Вірші та загадки про зиму російською мовою
Не за горами пора ранків і зустрічі Діда Мороза, а щоб як слід підготуватися, за старою традицією потрібно вивчити гарний віршик про зиму та розгадати кілька «зимових» загадок! Ми зробили для вас добірку з найсвятковіших віршів та загадок, навчайте разом із дітьми!
загадки
* * *
Порошила доріжки,
Прикрасила віконця.
Радість дітям подарувала
І на санчатах прокотила.
(Зима)
* * *
Через річку ліг,
Пробігти допоміг
(Лід)
* * *
Сніг на полях,
Лід на річках,
Завірюха гуляє.
Коли це?
(Взимку)
* * *
Який це майстер
На скло завдав
І листя, і трави,
І зарості троянд?
(Мороз)
* * *
Без дощок, без сокир
Через річку міст готовий.
Міст як синє скло:
Слизько, весело, світло.
(Лід)
* * *
Все літо стояли,
Зими чекали,
Дочекалися пори,
Помчали з гори.
(Санки)
* * *
І не сніг, і не лід,
А сріблом дерева прибере.
(Іній)
* * *
Хоч сама і сніг, і крига,
А йде – сльози ллє.
(Зима)
* * *
Ковдра біла
Чи не руками зроблено.
Не шилося, і не ткалося,
А з неба на землю впало.
(Сніг)
* * *
Всю ніч малює на вікні
Білилами та крейдою.
Але як він ходить по стіні
І залишається цілим?
(Мороз)
* * *
Зачепилася за карниз
І росте, як шишка, униз.
(Сульулька)
* * *
Ні відерця, ні кисті, ні рук,
А побілить усе довкола.
(Зима)
* * *
Скатертина біла,
Весь світ одягла.
(Сніг)
* * *
Без рук, без ніг,
А малювати вміє.
(Мороз)
* * *
Вигляну у віконце,
Лежить біле сукня.
Всю зиму лежить,
А навесні втече.
(Сніг)
* * *
Що за зірочки наскрізні
На пальті та на хустці?
Усі наскрізні, вирізні,
А візьмеш – вода у руці?
(Сніжинки)
* * *
Думав що крейда,
Тому що білий,
А в руки взяв,
Він став водою.
(Сніг)
* * *
Стежками, доріжками
Хто йде на снігових ніжках?
Хто здатний на хитрощі,
Носик у нього морквина?
Весною розстається вмить
Це білий…
(Сніговик)
Вірші
***
Ой, сердить мороз:
Гілки снігом заніс,
Вистачає за ніс, щипає до сліз.
Діти не лякаються,
На лижах та санчатах катаються,
Над морозом тішаться.
***
– Зима, зимушка, зима!
Де ти була?
— У мішку стужу несла,
На землю сніг трясла,
Ніжки-ручки познобила,
У хату холодну напустила,
Усі доріжки заміла
І кучугури нагрібла.
***
Ой, ти, зимушка-зима,
Зима – люта моя!
Я прошу тебе
Не мороз вже ти мене!
***
Уздовж вулицями
Метелиця мете,
Білий сніг-то все
Поземкою несе.
***
Замерзали всі озера, всі струмки,
Ставали швидкі річки широкі.
Випадали білі сніги:
Ой, кучугури – глибокі.
Дорогами –
Чи не проїхати, не пройти!
***
Зима-зимушка прийшла,
Коней у сани запрягла,
Шлях-доріжку вивела,
Лід на річці вимела,
З берегом зв’язала,
До землі прикувала!
Малих хлопців
Так милих дівчат
На санки посадила,
Та з гори покотила!
***
Без дощок та сокир
Через річку міст готовий:
Міст, як біле скло,
Слизько, весело, світло!
***
Троє на засніженій галявині
Я, Зима та санки.
Тільки землю сніг покриє.
Збираємось ми троє.
Веселімося на галявині
Я, Зима та санки.
***
З’їжджають санки самі вниз,
Але є у них одна примха.
Щоб з гірки мчали сани,
Ми вгору їх тягнемо самі.
***
У крижаній кареті мчить
Зимушка-зима,
Вітер крилами стукає
У сонні будинки.
Розквітають сквери, парки
Снігою білизною.
І мороз зводить арки
Над лісовою стежкою.
***
Сніг лягає на будинки:
До нас знову прийшла Зима!
Принесла в торбинці
Завірюхи та поземки,
Холода, кучугури, лід
І, звісно, Новий Рік!
***
Жили-були в хмаринці крапки:
Точки-дочки та синочки –
Двадцять тисяч синів!
Двадцять тисяч дочок!
Сорок тисяч білих точок –
Синів та точок – дочок –
Одразу за руки взялися
І на землю помчали.
***
Перед святом зима
Для зеленої ялинки
Сукня біла сама
Пошила без голки.
Обтрусила білий сніг
Ялинка з поклоном
І стоїть найкрасивіше
У сукні зеленому.
Їй зелений колір личить,
Ялинка знає це.
Як вона під Новий рік
Добре одягнена!
***
— Подивіться, хлопці,
Все довкола покрила вата!
А у відповідь пролунав сміх:
– Це випав перший сніг.
Не згодна тільки Люба:
— Це зовсім не сніжок.
Дід Мороз почистив зуби
І розсипав порошок.
***
Сніжок пурхає, крутиться,
Надворі біло.
І перетворилися калюжі
У холодне скло.
