Дитина – онлайн журнал для сучасних батьків Сайт для батьків та майбутніх мам і татусів. У вас є питання про материнство, виховання дитини чи підготовку до пологів? Ми маємо відповіді на все! Купа практичних порад та відгуків від реальних мам. Що зробити обов'язково, а чого краще не робити – ми підкажемо. Дитина – портал успішних мам в Україні!

Казкотерапія та свята для дітей: проект однієї мами

Написати відгук |
Казкотерапія та свята для дітей: проект однієї мами
Натхнення приходить до нас тоді, коли ми загораємось певною ідеєю, бачимо або чуємо щось таке, що спонукає до дії, або просто від вел

Натхнення приходить до нас тоді, коли ми загораємось певною ідеєю, бачимо або чуємо щось таке, що спонукає до дії, або просто від великої любові. Поява дитини в сім’ї та бажання зробити її щасливою може стати найбільшим джерелом натхнення у вашому житті, матусі!

Facebook
Facebook

Запрошуємо взяти участь у конкурсі  до Дня матері «Дитина — моє натхнення» та розказати свою щиру історію!

[subscribe_form id=”141564″]
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Дитина — моє натхнення. Беріть участь у конкурсі до Дня матері!

Якщо дитина надихнула вас змінити життя, розкажить про це! Взяти участь у конкурсі «Дитина — моє натхнення» дуже просто:

  1. Заповніть анкету учасника конкурсу: https://goo.gl/forms/FCSstHvyI51HsSjf2
  2. Організатори конкурсу публікують історію на своїй сторінці FB.
  3. Зберіть якомога більше Like

Можливо, саме Ваша історія надихне когось на цікаву справу!

конкурс,отримати приз,выигрывайте призы

Facebook

Однією з історій натхнення ділимося з вами зараз…

Вітаємо учасницю конкурсу Дитина – моє натхнення.Viktoriia Molochko.
Її натхнення – два синочка. Проект – казкотерапія та свята для діток.

“Діти – моє натхнення. Я дуже люблю дітей. Моєю дитячою мрією було – стати вихователькою в дитячому садочку. Я також мріяла про своїх діточок. І в мене є два чудових сина. Я пишаюся цим, як найбільшим і найціннішим досягненням у своєму житті.
Старший син – це був суцільний експеримент. Відсутність досвіду і постійні поради близьких та рідних, сусідів і знайомих збивали мене, додавали невпевненості в свої сили. Було багато страху, але й багато радощів, сюрпризів, задоволення, щоденного нового досвіду. Але я дуже сподіваюся, що віддала йому максимально можливу кількість моєї любові, ніжності, енергії, знань, турботи. Зараз він дорослий двадцятирічний чоловік, який рухається власним шляхом і мені лишається вірити в нього, пишатися його досягненнями, переживати за його промахи, але все ж так само сильно любити.

Молодший син, про якого я так довго мріяла, відкрив для мене зовсім інший світ материнства, в якому є багато задоволення, радості та щастя. Коли йому був рік і вісім місяців, я вперше прийшла на заняття до ВУЛИК ІДЕЙ Клуб розумних дітей. Мені так сподобалося там, немов я потрапила в світ дитинства, про який весь час мріяла. Ми разом з синочком почали відвідувати розвиваючі заняття Lina Rudnik-Plotnikova та заняття-казочки, як я їх лагідно називала. Ведучою була Екатерина Мартынова. В мене залишилися дуже теплі спогади про цей період. Я чітко відчувало, що усі переглянуті казочки були важливі і корисні для мене особисто. Коли Катя звільнилася з роботи, я почала шукати подібні заняття в інших дитячих центрах, але це було не те, що я хотіла.

До мене прийшла дуже смілива, як на мене, думка – спробувати розробити власні заняття і попроситися на роботу до «Вулик ідей».
Мої дебютом був день народження сина. Йому виповнювалося тоді три роки. Я влаштувала це свято на дитячому майданчику неподалік від дому. Запросила усіх знайомих діточок з мамами, а ще до нас приєдналися усі діточки з бабусями і дідусями, які в цей час гуляли поруч. Розпочалося свято з казочки – лялькової вистави за мотивами мультфільму «Малятко єнот, або хто сидить в ставку». Потім були веселі святкові ігри, з який найбільше запам’яталося розгойдування в простирадлі і підкидання до неба іменинника, а потім і усіх гостей, салют з повітряних кульок, веселі танці. Мій син та його друзі були задоволені, раділи мами, бабусі й дідусі, що приєдналися до нас. Але найбільше раділа я. Адже мені вдалося зробити те, про що давно мріяла.

