Папин блог. Сорок сьомий тиждень

Тато із сином грають на підлозі (фото: Burda Media)

Папа Олександр продовжує розповідати про нові успіхи та відкриття у житті маленького хлопчика-горобця.

Тиждень сорок сьомий

Про фото. В Україні цього тижня входити і виходити весна, тому тобі треба було щось на голову, чого в тебе раніше не було. Тепер, як і у шкірного порядного дитяти, у тебе з’явилася панамка. Ти їздив з мамою Катя її вибирати. Як видно на фото Бопля не дуже задоволений тим, що відбувається. І навіть ведро тобі не дуже втішило. Все просто – ти був уже голодний. That’s my boy!

Про інцидент. Налякавши до сліз маму, коли вона везла вас погуляти на Труханів. Якось тобі вдалося заснути з розплющеним ротом і такими ж широко відкритими очима. Мама не знала, що ти спиш (чи просто задумався про футбол чи життя голобчині), вона почала тобі кликати, ти не озивався. Знову кликала, почала штурхати і ти прокинувся. Мама справді плакала.

Пізніше, на неділі, ти повторив цей трюк, але мама вже була готова.

Про чаювання. Говоривши ти зі своєю другою бабою в скайпі, поки мама чимось зайнята на кухні була. Баба розповідала тобі про свій день і запрошувала тобі напитися нею чаю. Сиділа з горнятком і казала: “Марко, давай пити чай”. Довго запрошувати тобі не треба. Ти знайшов мамину кружку з чаєм, вилив все, що в ній було, на диван, і усевся перед камерою теж пити чай з бабою, але по-своєму, як Бопля. Просто пхаючи кухоль у рот і гриз.

Про орієнтацію. Після відкриття іншої сторони предмета (зад), ти відкриваєш собі низ. Невпевнено присідаєш і нахиляєш голову вбік, до землі, намагаючись дослідити що там.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Папин блог. Сорок шостий тиждень