Східні секрети: чому японські діти сплять довше та міцніше
Про роздільний сон з дітьми японці знають тільки з розповідей друзів-європейських чи американців, оскільки в їхній країні такий підхід в організації відпочинку не використовується зовсім. Як це впливає виховання? І чому японські малюки здатні засипати під будь-який шум і у будь-яких місцях?
Японські сім’ї живуть зовсім іншими укладами, ніж у Європі і вшановують між батьками та дітьми. Мама з країни Вранішнього Сонця навіть подумати не може про те, що її діти можуть спати в окремій кімнаті, навіть якщо достаток дозволяє мати гарне, просторе житло.
Щовечора діти стелять біля мами свої матраци-футони на підлозі, щоб кожен міг лежати поруч із нею, навіть якщо це не зовсім комфортно (якщо дітей троє чи четверо, то одне з дітей засинатиме чи не на голові у жінки). Але їх це не бентежить, адже батьки завжди мають змогу лягти спати окремо.
Принцип роздільного сну з дітьми, який давно використовується в США та європейських країнах, здався японкам абсолютно неприйнятним. Адже що буде, якщо дитина почне плакати посеред ночі чи просто відчує себе самотньо, а поряд нікого не виявиться?
Цікавий той факт, що японцям вдається спати всією сім’єю і тому, що малюки з пелюшок ставляться до сну зовсім інакше – вони здатні заснути в абсолютно незручних місцях, на руках, в колясці, магазині, під шуми та різну музику. Дуже часто японки займаються домашніми обов’язками, готують їсти, поки дитина комфортно спить у слінгу за спиною. Наші мами можуть лише позаздрити такому стану справ!
Дитячі ліжечка японці безумовно купують, але використовуються вони в основному для денного сну і стоять у вітальні чи спільній кімнаті, де збираються всі члени сім’ї. Часто навіть у забезпечених японців немає у квартирі діткої кімнати, хоча простори дозволяють її облаштувати. А все тому, що японським мамам навіть не спадає на думку, що малюкові потрібен якийсь окремий простір. Вони намагаються проводити якнайбільше часу з дитиною, одразу бігти на його поклик, бути завжди поруч, коли це потрібно.
Тим не менш, японці не фанатично потурають капризам дитини, навпаки, багато хто навіть не знає, що таке «режим». Вони беруть дітей у справах, на шопінг, на роботу і скрізь діти чудово засинають і добре сплять.
Цікавим є також той факт, що педіатри в Японії вважають спільний сон чи не єдиною нормою. Європейські сім’ї, які з деяких причин переїхали до Японії та відвідували лікаря, були здивовані, що він за визначенням вважав, що малюк спить із батьками.
Листя японські книги для дітей, ви побачите, що на всіх картинках дитинчата звірів спали з батьками, а у фільмах часто показують сімейні сцени, де мама лежить біля дитини, що засинає, або прокидається поряд з нею.
Майже у всіх магазинах дитячих товарів можна придбати сімейний набір матраців-футонів, щоб дітям було зручно розміститися між батьками. Також японці вважали, що радіоняні потрібні для того, щоб дітки могли чути голос рідних і не турбуватися, а не навпаки, коли їхні друзі-американці показували свої гаджети для дитячої.
Різниця культур: чим відрізняється підхід японців до виховання
Чому ж ми надаємо таке величезне значення тому, як де, з ким і скільки спить дитина? Безумовно, заради здоров’я малюка, фізичного та психологічного, адже сон дуже важливий для зростаючого організму. Але не лише з цієї причини. Багато батьків вірять, що якість дитячого сну впливає на стан під час неспання, самовідчуття та віру у власні сили.
У США та Європі батьки намагаються з ранніх років привчати дитину до самостійності, і роздільний сон з крихтою – один із методів такого виховання. Ми возимо дитину в автокріслі, садимо її в коляску обличчям до себе і спілкуємося з нею, як з особистістю, позитивно реагуємо на усмішку та нові успіхи немовляти, щоб розвивати його здатність до самосвідомості та вираження своїх почуттів.
У нас це вважається нормальним явищем, і навіть навпаки, коли дитина занадто прив’язана до батьків, ми починаємо бити на сполох і переживати, як вона справлятиметься з труднощами, коли нікого не буде поруч. Коли малюк плаче посеред ночі, американська мама розуміє, що дитині погано, але також і усвідомлює важливість розлуки з дітьми, хоч і не довгого, для того, щоб вони могли навчитися справлятися з проблемами і переживаннями самі, заспокоюватися без допомоги.
У Східній культурі такий підхід вважається диким і тривожним, адже на думку японських мам, фізичний та емоційний контакт з дитиною йде їй на користь та розвиває тісні соціальні зв’язки. Так дитина почуватиметься в безпеці, зросте чуйною і доброю, при цьому не позбавленою самостійності.
У той час як європейці та американці вважають, що роздільний сон навчатиме дитину незалежності та самостійності з пелюшок, східні мами вірять, що завдяки тісному контакту з батьками вночі, діти краще відчуватимуть свою приналежність до суспільства, не виростуть егоїстами та споживачами. Тому в спільному сні японці бачать лише позитив і благодатний ґрунт для виховання успішної і сильної людини без комплексів у дорослому житті, зовсім не вважаючи це нездоровою залежністю.
То тут важливо розуміти, що таке виховання дуже багатогранне і батьки нічим не жертвую заради дітей. Батьки не виконують всі примхи дітей, не біжать до них за першим покликом, не переробляють свій дім під потреби дітей, а вписують дитину у свій уклад. Тому діти звикають засипати під шум і суєту повсякденного життя.
Якщо малюк прокидається вночі, батьки заспокоюють його, але не змінюють свій ритм йому на догоду. Мами розуміють, що якщо дитина занадто часто спить неспокійно, значить її щось турбує, вони намагаються зрозуміти причину та допомогти своєму дитині.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» - «Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених чи почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.»
Будьте першим, хто залишить відгук