Я почала показувати казочки дома сину та його подружці. Просто так, як розвагу. І ця маленька трирічна дівчинка мене надихнула, підштовхнула, окрилила. Якось вона подивилася на мене своїми величезними сірими очима і запитала: «Віка! А коли буде казка?». Я завмерла, потім зраділа, потім засміялася і відчула себе дуже щасливою. З того часу я почала запрошувати мам і ми усі разом грали в різноманітні ігри за темою казки. Далі діти йшли гратися, а мами пити чай і спілкуватися в жіночому колі. Ці зустрічі стали регулярними. Друзі запрошували мене проводити дні народження їхніх діточок. Я так вдячна їм за довіру і такий чудовий досвід! Коли я починала готувати казочку, підбирати персонажів, декорації, вигадувати чи знаходити ігри за темою казки, я забувала про час і втому. Я могла півночі цим займатися і лягати спати задоволеною і щасливою.

Згодом я дійшла до того, що моїх знань та інтуїції замало для того, щоб проводити повноцінне заняття і почала відвідувати тренінги з казкотерапії, лекції з дитячої психології, читати методичну літературу.  Одного разу «Вулик ідей» проводив майстер-клас з розвитку емоційної сфери дітей дошкільного віку за американською методикою Kimochis. Ведучою була Julia Sviatenko. По закінченню майстер-класу я змогла поговорити з Olena Dubas-Chorniuk – засновниця і керівниця «Вулика ідей», розповісти про своі домашні заняття. Олена запросила мене проводити казочку в садочку. І з того часу я почала приходити до садочка регулярно по п’ятницях. Дякую Олені, що повірила в мене і підтримала мою мрію!

Найкращою відповіддю на мою роботу з дітками є їхні сяючі очі, радісні оклики: «Віка прийшла! Казка прийшла!» Спостерігаю за дітками, які ходять на мої заняття вже не перший рік і відмічаю, як вони змінилися, як навчилися висловлювати свої почуття, як вчяться опановувати та екологічно висловлювати свої емоції, як взаємодіють один з одним (Хоча всяке буває))).

А мій син цього року вже школяр, але з великим задоволенням іде зі мною на заняття. Він мій перший натхненник і безжалісний критик. Якщо він каже, що казка вдалася, то це справді так! І вже проситься допомагати мені показувати спектакль.
До цього часу ми з сином багато читали книжок і в тому числі казок. Це, напевне, найулюбленіше наше заняття разом: притулитися один до одного, обійнятися, загорнутися в плед і читати… Після моїх занять ми почали обговорювати не тільки героїв, їхні почуття та емоції, а й досліджувати свої емоційні стани і промовляти про наші власні переживання. Це допомагає нам у спілкуванні один з одним та з іншими людьми.
Отже, однозначно можу сказати, що діти – моє натхнення.

Запрошуємо ділитись своїми історіями та вигравати подарунки від організаторів і партнерів конкурсу!

Умови участі  у конкурсі:

  1. Заповніть анкету учасника конкурсу: https://goo.gl/forms/FCSstHvyI51HsSjf2
  2. Організатори конкурсу публікують історію на своїй сторінці FB.
  3. Зберіть якомога більше Like
  4. 3 учасника, які отримають найбільшу кількість Like, отримають подарунок.

Призовий фонд:

  • організація дитячого свята від ВУЛИК ІДЕЙ Клуб розумних дітей
  • набір  карамельок LOL&POP
  • фотосесія від Анастасія Черкіс

Старт конкурсу — 25 квітня

Фінал конкурсу — 14 травня

Організатор: ВУЛИК ІДЕЙ – центр розвитку дитини та сімейного дозвілля.

Партнери: Журнал «Мой Ребенок», moirebenok.ua, LOL&POP, Колесо Жизни

Відповіді на всі питання тут —  050-648-19-07 Олена

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:
Путешествие в автомобиле: 5 мифов о надобности автокресла для ребенка
10 полезных вещей для семейного похода и пикника

Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» - «Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених чи почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.»

Будьте першим, хто залишить відгук

Уведомить о
Рейтинг

0 комментариев
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии
Посилання скопійоване