Як допомогти дитині звикнути до дитячого садка? Інтерв’ю з психологом

Два брати (фото: ЦФА Бурда)

Дитячий та сімейний психолог Влада Березянська поділилася з нами секретами успішної адаптації малюка до дитячого садка. Не всі батьки знають, що звикання до дитячого садка проходить у кілька стадій. З якого віку віддавати малюка в сад і як полегшити процес адаптації до незвичного для малюка середовища? На ці та багато інших питань відповів наш спеціаліст в інтерв’ю для сайту Moirebenok.ua

Моя Дитина (далі – МР): Влада, проблема звикання до дитсадка хвилює якщо не всіх, то багатьох батьків. Чому малюки так довго звикають до нового статусу дитсадка? 

Влада Березянська (далі – В.Б.):Справа в тому, що похід у дитячий садок пов’язаний зі стресом у житті дитини. Усе його життя змінюється. З’являються нові батьківські постаті, вихователі. Це невідомість і викликає тривожність у малюка. Підтримують тривожність і батьки. Багато дорослих нашого покоління пережили власні травми пов’язані з походом до дитячого садка і свої переживання транслюють своїм дітям. Тому важливо контролювати який посил ви даєте своїй дитині, коли кажете малюкові про дитячий садок? Тривогу чи радість?

МР: Скільки приблизно триває період адаптації до дитячого садка?

 В.Б.: Все індивідуальне. Кожній дитині потрібен свій час для звикання та адаптації. Часто спочатку діти спокійні, та був плачуть. Чому так відбувається? Діти проходять стадії переживання втрат. Мама віддає дитину в дитячий садок і дитина ніби її втрачає. Перша стадія заперечення. Знеболення, всі почуття заморожуються і дитина виглядає спокійною. Наступна стадія – це гнів. І батьки можуть зіткнутися із гнівом дитини: «Іти не хочу! Збиратись не буду!». Потім слідує стадія питань, які ставить собі малюк: «Чому я тут? Чи заберуть мене батьки?

Що мені робити?”. Далі йде стадія смутку. Це сум і туга. Дитина засмучується про зміну стосунків з мамою та близькими. Потім настає одужання.

На кожній стадії важливо підтримувати дитину та ставити питання малюкові. Як у нього справи? Що було нового у дитячому садку? Що сподобалось?

МР: Кажуть, що дитині треба обирати не школу, а учителя. Виходить, що майбутньому дитсадку потрібно вибирати не престижний дитячий садок, а хорошого вихователя? Яку роль успішної адаптації грає образ вихователя?

В.Б.: Вихователі це нові батьківські постаті, які формуватимуть разом із батьками сценарій (план життя дитини). Поставтеся до цього серйозно. Важливим є не тільки комфорт вашої дитини, важливо, що говоритиме вашій дитині вихователі. Чи будуть вони терпимими до поведінки дитини? Або це виявиться лише крик та неповага потреб малюка.

МР:  Ясла та молодша група: куди краще віддавати дитину?

В.Б.: Однозначно молодша група. Всьому свій час. Для дитини важливий контакт із мамою, важлива її підтримка та кохання. Згадайте своїх батьків. Їх віддавали рано у ясла. Діти лежали загорнуті в пелюшки, без руху. Встановлено графік годівлі і все. Діти були надані самим собі. В результаті, нашим батькам важко виявляти емоції, вони не часто кажуть своїм дітям, що подорослішали, «я тебе люблю». Натомість вони вміють годувати своїх дорослих дітей домашніми котлетками та одягати. Висновок – мінімум почуттів та матеріальна турбота.

Згадайте наше покоління. Нас віддавали до дитячого садка близько року. Що ми бачимо зараз? Не довіряють дорослі, не вміють радіти життю.

МР: З якого віку дитина психологічно готова до дитячого садка – з двох або з 3-х, а можливо з 4-х років?

В.Б.: Оптимальний вік для вступу до дитячого садка – це три роки. У два роки віддавати малюка ще рано, у чотири — пізно, оскільки групи сформовані, є вже свої лідери і дитині треба звикати не лише до вихователів, а й соціалізуватись у групі. Крім того, вже є свої групи друзів, свої правила.

МР: Дитячі істерики – це невід’ємна частина у процесі адаптації. Як батькам реагувати на них?

В.Б.: Дитяча істерика-це спосіб звернути на себе увагу. Подумайте, чому ваше маля таким негативним чином звертає на себе увагу? Чи достатньо ви даєте йому свою підтримку або настільки втомлюєтеся на роботі, що просто не вистачає сил на спілкування в сім’ї? Іноді, істерика-це те, що бачить малюк у сім’ї. Чому навчили, те й отримуєте. Розмовляєте та спілкуєтеся за сімейною вечерею та отримаєте відверту дитину. Дивіться телевізор за їжею, обмежуєтеся питанням як справи? » — отримуєте тривожну, закриту дитину.

МР: Чому діти так часто хворіють, коли починають ходити до садка? Можливо, це пов’язано із психологічним дискомфортом?

В.Б.: Тому що дитина нудьгують за мамою. Коли він хворий, мама поряд і дбає про нього. Ось він і починає хворіти. Коли малюк відчуває стрес, його імунна система послаблюється, як наслідок – він частіше хворіє.

МР: Наскільки дитячий садок важливий для розвитку та соціалізації дитини?

В.Б.: Дитячий садок дуже важливий для соціалізації малюка. Уявіть, як складно буде вашій дитині в школі, коли вона зіткнеться з правилами та колективом із 20-30 дітей? Малюк зазнає величезного стресу. Як показує практика, дорослі діти висловлюють претензії батькам: «Мамо, чому ти не віддала мене до дитячого садка? Мене велика кількість дітей у школі лякала. Я не знав, як з ними спілкуватися. Я досі боюсь великої кількості людей». Тож необхідно знаходити золоту середину.

МР: Як допомогти малюкові швидше звикнути до дитячого садка, що порадите батькам?

В.Б.: Мої рекомендації:

1. Почніть готувати дитину до дитячого садка заздалегідь. Популяризуємо дитсадок через ігри з дитиною. Можна поводити улюблену іграшку до дитсадка.

2. Контролюйте свої тривоги. Запишіть свої страхи по дитячому садку і знайдіть відповіді, як убезпечити вашу дитину.

3. Поставтеся серйозно до вибору вихователя та контингенту дітей у групі.

4. Ставте відкриті питання малюкові. Що він робив? Що сподобалось? Що ні? Хто його друзі? Хто подобається? Хто ні? Як поводяться вихователі? І що ти робитимеш завтра?

5. Підтримуєте дитину. Найчастіше говоріть малюкові: «Я тебе кохаю!»