Як оцінити вміст дитячого підгузку: чи все гаразд з малюком

Протягом першого року вміст підгузків карапуза змінюватиметься неодноразово. Завдання батьків – розуміти, чи все гаразд і в яких випадках потрібно обов’язково звертатися за медичною допомогою.

Джерело: Shutterstock

Не раз від молодих батьків доводилося чути таку фразу: «Я ніколи не думав(ла), що буду так радіти чиєїсь какашці!» І вірно, фізіологічні відправлення — один із важливих показників здоров’я маленької чоловічки, який ще не може поскаржитися у разі поганого самопочуття.

Мамі доводиться міняти немовляті підгузки 7-12 разів на добу – в середньому близько 300 разів на місяць!

Підгузки, вологі серветки та інше: найкращі цінові пропозиції цього тижня

Перший тиждень

З’явившись на світ, малюк адаптується до нових умов. Він тепер сам повинен дихати, підтримувати температуру тіла, добувати собі їжу, перетравлювати її та виводити непотрібні речовини з організму, тоді як раніше всі ці функції виконувала мати. Перші 3-4 доби новонароджений втрачає чимало рідини. Вона випаровується з поверхні шкіри та під час дихання. Крихітка ж отримує натомість, з молозивом, лише найнеобхідніший мінімум води. Це означає, що мочитися цими днями дитина буде рідко, а сеча буде дуже концентрованою. Найчастіше попис виглядає як коричнево-жовтогарячий слід на підгузку, і виявите ви його від сили 3-4 рази на день.
Так званий первородний кал (меконій) відходить зазвичай у перші години після народження, рідше через добу. Він має липку дьогтеподібну консистенцію і чорно-буру, іноді із зеленуватим відтінком, забарвлення. Подібного виду випорожнення можуть зберігатися 2-3 дні, а потім поступово до них додаватиметься все більше «традиційних» жовтих відтінків. Меконій може виходити 1-2 рази на добу об’ємними порціями, а може, потроху, але часто.
Лайфхак Відмити меконії від шкіри буває непросто. Приберіть темну масу м’якою серветкою, потім скористайтеся дитячим милом, наносячи його на забруднені місця ватним диском або м’якою ганчіркою, а потім ретельно промийте проточною водою.

Джерело: GettyImages

Велика зміна

Підгузків у перший рік життя малюка знадобиться багато. Які підійдуть саме вашій дитині, краще з’ясувати досвідченим шляхом, не орієнтуючись на поради подруг. Просто придбайте для початку маленькі пачки від різних брендів.
Випрати? Викинути? Підгузки поділяються на одноразові, багаторазові та гібридні.
Одноразові містять абсорбуючий гель, який затримує вологу. Деякі виробники додають захисний лосьйон. Перевага одноразових – зручність, недолік – досить високі ціни.
Багаторазові зроблені з бавовни, конопель, бамбука або мікрофібри. Вони не перешкоджають вільній циркуляції повітря та випару вологи, до того ж економічні. Але їх треба прати!
Гібридні дозволяють використовувати одноразові вкладиші з непромокальними трусиками. Вкладиші коштують недешево, проте більшість з них можна змивати в унітаз або переробляти в компості.

Тест на підгузки, або де в Києві можна переодягнути малюка

Корисні дрібниці

Вам знадобляться і всілякі “аксесуари” – вологі серветки, креми, присипки.

• Вологі серветки в упаковках це зручно, але досить дорого. Важливо, щоб вони не містили неприємних ароматів і не дратували шкіру малюка.
• Якщо у малюка з’являться попрілості, може знадобитися додатково мазь від них.
• Використовуйте присипки без вмісту тальку, оскільки він може зашкодити легким малюка. Для початку нанесіть присипку собі на долоні, а потім рухами, що поплескують, – на шкіру крихти. Ніколи не витрушуйте її відразу на попку.
• Сміттєвий контейнер (утилізатор) для підгузників виглядає стильно, сам загортає та дезодорує використані одноразові підгузки. Чистота та ніякого запаху!

