращенням умов для дітей. Родина вдячна всім, хто їх підтримує, і не зупиняється на досягнутому.

Повний репортаж за цим посиланням.