Де влітку співали зяблики,
Сьогодні – подивися! –
Як рожеві яблука,
На гілках снігурі.
Сніжок порізаний лижами,
Як крейда, скрипуч і сухий,
І ловить кішка руда
Веселі білих мух.
***
По деревах срібляста
Перекинулася фата.
Біла, пухнаста,
Мереживна краса!
І себе берізка сумна
Не могла дізнатися сама
Так прикрасила майстерна
Гілки деревця зима.
***
Мати! глянь з вікна
Знати, вчора недарма кішка
Вмивала ніс:
Бруду немає, весь двір одягнуло,
Посвітліло, побіліло.
Мабуть, є мороз.
Не колючий, світло-синій
По гілках розвішаний іней
Подивися хоч ти!
Немов хтось тороватий
Свіжою, білою, пухкою ватою
Все прибрав кущі.
Тепер уже не буде суперечки:
За санки та й у гору
Весело бігти!
Щоправда, мамо? Не відмовиш,
А сама, мабуть, скажеш:
“Ну, швидше гуляти!”
***
Дорогою по прямій
Ішла зима з морозами,
Ішла зима до себе додому –
Сніг стелила рожевий.
За зимою дві хуртовини
Сніг той віяли, міли,
Сніг взвивали, як хотіли,
І кидали криштали.
Загадки у віршах
Всіх інших вона біла
І набагато холодніше.
Після осені приходить
Навколо ялинок хороводить.
То сувора, то ніжна
Снігова панує… (Зима).
З’явилася слідом за Восени
Я за календарем.
Я найкраще свято вам
На радість подарую!
А землю білим снігом я
Загорнула сама.
Хлопці, відгадайте,
Ну хто ж я? … (Зима)
Настали холоди.
Обернулася в лід вода.
Довговухий зайчик сірий
Обернувся зайчиком білим.
Перестав ведмідь ревти:
У сплячку впав у борі ведмідь.
Хто скаже, хто знає,
Коли це? (Зима)
***
Прийде нечутними кроками,
Незримо холодом дихне
І, все навколо покривши снігами,
Раптом усім нам вуха надере:
Навіщо, мовляв, ви в такий мороз
З хати висунули ніс? (Зима)
***
Легкою білою ковдрою
Накриє всю землю вона.
Скує все льодом, нарядить ялинку.
А як звати її? … (Зима)
***
Сніг на полях,
Лід на водах,
Завірюха гуляє.
Коли це? (Зима)
***
Порошила доріжки,
Прикрасила віконця,
Радість дітям подарувала
І на санчатах прокотила. (Зима)
***
Справ у мене чимало –
Я білою ковдрою
Всю землю вкриваю,
У лід річки прибираю,
Білю поля, будинки,
А звуть мене… (Зима)
***
Я тепла не потерплю:
Закручу хуртовини,
Усі галявини побілі,
Розмалюю їли,
Поміту сніжком будинку,
Тому що я… (Зима)
***
Хоч сама – і сніг, і крига,
А йде – сльози ллє. (Зима)
***
Після осені прийшла.
І кучугури наміла. (Зима)
***
Заміла я все навколо,
Прилетівши з царства завірюха.
Осінь, найкращу подружку,
Я послала на південь.
Я морозна та біла
І надовго до вас прийшла. (Зима)
***
Хто галявини білить білим
І на стінах пише крейдою,
Шиє пухові перини,
Прикрасив усі вітрини? (Зима)
***
Хто, вгадай,
Сива господиня:
Тряхне перинки,
Над світом пушинки? (Зима)
***
Лише стукне вона
До нас у віконцем сніжком,
Ми санки беремо
І на гірку — бігцем! (Зима)
***
Справ у мене чимало –
Я білою ковдрою
Всю землю вкриваю,
У лід річки прибираю,
Білю поля, будинки,
Звати мене… (Зима)
***
На південь вже птахи відлетіли,
Прийшли морози та хуртовини.
Стоять дерева у сріблі,
Ми ліпимо фортецю у дворі. (Зима)
***
Сніг іде, під білою ватою
Зникли вулиці, будинки.
Раді снігу всі хлопці.
Знову до нас прийшла… (Зима)
***
У білому іній берези.
Сплять їжаки, ведмеді сплять.
Але хоч прийшли морози,
Снігури зорею горять.
Буде Новий рік та світлий
Чудове свято Різдва.
У шубу теплу одягнена
Біла … (Зима)
***
Тітонька крута,
Біла та сива
У мішку холод щастить,
На землю сніг трясе,
Кучугури накидає,
Килимом землю встеляє. (Зима)
***
Несподівано хуртовини
З виттям моторошним налетіли.
Осінь у страху втекла,
А вона власницею стала. (Зима)
***
Розкрила снігові обійми,
Дерева все одягла у сукні.
Варто холодна погода.
Яке цю пору року? (Зима)
***
Ось уже місяць сніг,
Скоро зустрінемо Новий рік,
У сніговій сплячці вся природа.
Підкажи мені пору року. (Зима)
***
Білим снігом замело
Луг та ліс навколо.
І, затихнувши, річка стала,
Скована льодом. (Зима)
***
Дах у хутряній шапці,
Білий дим над головою,
Двір у снігу, Білі будинки.
Вночі до нас прийшла… (Зима)
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» - «Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених чи почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.»
Будьте першим, хто залишить відгук