Папин блог. П’ятдесятий тиждень

Fotolia

Хлопчик-горобець зростає справжнім футбольним уболівальником та активним користувачем соцмереж. Що цікавого сталося у житті цього активного малюка цього тижня?

Тиждень п’ятдесятий

Про фото. «У нашого Бопелька невелика родинка» — так трапилося, що до Києва за день до нашого від’їзду стягнулися всі підрозділи родинних військ. Тому влаштували малу фотосесію Anna Putilina.
На фото тут фактично всі твої найближчі родичі – бабусі Валя і Галя, дідусь Юрій, твої тітки Уляна та Мар’яна. Тьоть тьотями не називай. Я так завжди робив. Просто на ім’я. З бабусями і дідусем- вирішуй сам. А ще тут же двоюрідна сестричка Валюня та двоюрідні братики Денис і Максим. Не вистачає тільки Коли та Кості, але мужики-рибаки були зайняті. Ну а ти на фото – та усмішлива зірочка найменша. А ще на фото мама Катя і я. Куди ж без матері.

фото: Burda Media

Про мій приїзд. Коли повернувся, ти знову зустрів мене з посмішкою, хоч і намагався ховатись спочатку у маминому плечі. Познавши і не плакавши. А я пізнавши і плакав.

Про наш від’їзд. Не встиг я цього тижня повернутися, як уже всі ми вирушили за океан і ти здійснив свій другий в житті трансатлантичний переліт. Перший був ще коли ти живий у середині мами. Перелетів ти героїчно, не дуже вередував і був дуже ніжним та привітним. Тільки не розповідай нам потім, що ти нічого про цю поїздку до США не пам’ятаєш.

Про сон. Перші два дні ти, Бопелько, прокидався о 2 ночі за місцевою годиною і ми всі гралися, кормили тобі і через години 3 влягалися знову. Було весело, але добре, що вже ми не граємося вночі.

Fotolia

Про дружелюбність. Тут у Сан-Франциско ти став ще більш привітним, тягнеш то всі ручки і лізеш знайомитися. Підкоривши серце вже не однієї пенсіонерки, які тобі кличуть тут my little angel. Але ти не їх, mine, MINE!

Про Сан-Франциско. За вчора зустрівся аж із трьома людьми.Олександра, Марія і Володимир. А ще побував у Twitter. Не знаю чи буде ще твіттер, коли ти зможеш сам реєструватися в Інтернеті, але екскурсія тобі понравилася. Ти поспавши на крыші, там же вирвавши з корінням кілька рослин і задоволень подався додому.

День народження. Сьогодні у мене день народження і мені дуже приємно сидіти зараз і писати про свого горобчика, поки ви з мамою вишли в парк. Скоро я приєднаюся до вас. І це найкращий подарунок після 2 місяців життя окремо.

Burda Media

Про футбол. Забув тобі сказати, що ти, Горобчику, прямо з народження вболіваєш за «Дніпро». Часу пояснювати нема, просто вболівай.

Наш українсько-американський тиждень був таким. Теплим, веселим, дуже добрим. Наступні будуть ще кращими. Будь здоровим, малюк. Дякуємо, що так швидко перемотавши у собі 10 годин і тепер даєш нам трохи поспати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

Папин блог. Сорок дев’ятий тиждень