Казкотерапія та свята для дітей: проект однієї мами
Натхнення приходить до нас тоді, коли ми загораємось певною ідеєю, бачимо або чуємо щось таке, що спонукає до дії, або просто від великої любові. Поява дитини в сім’ї та бажання зробити її щасливою може стати найбільшим джерелом натхнення у вашому житті, матусі!
Facebook
Запрошуємо взяти участь у конкурсі до Дня матері «Дитина — моє натхнення» та розказати свою щиру історію!
[subscribe_form id=”141564″]
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Дитина — моє натхнення. Беріть участь у конкурсі до Дня матері!
Якщо дитина надихнула вас змінити життя, розкажить про це! Взяти участь у конкурсі «Дитина — моє натхнення» дуже просто:
- Заповніть анкету учасника конкурсу: https://goo.gl/forms/FCSstHvyI51HsSjf2
- Організатори конкурсу публікують історію на своїй сторінці FB.
- Зберіть якомога більше Like
Можливо, саме Ваша історія надихне когось на цікаву справу!
Однією з історій натхнення ділимося з вами зараз…
Вітаємо учасницю конкурсу Дитина – моє натхнення. – Viktoriia Molochko.
Її натхнення – два синочка. Проект – казкотерапія та свята для діток.
“Діти – моє натхнення. Я дуже люблю дітей. Моєю дитячою мрією було – стати вихователькою в дитячому садочку. Я також мріяла про своїх діточок. І в мене є два чудових сина. Я пишаюся цим, як найбільшим і найціннішим досягненням у своєму житті.
Старший син – це був суцільний експеримент. Відсутність досвіду і постійні поради близьких та рідних, сусідів і знайомих збивали мене, додавали невпевненості в свої сили. Було багато страху, але й багато радощів, сюрпризів, задоволення, щоденного нового досвіду. Але я дуже сподіваюся, що віддала йому максимально можливу кількість моєї любові, ніжності, енергії, знань, турботи. Зараз він дорослий двадцятирічний чоловік, який рухається власним шляхом і мені лишається вірити в нього, пишатися його досягненнями, переживати за його промахи, але все ж так само сильно любити.
Молодший син, про якого я так довго мріяла, відкрив для мене зовсім інший світ материнства, в якому є багато задоволення, радості та щастя. Коли йому був рік і вісім місяців, я вперше прийшла на заняття до ВУЛИК ІДЕЙ Клуб розумних дітей. Мені так сподобалося там, немов я потрапила в світ дитинства, про який весь час мріяла. Ми разом з синочком почали відвідувати розвиваючі заняття Lina Rudnik-Plotnikova та заняття-казочки, як я їх лагідно називала. Ведучою була Екатерина Мартынова. В мене залишилися дуже теплі спогади про цей період. Я чітко відчувало, що усі переглянуті казочки були важливі і корисні для мене особисто. Коли Катя звільнилася з роботи, я почала шукати подібні заняття в інших дитячих центрах, але це було не те, що я хотіла.
До мене прийшла дуже смілива, як на мене, думка – спробувати розробити власні заняття і попроситися на роботу до «Вулик ідей».
Мої дебютом був день народження сина. Йому виповнювалося тоді три роки. Я влаштувала це свято на дитячому майданчику неподалік від дому. Запросила усіх знайомих діточок з мамами, а ще до нас приєдналися усі діточки з бабусями і дідусями, які в цей час гуляли поруч. Розпочалося свято з казочки – лялькової вистави за мотивами мультфільму «Малятко єнот, або хто сидить в ставку». Потім були веселі святкові ігри, з який найбільше запам’яталося розгойдування в простирадлі і підкидання до неба іменинника, а потім і усіх гостей, салют з повітряних кульок, веселі танці. Мій син та його друзі були задоволені, раділи мами, бабусі й дідусі, що приєдналися до нас. Але найбільше раділа я. Адже мені вдалося зробити те, про що давно мріяла.