Міняти підгузник можна на пеленальному столику, комоді з пеленальним столиком або спеціальною накладкою для сповивання. Переконайтеся, що вибрана вами конструкція стійка, має високі борти, ремені безпеки, місце для підгузків, вологих серветок та кремів.

Джерело: Pixabay

Від виписки з пологового будинку до першого підгодовування

У міру прибуття молока у мами кількість сечі поступово збільшується, вона стає все світлішою, а підгузник — все важчим. У нормі до 7-10-го дня малюк мочиться не менше 10 разів на добу світлою прозорою рідиною, що практично не має кольору та запаху.
Увага! В одноразовому підгузку сеча, реагуючи з наповнювачем, виглядає жовтуватою і набуває характерного запаху, втім, теж не дуже різкий.

1. По тому, як часто мочиться малюк і який вид має сеча, можна судити про те, чи достатньо води (чи вистачає молока). Це не єдина, але дуже точна ознака. Якщо виникає необхідність перевірити вид і кількість сечі, кратність сечовипускань, потрібно на якийсь час зняти одноразові підгузки і скористатися пелюшками або повзунками. Це називається тест мокрих пелюшок. Нарахували десяток, а доба ще не минула? Отже, тест пройдено успішно.
2. Ну а якщо сеча схожа на «дорослу»: концентрована, з характерним запахом, відходить менше ніж 10 разів на добу — потрібно обов’язково звернутися до педіатра. Правда, перш ніж бити на сполох, перевірте: чи не перегріваєте ви малюку? Можливо, він витрачає дорогоцінну вологу на випаровування, щоб підтримувати нормальну температуру тіла під зайвими одягами у гарячому приміщенні.

А от із калом одночасно і простіше, і складніше. Простіше, тому що дитина, яка нормально набирає вагу і добре почувається, має право практично на будь-який стілець! Складніше тому, що межі норми в цьому питанні дуже умовні, плач дитини не завжди можна пояснити, а частота і вид випорожнень залежать від багатьох факторів.

Джерело: Pixabay

Груднички та штучники

Вважається, що в нормі стілець малюка на грудному вигодовуванні має різні відтінки жовтого (від гірчичного до помаранчевого), кашкоподібну або рідку консистенцію, запах кислого молока і відходить від 2-3 до 7-8 разів на добу. Домішки слизу, зелені, білі грудочки, схожі на сир, теж цілком нормальне явище. Але бувають варіанти. Наприклад, стілець може раптово змінити колір, стати зовсім рідким і практично повністю вбиратися в підгузник, на його поверхні можлива поява піни. Або, навпаки, перетворитися на «пластилін», на вигнання якого знадобляться чималі зусилля. Запам’ятайте: зміна кольору, консистенції, частоти випорожнень не говорить про наявність страшних хвороб при хорошому самопочутті малюка та відсутності симптомів — «червоних прапорів»! Адже дорослі не звертають уваги на вміст унітазу, якщо почуваються добре, правда?

Як вибрати підгузки для немовляти

Просто дитина росте, змінюється секреція всіх травних залоз, склад мікрофлори. У міру того як мама пробує нові продукти, організм малюка отримує різні сигнали, тому не потрібно панікувати, якщо сьогоднішній вміст підгузника відрізняється від вчорашнього.
Стілець малюка на штучному вигодовуванні зазвичай більш стабільний, якщо використовується та сама суміш. Зміни виду та частоти калу частіше пов’язані з переходом на інше харчування. Наприклад, гіпоалергенні суміші та харчування з глибоким гідролізом білка частіше дають «на виході» зелене випорожнення зі специфічним запахом, і це нормально.
Випорожнення малюків на змішаному харчуванні наближаються до таких у немовлят.

