У дитини запор: посібник до дії

Організм малюка працює як годинник, і раптом кишечник дітки „закрився на замок”. Що робити, якщо малюк не ходить по-великому день, а то й два? Давати дитині ліки чи змінити меню?

Спочатку давайте визначимося, яка частота випорожнення вважається нормальною, а яка може свідчити про те, що у вашого дитини запор. У цьому питанні дуже багато залежить від віку малюка.

Коли і скільки?

• У малюка на грудному молочку кашкоподібний стілець може бути стільки разів, скільки його годує мама. Ідеальний варіант у перші дні – від 10 до 12 разів на добу, але потроху (приблизно з чайною ложкою). Стілець значнішого обсягу буває і рідше, про запорі ж говорить його тверда консистенція, коли малюк випорожнюється з зусиллями, пихтінням, а то й з плачем.
• У перші місяці буває і так, що дитина не бруднить підгузник протягом 2-3 днів, причому чудово почувається. І це теж норма, адже іноді мамине молочко може повністю перетравлюватися, без залишку.
• У дітей-штучників до року стілець також повинен бути кашкоподібним. Поява оформленого калу або відсутність випорожнень протягом доби розцінюється як схильність до запорів.
• З 4-6 місяців Частота дефекацій зменшується до 2 разів на добу. З 6 місяців кал може бути і оформленим, і кашкоподібним. Діти віком стілець має бути 1–2 десь у день.

Хронічний випадок

Про хронічний запор говорять, якщо стілець у дитини рідше ніж 6 разів на тиждень. Це діє до 3-летнего віку. При хронічному запорі організм позбавляється необхідного очищення, відпрацьовані відходи частково всмоктуються у кров. Відбувається самоінтоксикація, тому апетит пропадає.
Крихіткам перших шести місяців життя, що ще не одержують прикорму, на допомогу приходять аптечні послаблюючі засоби на основі дисахариду лактулози, похідного молочного цукру. Жодних шкідливих наслідків лактулоза не викликає. Навпаки, вона служить пребіотиком, підгодовуючи корисні мікроорганізми, які в нормі живуть у кишечнику.
Причини запорів різні, але навіть у віці 7 місяців без дієти не обійтись.
На якийсь час краще відмовитися від рису, картопляного пюре, сухариків з білого борошна — вони уповільнюють евакуацію харчової маси з кишечника. Які продукти стимулюють роботу кишечника? Насамперед містять клітковину овочі та фрукти (пюре з яблук, абрикосів, цукіні, патисонів, гарбуза, а також з авокадо), каші з цілісних круп.
М’ясні та рибні страви давайте з буряковим або морквяним пюре, броколі або цвітною капустою, приготовленими на пару.

Що робити

Відмінний засіб від запорів у крихти – масаж живота. Починайте легке погладжування з правої надпахової області, намагаючись, щоб долоня м’яко і рівно прилягала до шкіри малюка. Повільно погладжуючи животик, піднімайтеся вгору до реберної дуги, переходьте верхній частині живота горизонтально вліво, та був повільно спускайтеся до лівого паху. Після трьох хвилин погладжування поглиблюйте рухи руки, роблячи легкі натиски в тому ж напрямку: справа вгору, потім горизонтально і вліво.
Такий масаж протягом всього 10-15 хвилин ефективний і при болях у животі, спричинених скупченням газиків.

Коли до лікаря

Відмінно, якщо вам вдалося налагодити регулярне випорожнення у крихти. Але іноді без візиту до лікаря все ж таки не обійтися.
1. Пороки розвитку. Запор може бути пов’язаний з анатомічними дефектами якогось відділу товстого кишечника. Самостійний стілець у дитини відсутній при хворобі Гіршпрунга та при долихосигмі (подовженні сигмовидної кишки). Ця патологія зустрічається рідко, але якщо крихту мучать запори, треба звернутися до хірурга.
2.Рахіт. При нестачі вітаміну D в організмі малюка знижується тонус мускулатури кишкової стінки, яка здійснює просування харчової маси по кишечнику. У ряді випадків через 2-3 тижні після призначення вітаміну D запори у дитини зникають.
3.Дісбактеріоз. При порушенні мікрофлори кишківника посилюються процеси гниття, що знижує його нормальну рухову активність.
4. Харчова алергія до білка коров’ячого молока, яєць, риби, злакових. У цих випадках запальні зміни в стінці кишок призводять до порушення його рухової функції.
5. Нестача рідини у раціоні дитини. Від цього страждають як малюки-штучники, так і немовлята, в раціон яких ввели густий прикорм, але не забезпечили достатньою кількістю води. Малята у віці від 6-7 місяців до року ще не усвідомлюють спраги, їм потрібно частіше пропонувати воду між їдою.

Раз і назавжди?

Іноді доводиться чути від батьків, що дієта спочатку добре допомогла дитині, але потім запор відновився.
Це природно, тому що ці страви діють на кишківник тільки в день прийому. Недостатньо включати в меню одну з страв, що послаблюють. Ось якщо кашку готувати з цільних круп, додавати іноді в супи і каші пшеничні або вівсяні висівки, гарніри приправляти пюре з відвареного буряка, а в компот класти протерту курагу і чорнослив, то кишечник малюка запрацює на повну силу. Як бачите, нічого складного.