Я почала показувати казочки дома сину та його подружці. Просто так, як розвагу. І ця маленька трирічна дівчинка мене надихнула, підштовхнула, окрилила. Якось вона подивилася на мене своїми величезними сірими очима і запитала: «Віка! А коли буде казка?». Я завмерла, потім зраділа, потім засміялася і відчула себе дуже щасливою. З того часу я почала запрошувати мам і ми усі разом грали в різноманітні ігри за темою казки. Далі діти йшли гратися, а мами пити чай і спілкуватися в жіночому колі. Ці зустрічі стали регулярними. Друзі запрошували мене проводити дні народження їхніх діточок. Я так вдячна їм за довіру і такий чудовий досвід! Коли я починала готувати казочку, підбирати персонажів, декорації, вигадувати чи знаходити ігри за темою казки, я забувала про час і втому. Я могла півночі цим займатися і лягати спати задоволеною і щасливою.
Згодом я дійшла до того, що моїх знань та інтуїції замало для того, щоб проводити повноцінне заняття і почала відвідувати тренінги з казкотерапії, лекції з дитячої психології, читати методичну літературу. Одного разу «Вулик ідей» проводив майстер-клас з розвитку емоційної сфери дітей дошкільного віку за американською методикою Kimochis. Ведучою була Julia Sviatenko. По закінченню майстер-класу я змогла поговорити з Olena Dubas-Chorniuk – засновниця і керівниця «Вулика ідей», розповісти про своі домашні заняття. Олена запросила мене проводити казочку в садочку. І з того часу я почала приходити до садочка регулярно по п’ятницях. Дякую Олені, що повірила в мене і підтримала мою мрію!
Найкращою відповіддю на мою роботу з дітками є їхні сяючі очі, радісні оклики: «Віка прийшла! Казка прийшла!» Спостерігаю за дітками, які ходять на мої заняття вже не перший рік і відмічаю, як вони змінилися, як навчилися висловлювати свої почуття, як вчяться опановувати та екологічно висловлювати свої емоції, як взаємодіють один з одним (Хоча всяке буває))).
А мій син цього року вже школяр, але з великим задоволенням іде зі мною на заняття. Він мій перший натхненник і безжалісний критик. Якщо він каже, що казка вдалася, то це справді так! І вже проситься допомагати мені показувати спектакль.
До цього часу ми з сином багато читали книжок і в тому числі казок. Це, напевне, найулюбленіше наше заняття разом: притулитися один до одного, обійнятися, загорнутися в плед і читати… Після моїх занять ми почали обговорювати не тільки героїв, їхні почуття та емоції, а й досліджувати свої емоційні стани і промовляти про наші власні переживання. Це допомагає нам у спілкуванні один з одним та з іншими людьми.
Отже, однозначно можу сказати, що діти – моє натхнення.
Запрошуємо ділитись своїми історіями та вигравати подарунки від організаторів і партнерів конкурсу!
Умови участі у конкурсі:
- Заповніть анкету учасника конкурсу: https://goo.gl/forms/FCSstHvyI51HsSjf2
- Організатори конкурсу публікують історію на своїй сторінці FB.
- Зберіть якомога більше Like
- 3 учасника, які отримають найбільшу кількість Like, отримають подарунок.
Призовий фонд:
- організація дитячого свята від ВУЛИК ІДЕЙ Клуб розумних дітей
- набір карамельок LOL&POP
- фотосесія від Анастасія Черкіс
Старт конкурсу — 25 квітня
Фінал конкурсу — 14 травня
Організатор: ВУЛИК ІДЕЙ – центр розвитку дитини та сімейного дозвілля.
Партнери: Журнал «Мой Ребенок», moirebenok.ua, LOL&POP, Колесо Жизни
Відповіді на всі питання тут — 050-648-19-07 Олена
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:
Путешествие в автомобиле: 5 мифов о надобности автокресла для ребенка
10 полезных вещей для семейного похода и пикника
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» - «Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених чи почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.»
Будьте першим, хто залишить відгук