Кашка, супчик і неперетравлена ​​морква

З введенням прикорму настає новий етап у житті малюка, і вміст підгузків – одне з підтверджень цього. Так, частота сечовипускань істотно не змінюється, але колір може стати більш насиченим, а молочний запах поступиться місцем більш «дорослому». До кінця першого року може з’явитися добовий ритм виділення сечі, тобто вночі вона стане більш концентрованою при зменшенні обсягу, а вдень – навпаки.
Кал теж зазнає значних змін: якісь продукти можуть викликати послаблення випорожнення, а якісь «кріпитимуть». Це не привід негайно скасовувати той чи інший вид їжі, особливо якщо вона прийшлася малюкові до смаку. Дайте час організму звикнути, а якщо самопочуття малюка дійсно погіршилося, просто спробуйте цей вид їжі пізніше, через 2-4 тижні. Часто молодих батьків лякає наявність неперетравлених шматочків овочів (особливо ефектно виглядає морква) або часток крупи в калі. Це нормально, і має пройти кілька тижнів, а то й місяців, перш ніж кишечник навчиться засвоювати їжу повніше.

Джерело: Pixabay

Запор і пронос – що це?

Оскільки стілець у дітей до року може бути найрізноманітнішим, потрібно визначитися, що вважається його порушенням, і даремно не панікувати. Понос для старшої дитини – це частий рідкий стілець, тут все зрозуміло. А ось у малюка до року проносом вважається збільшення частоти випорожнень в 2-3 рази в порівнянні зі звичайною в комплексі з водянистою його консистенцією.
Запором прийнято вважати таку частоту випорожнень, при якій малюк відчуває дискомфорт. Адже є діти, які погано їдять, неспокійно сплять, у них псується настрій, навіть якщо стільця не було цілої доби. Але буває, що малюк почувається чудово, але какає при цьому раз на три дні. Однозначно прийнято вважати запором оформлений стілець у дитини до введення прикорму, тобто кал у вигляді ковбаски, горошку, щільної грудки.

Як вибрати правильні підгузки для дитини: безцінний досвід української мами

Навіщо потрібні аналізи?

Якщо вас мучать сумніви з приводу виду, частоти, консистенції калу та сечі, запитайте про це вашого лікаря на плановому огляді. Незайвим буде прихопити підгузник із «речовими доказами» або їхніми фото. Якщо немає загрозливих симптомів, аналізи не потрібні. А призначають їх, щоб унеможливити якісь серйозні недуги. І не дивуйтеся, якщо при зниженні частоти сечовипускань лікар в першу чергу попросить вас контролювати динаміку ваги малюка, а при прожилках крові в стільці малюка призначить пробну безмолочну дієту мамі, що годує, а не аналіз калу. Часто причина змін вимагає додаткового підтвердження з лабораторії, а обчислюється шляхом спостереження. Тож не призначайте аналізи самі! Якщо направлення на аналіз виписав лікар, дотримуйтесь правил забору. Для сечі існують сечозбірники у вигляді поліетиленового пакету, який приклеюється до зовнішніх статевих органів крихти м’якою клейкою смужкою. Зверху надягніть підгузник і чекайте на «улов». Кал збирають у стерильний контейнер із поверхні підгузника чи пелюшки. При тривалому контакті з повітрям кал набуває зеленого кольору, це нормально і не впливає на результат.
Увага! Діагнозу “дисбактеріоз” не існує! Якщо є якісь симптоми з боку шлунково-кишкового тракту, дослідження мікрофлори калу покликане виключити дизентерію та сальмонельоз, а й називається воно не «посів на дисбактеріоз», а «посів на сальмонельозно-дизентерійну групу».

