35 найтепліших коротеньких віршиків про маму
Що може подарувати своїй матусі дитина 3-4 років? Звичайно ж, найбільш зворушливий подарунок від малюка – це красивий малюнок або вивчений віршик! Пропонуємо добірку з 35 дитячих віршів про маму для наймолодших.
Щастя є.. Я його знаю.. Знаю колір його очей, його сміх.. І воно називає мене мамою!❤️
♥♥♥
Вийди, сонечко, з хатинки, –
Просить дівчинка Маринка. –
Усміхайся радо з нами,
Бо сьогодні свято мами!
♥♥♥
Мамине свято
Я зустрічаю.
Я для матусі
Віршик вивчаю.
Я подарунок мамі роблю,
Я свою маму
Дуже люблю!
♥♥♥
Мама, мамочка, матуся,
Я до неї пригорнуся.
Вона добра і привітна,
Ніби сонце в небі, світла.
В. Лущик
♥♥♥
Вмиває кішка кошенят.
Вмиває кізка козенят.
Мене водою з милом
Щоранку мама миє.
І чистим сонечко встає
Щодня з-за небокраю…
І в нього, мабуть, мама є,
Бо хто ж його вмиває?
А. Костецький
♥♥♥
Мама – найкраща людина у світі.
Знають це всі – і дорослі, і діти.
Морок не ляже на рідній поріг
Мама не пустить, вона – оберіг.
♥♥♥
Чому так багато
Довкола тепла?
Це мамине свято
Весна принесла.
♥♥♥
Мама втомилась, лягла відпочити,
Маю я тихо в кімнаті сидіти.
Сонечка промінь хотів пострибати,
Я попросила його зачекати.
Я свою маму люблю і жалію,
Бо вже доросла і все розумію.
О. Роговенко
♥♥♥
Матусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обійму,
І щічки погладжу.
Ти знаєш, матусю,
Як дуже тебе я люблю!
Мамо найдорожча,
Мамочко єдина,
Щирі побажання –
Від доні, від сина.
Квіточок пахучих
Принесли багато
В цей травневий ранок,
У велике свято!
♥♥♥
Я гілочку мімози
Поставлю на вікні,
І квіточки жовтенькі
Всміхаються мені!
Велика таємниця
Існує поміж нами:
Цю гілочку мімози
Я подарую мамі.
♥♥♥
Хто розкаже мені казку?
Хто щедріший всіх на ласку?
Ти, матусю, наймиліша!
В цілім світі найрідніша!
Хто нас ніжить і голубить,
пестить, гладить, ніжно й любо
пригортає до серденька?
Ти, моя найкраща ненька!
♥♥♥
Ще в колисці немовля
Слово «мама» вимовля.
Найдорожче в світі слово
Так звучить у рідній мові:
Мати, Матінка,Матуся,
Мама, Мамонька, Мамуся!
Називаю тебе я,
Рідна ненечко моя!
♥♥♥
Я люблю свою матусю,
Я до неї пригорнуся.
Вона добра і привітна,
Ніби сонце в небі, світла.
♥♥♥
Мамо люба, добра, мила —
Як іще назвать тебе?
Це ж для мене ти пошила
З шовку плаття голубе.
Ти мені читаєш книжку,
Хочеш розуму навчить…
Ляжу спати — ходиш нишком,
Все боїшся розбудить.
Захворію хоч злегенька —
Цілу ніч не будеш спать.
Тож дозволь тебе, рідненька,
За усе поцілувать!
♥♥♥
Коли б з’явився в мене
Чарівний килимок,
На тому килимкові
Злетів би до зірок.
Щоб зірку найяснішу
За хмарами дістати
І дорогій матусі
Її подарувати.
О. Плавенчук
♥♥♥
На роботу мама йде,
А мене в садок веде.
Зовсім я не вередую,
Тільки трішечки сумую
Каже мама: «Будь слухняним.
І охайним, і старанним.
Ми зустрінемось під вечір,
До побачення, малеча».
Я про маму вивчу пісню
І навчуся справ корисних.
Як і мама, я працюю,
Тільки трішечки сумую.
♥♥♥
Мамо, настала весна,
Квітне верба запашна,
Річка в долині синіє.
Мамо, настала весна,
Пташечка в полі співає,
Пісня її чарівна
Сонечко вранці стрічає.
Мамо, настала весна,
Квітів нарвали ми з татом
Там, де поляна ясна,—
В тебе ж веснянеє свято!
♥♥♥
Ніч над містом засвітила
Зоряну доріжку,
Мама стомлена присіла
Коло мого ліжка.
Ти, матусю, не хвилюйся,
Я вже підростаю.
Місяць в небі усміхнувся:
Зірочку вітає.
Завтра вранці вийде сонце,
Щоб весну зустріти,
А у вазі на віконці —
Для матусі квіти.
О. Роговенко
♥♥♥
Чи є в світі що світліше,
Як мамині очі,
Що все зорять за дітками,
Як вдень, так і вночі?
Чи є в світі що щиріше,
Як серденько мами,
Яке б’ється для дитини
Днями і ночами?
Чи є в світі що дорожче,
Як мама кохана,
Що трудиться для дитини
До ночі від ранку?
♥♥♥
Де шкарпетки татуся,
Окуляри дідуся,
Де сестрички рукавичка
І моя нова скарбничка.
