Папин блог. Сорок четвертий тиждень

Маленький хлопчик підводиться з колін і посміхається (фото Burda Media)

Бортовий журнал хлопчика-горобчика Марка.
Неділя сорок четверта. Написаний зі слів свідка Горобчика.
Про фото. Погода змінюється і ти тепер щодня по кілька годин горобчикуєш на вулиці. І робиш це з великим завзяттям, натхненно і з посмішкою на своїй пічці. Мама Katya каже, що коли тобі завести в середину парку, то ти безошибково обираєш напрямок до дитячої площадки. А там – карусель. У тебе з’являються нові цілі у житті. Молодець. Ростеш.
Про розваги. На вулиці ти поводишся за принципом «гуляй так, щоб інші боялися». Наприклад, впавши мордячкою в пісок так, що всі охнули, а ти навіть не заплакавши, а приступивши одразу до поїдання піску. Чи не встаючи. Або нагрібаєш повні жменьки трави із землею і так ходиш, не розжимаючи пальці, що ускладнює тобі пересування. Ну, і за спробу наздогнати голубя тобі повага. Горобчик, що сам ходити не вміє, хоче наздогнати голуба.
Про рослини. У ботсаду дідо тобі намагався розповісти про обрізання роз, але тобі більше цікавити стояти біля туї чи тису і гамселити по них руками. Ну, теж розвага.
Про відкриття. Ти відкрив інший бік усього. Тепер усе намагаєшся перевернути і подивитись, що ж там з іншого боку. Так ти перевернув айпад, коли я з тобою намагався порозмовляти у Скайпі. Ти в прямому сенсі поклав мене обличчям на землю. Неприємне відчуття Смайлик «smile»
Про хуліганство. Бажання залишатися промовами дало перші жертви. Постраждав мій гурток, про який я писав минулого тижня. Ти розбив її і реготав. Бопля – Посуд 1-0, рахунок відкрито.
Про футбол. Ти навіть не можеш уявити моє і своє щастя, коли невідомі пацанчики у формі Динамо затрималися у Києві на весь матч. Вони розжували британські іриски із рахунком 5-2. Що тут говорити, краще я тобі якось покажу. Ті голи треба бачити. Наступні наші суперники – фіалки з Італії. Сподіваюсь ти вже чекаєш.
Про зуб. Виліз сьомий зуб, який мав бути шостим. І, здається, ти одразу взявся за новий. Зроби це знову непомітно.
Про страхи. Ти не любиш мультики та блендер. Мама спробувала тобі включати мультики, але ти починаєш плакати і тягнеш мамі книжку зі віршами, які їй уже зняться. А блендер… бог його знає. Ти його так не любиш, що як справжній Бопля, навіть приповзаєш із іншої кімнати на кухню, щоб поскаржитися і показати сльозами наскільки він тобі неприємний.
Гарний такий тиждень. А наступний буде ще кращим, бо я вас скоро побачу. Ото вже погоробчикуємо. А поки розучуй нові слова та звуки. Мама каже, що ти дуже охочий поговорити ставши. От і розкажи мені все, що сталося за місяць. Будь здоровий, малюк.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Папин блог. Сорок третій тиждень