Джерело: Pixabay

Інструкція зі зміни підгузків для батьків

Щоразу міняйте підгузник після того, як малюк покакав. А от якщо підгузник лише трохи намок, можна і не поспішати.
1. Покладіть дитину спиною на пеленальний столик. Зніміть підгузник. Добре, якщо у вас є утилізатор для підгузків – він не тільки заощаджує час і запобігає розмноженню бактерій, але й позбавляє необхідності залишати малюка, коли потрібно викинути використаний підгузок. Якщо попка дуже забруднена, підітріть серветкою, перш ніж мити.
2. Підніміть малюка за ніжки та вологими серветками протріть попку, а краще підмийте теплою водою у напрямку спереду назад.
Дайте шкірі вашого малюка трохи подихати. При необхідності нанесіть крем під підгузник, присипку або мазь від попрілостей.
3. Підніміть попку малюка і покладіть новий підгузник під спинку так, щоб верхній край був на рівні попереку. Якщо ви використовуєте одноразові підгузки, переконайтеся, що липучки опинилися ззаду. У вас багаторазовий підгузок? Підігніть зайву тканину спереду (для хлопчиків) або ззаду (для дівчаток). Пеніс у хлопчика можете направити вниз, щоб підгузник не протікав спереду. Застебніть липучки на животі з кожного боку. Зверніть увагу: задня частина закріплюється поверх передньої. Переконайтеся, що еластичні манжети навколо ніжок не зім’ялися всередину.

Джерело: Pixabay

Лайфхакі для початківців

• Діти нерідко писають, як з них знімають підгузник: будьте готові.
• Ви можете не міняти підгузник протягом ночі, коли малюк спокійно спить і в нього немає попрілостей.
• Якщо ви користуєтеся багаторазовими підгузками і ваш малюк багато писає уві сні, вам доведеться міняти їх. Можливо, легше на ніч все ж таки одягати одноразовий підгузник.
• Поки пупкова ранка у вашого малюка не загоїлася до кінця, підгинайте край підгузника, щоб він не зачіпав і не дратував пупок. У деяких моделях підгузків для новонароджених тут є спеціальна виїмка.
• Притримуйте малюка, коли він лежить на високому пеленальному столику. Якщо вам треба терміново вийти з кімнати, візьміть малюк із собою або перекладіть у безпечніше місце.

ЧЕРВОНІ прапори!

Симптоми, за наявності яких слід звертатися до лікаря:

• недобір чи втрата ваги у крихти;
• затримка фізичного та психомоторного розвитку малюка;
• запори або відсутність самостійного випорожнення від народження.

А якщо є хоч одна з цих ознак, терміново потрібна консультація лікаря:

• блювота та/або пронос, різке підвищення температури тіла;
• незрозуміла млявість, відмова від ссання грудей або пляшечки, порушення свідомості;
• різке занепокоєння, довгий невтішний незрозумілий плач;
• стілець білого (як манна каша) або чорного кольору, кров у стільці.

Джерело: Pixabay

Особливий випадок

Деякі продукти і ліки можуть фарбувати кал і сечу в різні кольори, тому, виявивши щось незвичайне в підгузку або горщику, подумайте: що ви давали новому дитині останні дні. Наприклад, буряк та деякі антибіотики забарвлюють сечу у червоний колір. Препарати заліза та чорниці роблять стілець чорним, волокна банана іноді виглядають як коричневі черв’ячки.

Це специфічний стан, характерний для дітлахів на виключно грудному вигодовуванні, коли «великі справи» справляються рідко, іноді раз на 7–10 днів. Вважається, що мамине молоко може засвоюватися настільки повно, що відходів залишається дуже мало. Говорити
про повне засвоєння ви можете тільки в тому випадку, якщо:

• дитині вже виповнився місяць;
• він нормально додає у вазі і добре почувається;
• повністю відсутні симптоми – “червоні прапори”;
• дитина перебуває на виключно грудному вигодовуванні;
• випорожнення має звичайну консистенцію, не щільний, відходить самостійно або з невеликою допомогою (масаж живота, «поза для каканія»).

Ця ситуація не вимагає додаткового обстеження та лікування, дозволяється самостійно у другому півріччі після введення прикорму та зі зростанням фізичної активності крихти.

Автори тексту: Катерина Спекторенко, лікар-педіатор вищої категорії, клініка “Малі”, Паула Келлі, педіатр, автор книги “Перший рік”