Як робити, як питати,
Пробачати, їсти, спати,
Торт пекти і прати плями
Знають мами, тільки мами!
— От за це їм, — каже тато,
Люди влаштували свято.
♥♥♥
Дякую, мамо, за ніжні долоні,
Ласку, турботу, ночі безсонні,
Спасибі за всі ті пісні, що співала,
Бажаю, щоб сліз твої очі не знали.
♥♥♥
Мамо, мамо, дай лопатку,
Я піду копати грядку..
Рожі, мальви і дзвіночки
Посаджу я в три рядочки.
Буде їх роса поїти,
Буде щедро сонце гріти..
Як до школи вперше йтиму —
Ось такий букет нестиму!
♥♥♥
Матусенько, матусенько,
Рукою проведи —
Поллється тиха музика,
Мов крапелька води.
Бо від легкого дотику
Світліше всім стає:
І донечці, і котику,
Й сніжку, що розтає.
♥♥♥
У садочку зайчик зрана
Миє довгі вушка,
А у мене, ой же й гарна
Вишита подушка!
Її мама вишивала
І мені подарувала.
Мамі зайця намалюю
В сірому кожушку,
А як трошки підросту я,
Вишию подушку!
♥♥♥
Мамо! Матусю! Рідна!
Скільки в цім слові світла!
Скільки у нім тривоги
І молитов до Бога.
Мамо! Матусю мила!
Ти піднімаєш крила
Сонячному світанку
Й дивишся в очі ранку.
Слухайте, люди й країни, —
Мама стоїть на колінах:
Скільки у ній тривоги
І молитов до Бога!
♥♥♥
Я у мами сонечко, сонечко,
Я у тата сонечко, сонечко.
Кличуть мене сонечком, сонечком.
Завжди мені сонячно, сонячно.
Я в бабусі сонечко, сонечко,
Я в дідуся сонечко, сонечко.
Кличуть мене сонечком, сонечком.
Завжди мені сонячно, сонячно.
Я до рідних сонечком усміхнусь,
Я до рідних сонечком пригорнусь.
Кличуть мене сонечком, сонечком.
Завжди мені сонячно, сонячно.
♥♥♥
Підстружу я олівці, щоб виднілось чітко,
І на чистому листку намалюю квітку.
Не залишу на столі — завтра встану нишком
І малюнок покладу в мами біля ліжка.
Квітка синя, мов жива, — мамочці на свято.
Буде в маминих очах радості багато.
♥♥♥
Сьогодні зозуля у лузі широкім
Мені накувала аж тисячу років.
Я хочу зозулю оту попрохати —
Нехай накує іще мамі і тату.
♥♥♥
Наша мама
Наша мама у артілі
Робить на пекарні,
Випікає білі-білі
Паляниці гарні.
А для нашого садка
Ще біліша є мука,
І вона з тії муки
Нам готує пиріжки.
П. Воронько
♥♥♥
Я пісень багато знаю.
Я матусі їх співаю:
І колядки, і щедрівки,
І веснянки, і гаївки.
І про пташку, і про квітку,
І про те, як гарно влітку.
Це мене матуся мила
Всіх пісень співать навчила.
♥♥♥
Мамине серце
І сонце-світило
Мають проміння
Великої сили.
Сонце голубить
Місто і річку,
Мама голубить
Мене і сестричку.
Сонце лиш гріє
В літню годину.
Мамине серце
Гріє щоднини.
♥♥♥
Мамо, добре, що ти є, —
Ніжне сонечко моє!
Від твоєї теплоти
Так і хочеться рости…
Найгарнішу, найдобрішу, —
Я люблю тебе найбільше!
І коли дорослим стану,
Теж любить не перестану!
Бо ріднішої, ніж ти,
В цілім світі не знайти!
Добре, мамо, що ти є, —
Тепле сонечко моє!
♥♥♥
Найбільше я хочу,
Щоб мир був на світі,
Як небо — у зорях,
А сад наш — у цвіті.
Найбільше я хочу,
Щоб сонце щоранку
Зі мною віталось,
Присівши на ґанку.
Найбільше я хочу,
Щоб рідна матуся
Всміхнулась мені,
Коли я усміхнуся.
♥♥♥
Можна у світі чимало зробити:
Перетворити зиму на літо,
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти,
Можна пройти крізь пустелі та хащі..
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами:
В світі усе починається з мами!
А. Костецький
♥♥♥
Якщо говорити
Між нами,
То все починається
З мами.
І казочка перша
У світі,
І сонячна подорож
В літо.
Найперші легенькі
Сніжинки
І сяюче диво —
Ялинка.
Від мами — і літери,
Й слово,
І зроблена разом
Обнова…
Якщо говорити
Між нами,
То все починається
З мами.
М. Пономаренко
♥♥♥
Мама вишила мені
Квітами сорочку.
Квіти гарні, весняні:
— На, вдягай, синочку.
В нитці — сонце золоте,
Пелюстки багряні.
Ласка мамина цвіте
В тому вишиванні.
Вишиваночку візьму,
Швидко одягнуся.
Підійду і обійму
Я свою матусю.
В. Крищенко
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» - «Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених чи почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.»
Будьте першим, хто залишить відгук