Ваша дитина часто плаче?! Чому це ознака хорошої мами?

Ніщо так не ранить серце матері, як нескінченний дитячий плач. Як реагувати батькам, якщо малюк плаче? Чи варто думати, що діти плачуть лише у поганих батьків?

Джерело: Fotolia

Кожна вагітність і кожна дитина абсолютно різні, але у маленьких дітей Джордан Харрелл була одна спільна риса: вони були «важкими» дітьми. Історія, якою Джордан, мама трьох дітей та блогер, ділиться з іншими мамами, допомагає нам зрозуміти, що іноді плач – це єдиний інструмент спілкування, доступний вашому малюку і нам потрібно реагувати на нього правильно.

«Спочатку були коліки, потім зубки та отит, потім алергії. Мої довгі ночі (і нескінченні дні) були заповнені дитячим плачем. Я відчувала, що божеволію. Іноді я думала, що більше не винесу цього і просила мого малюка замовкнути хоч на хвилину.

Бувало, ми плакали дуетом, я і мій малюк, і не зрозуміло було, хто перший втомиться. Я вважала себе жахливою мамою, адже всі троє моїх дітей поводилися абсолютно однаково.

А потім я згадала історію, яку мені розповідала моя власна мама.

Вона була зовсім молодою, коли народився мій брат, і він був «важкою» дитиною. Він хотів, щоб мама завжди була поруч із ним і укласти спати його було неможливо.

Дуже знайома ситуація.

Джерело: Facebook@jordanharrelldotcom

Якось, під час недільної служби Джастін як завжди розплакався і мама вийшла, щоб заспокоїти його. Поруч із нею сиділа інша жінка, з малюком такого ж віку, який тихо дрімав на руках матусі.

«У чому ваш секрет? Чому він такий спокійний?», – Запитала моя мама.

«Це не мій рідний син, я його прийомна мати. Він провів перші кілька місяців свого життя, плачучи без зупинок, і його плач завжди залишався без відповіді. Він надто довго плакав, а потім перестав і тепер майже ніколи не плаче».

Після цього у мені щось змінилося. Як би важко мені не доводилося, якою довгою і нестерпною не здавалася мені моя ніч, я згадувала цю розмову і нагадувала собі: плач твого сина це добре. Це означає, що він довіряє тобі і розуміє, що ти завжди прийдеш на поклик. Він плаче, бо знає, що я відповім, я завжди буду поряд.

Мами «важких» дітей, будьте вдячні їм за плач.

Вони не плачуть, бо ви погана мати.

Вони плачуть, бо ви хороша».

Читайте також

Фіолетовий плач немовляти: чи небезпечне це знайоме багатьом явище

Читати статтю