Яка ви мати?

Здається, всі довкола дають оцінку вашим материнським якостям. Але чи варто навішувати на себе ярлик “погана мама”? Чи краще… розслабитися?

Молода мати грає з дитиною — фото: Fotolia.com

Чи не встигли навчитися!
“А мій вже п’ять букв вивчив!” — гордо повідомляє знайома мама на майданчику, а вас охоплює жах: ваше маля колупається в пісочниці і зовсім алфавітом не цікавиться. Чи означає це, що ваш малюк відстає у розвитку від однолітків?
Ну, звичайно ж, ні. Методики раннього інтелектуального розвитку, звичайно ж, актуальні, але вони не повинні займати весь вільний час малюка та нав’язуватися йому без його бажання та залучення до самого процесу розвитку. Крім того, останнім часом педагоги стали помічати, що ранній старт часто обертається фальстартом. Якщо у малюка не сформувалася власна потреба читати, від вивченого алфавіту пуття буде небагато. Дитина зі щирою власною мотивацією до читання навчається швидше і легко наздоганяє однолітків. Цінність “чистого знання” досить відносна. Це видно з прикладу навчання за картками. Дитині можна показати фото лева, допомогти вивчити слово “лев” і визубрити, що це “велике ссавець сімейства котячих”. Але навряд чи дворічний малюк зможе уявити, яка це величезна тварина, як вона рухається тощо.

Особистий досвід
Методики, придумані професійними педагогами, націлені те що, щоб стиснути час, який людина витрачає навчання, і навіть отримати результат. Наприклад, не чекати, коли дитині доведеться побачити кішку, лева і тигра і при цьому у нього в голові виникне здогад, що ці тварини чимось схожі, а одразу повідомити, що це ось “котячі”. Не возити дитину до села, де вона побачить гусей, корів та курей, а показати картинки та пояснити, що це “домашні тварини”. Формально результат досягнуто: дитина відповідатиме на питання, що свідчить про її здатність узагальнювати. Насправді ж у нього спрацювала пам’ять та, можливо, розуміння принципу класифікації. Але це не означає, що він зможе осмислювати свій особистий досвід та особисто здобуту інформацію успішніше.
Не варто знецінювати ваш щоденний побут, який є найкращим розвиваючим середовищем для малюка. Крихітка дуже багато пізнає, коли безпосередньо спілкується і коли мама дає йому свободу вивчати навколишній світ. Досвідчені батьки підтверджують: ті самі речі різні діти розуміють по-різному. Одна дитина зацікавилася літерами у три роки, а інша не хотіла читати до школи, але при цьому сіла на велосипед і поїхала, хоча старшого три місяці вчили. Давайте малюкові спробувати різні речі, не обмежуйте його та не тисніть. Спілкуйтеся з ним, обговорюйте те, що він робить, це запорука успіху.

Переглянула…
Багато переживань пов’язано з тим, що мама може прогаяти початок захворювання, не помітити перших ознак лиха. Іноді мама бере на себе провину і за лікарську помилку: довірилася не тому лікареві, не перевірила, що за ліки виписали дитині, тощо. Тут важливо зрозуміти: ви не фахівець і не можете бути ідеальною мамою, лікарем та вчителем для малюка. Якщо йдеться про недогляд, який можна виправити, пообіцяйте собі, що розберетеся з собою пізніше, а поки що всі емоційні зусилля направте на малюка. Якщо ж мова про хворобу, яка серйозно впливає на розвиток та життя дитини, не беріть усю відповідальність на себе особисто, навіть якщо вам зараз здається, що ви відмахнулися від сигналів материнської інтуїції. Якщо ви не можете звернутися до психолога, просто кажіть собі: “Я збираю всі сили для того, щоб зробити максимум можливого в цій ситуації”. Чуєте звинувачення з боку лікарів чи рідних? Швидше за все, це реакція психологічного перенесення — власне почуття провини вони намагаються підсвідомо перекласти на вас.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як діти маніпулюють своїми батьками?