5 найшкідливіших звичок однорічної дитини. Як реагувати мамі?

Начебто нічого такого й не накоїв, а мама закипає… Через таку дитину? Чи не рано, матусю? Дитина ще маленька, і говорити про формування шкідливих звичок поки що не можна. Але що робити і як реагувати, якщо у малюка проявляються які-небудь дії, що повторюються, які вже не розчулюють вас (хоча спочатку викликали усмішку або сміх), а починають заважати, дратувати?

Джерело: Shutterstock

Звідки беруться ці «шкідливі» звички у немовляти, чи є в них щось корисне, чи їх треба викорінювати?

1. Не злазить із ручок

Малюк починає визнавати лише маму та її руки, відштовхуючи інших родичів.
Вік: з 7-8 місяців до 13-15 місяців
Чому це відбувається? Так починає проявлятися інстинкт самозбереження – дитина ділить світ на знайоме та незнайоме. Він вчиться диференціювати тих, кому можна довіряти, та тих, кого варто побоюватися.

Джерело: Shutterstock

Формується найближче коло, до нього входять ті, хто частіше буває з малюком, чия поведінка йому зрозуміла. Ті, хто вміє виконувати його бажання правильно, допомагає. Як не дивно, така поведінка ляже потім в основу дружби та будь-яких соціальних взаємодій.
Що робити?
Не треба боротися зі страхом незнайомців – це нормальний етап психічного розвитку малюка.
Дозвольте звикнути до нових людей – не передавайте малюка надто швидко в чужі руки. Нехай рідні та друзі граються з ним, коли він на своїй території (на ігровому килимку, у вас на руках).
Найчастіше тримайте дитину не на руках, а поруч, не втрачаючи при цьому тактильного або аудіального контакту – погладжуйте його по животу або спинці, масажуйте ручки-ніжки, говоріть з нею, співайте щось.
Залучайте інших родичів до годівлі, прогулянок чи купання, щоб малюк знав: навколишній світ – це не лише мама.
Важливо! Після 15 місяців страх не минув? Найчастіше виходьте у світ, захоплюйте малюка самостійною грою, знайомте з дітьми трохи старшими, які будуть йому цікаві, але не відмовляйтеся від спільного сну.

Шкідливі звички у дитини: що робити?

2. Дитина все тягне до рота

Він починає не тільки смоктати пальчик (як робив ще в утробі), прорізувачі чи соску, а й обсмоктувати руки, ноги, ковдру та іграшки.
Вік: з 3-4 місяців до 1,5 років
Чому це відбувається? Так ваш малюк отримує інформацію про навколишній світ, вивчає предмети — тверді вони чи м’які, шорсткі або гладкі, їстівні чи ні.

Джерело: Shutterstock

Знімає дискомфорт під час прорізування зубів. Десенки у крихти в цей період сильно сверблять, таким чином малюк не тільки позбавляється сверблячки, але й уникає неприємних відчуттів, відволікаючись на смоктальні рухи.
Заспокоюється і позбавляється емоційного дискомфорту, якщо немає можливості заспокоїтися у маминих грудей. Діти тонко відчувають будь-яку напругу довкола. Якщо потреба в безпеці не задоволена, дитина починає смоктати палець (або те, що потрапить під руку як замінник маминих грудей), щоб заспокоїтися, відчути, що вона захищена.
Що робити? Заберіть усі потенційно небезпечні, особливо дрібні та гострі, предмети подалі від малюка.
Давайте малюкові груди на вимогу: повністю задовольняйте його смоктальний рефлекс.
Частіше обробляйте та мийте улюблені «смоктальні» іграшки, міняйте постільна та натільна білизна і регулярно проводьте вологе прибирання, щоб уберегти від бактерій.
Важливо! Якщо після 1,5 років звичка поступово не зникає, варто серйозно замислитися, що викликає емоційний дискомфорт дитини.

Харчування дитини в мегаполісі: правильні харчові звички

3. Грає з їжею

Нова розвага – розмазувати їжу по обличчю (своєму та маминому), по столу, по стінах, ліпити грудочки, розбризкувати їжу по кухні, плюватися і перевертати тарілки.

Джерело: Shutterstock

Вік: з 7-9 місяців до 2 років
Чому це відбувається? Малюк вивчає властивості різних продуктів, консистенцію їжі: рідка, тверда, кашоподібна.
Вчиться керувати предметами – за допомогою ігор з їжею малюк може сам робити дії, бачити наслідки, експериментувати. У такій грі він стає «дорослим», адже диктує свої правила. Це дуже важливо!
Відстоює свої межі та усвідомлює бажання, вчиться керувати дорослими. «Суп гарячий, у каші грудочки, і взагалі я не маю апетиту» — всі ці «послання» можна передати мамі за допомогою ігор з їжею.
Що робити? Не варто годувати малюка з ложечки, так він не тільки не навчиться їсти самостійно, а й відмовиться від дорослішання – варто йому запустити кашею в стіну, і мама тут як тут виконує за нього його «роботу». Просто допомагайте дитині, спрямовуючи руку до рота.
Чим старший малюк, тим простіше залучити його до прибирання: це так цікаво повозити ганчіркою по підлозі. Так-так, він не допоможе по-справжньому, але стане акуратнішим.
Важливо! Якщо і в 2 роки дитина їсть як порося, зверніть увагу на харчові звички інших членів сім’ї: можливо, вона бере з когось приклад?

Дитячий невроз: чому дитина колупається в носі та гризе нігті

4. Намагається втекти

Одягнути малюка неймовірно складно, адже він ні секунди не лежить спокійно, весь час перевертається, спритно выкручиваясь і заповзаючи.
Вік: з 9-12 місяців до 1,5 років

Джерело: Shutterstock

Чому це відбувається? Дитина фізично розвивається – освоїв перевороти, повзання, і лежати під час одягання чи зміни підгузника йому нудно. Ось він і використовує щохвилини, щоб потренуватися (і маму потренувати).
Скидає енергію: у дітей її дуже багато. І її треба безперервно витрачати (інакше почнуться істерики, плач).
Що робити? Вибирайте простіші варіанти: легше надіти підгузки-трусики, ніж намагатися рівно застебнути на карапузі липучки. Замість кофточки, регланчика, повзунків, куртки та штанів — чоловічок та комбінезон.
Відволікайте малюка, коли вам потрібно провести якусь маніпуляцію: увімкніть пісеньку, дайте іграшку.
Важливо! Після 1,5 років “втеча” – бунт проти дорослого. Малюкові щось не подобається (наприклад, одяг натирає або ви занадто нервуєте в процесі).

5. Кидається речами

Роняє іграшку, вимагає, щоб її негайно підняли, і знову кидає.
Вік: 9–12 місяців
Чому це відбувається? Змінилися уявлення про навколишній світ. Якщо раніше малюк вірив, що річ існує тільки тоді, коли вона її бачить, то тепер стала здогадуватися, що вона реальна і тоді, коли зникає з поля зору.
Так малюк встановлює причинно-наслідкові зв’язки: я впустив – мама підняла.

Джерело: Shutterstock

Дитина вчиться керувати дорослими. Освоює принципи соціальної взаємодії, здогадуючись, що можна зробити, щоб отримати бажане.
Що робити? Чим активніше брати участь у цій грі, тим більше вона подобатиметься малюкові. Але якщо мама перестане піднімати та повертати кинуте, інтерес згасне (що теж погано). Не варто відмовлятися повністю від цієї гри, але можна встановити ліміт (4-6 підйомів цілком достатньо, а потім займіться чимось іншим).
Щоб щоразу не піднімати «втрачені» іграшки, прив’яжіть їх на стрічки і покажіть, як підтягувати їх до себе, тільки стежте, щоб малюк не заплутався!
Важливо! До року в нормі карапуз переходить на щось інше. Подібна поведінка у старшому віці має маніпулятивну функцію: дитина показує, «хто в хаті господар». Задавайте чіткі рамки та співпрацюйте. Він уже все може не лише покинути, а й підняти САМ!