Папин блог. Останній випуск

Хлопчику-горобчику виповнився один рік і тато Олександр написав останній зворушливий пост у бортовому щоденнику свого сина бопельки Марка. Далі останній випуск татового блогу, присвячені дню народження його сина.

Fotolia

П’ятдесят третій тиждень

Тепер утрьох. Зараз ти лежиш біля мами Катя і спиш. Тобі вже не страшно. Та й нам теж не так страшно. Ми звикли один до одного і навчилися бути щасливими з моменту, коли прокинулися і до сну.
Мені і досі страшнувато, адже твоя життя разом із нами це щось нове щодня. Все ще розумію, що налажуємо з мамою не раз і не два, але впораємось. Страх перед незвіданим тобою нікуди не дівся. Але ми впораємося.

Як і рік тому обіцяю, що намагатимуся стати ідеальним татом, але все ще можу лажати, бо я – це я. Ще раз вибачаюсь наперед за якісь помилки.

Shutterstock

Зараз від я знову трохи поплакавши. А ти, ніби почув крізь сон, трохи плаксиво пошморгавши носиком, але не прокинувся. Якось, коли будеш думати, що ми несправедливі до тебе, чи вразили, чи просто буде важко, чи нас не буде поруч, шануй ці історії і відчуй нашу любов.

Ще раз вітаю тобі в нашій маленькій сім’ї, вже з іменами Марко, Горобчик, Бопелька, хлопчик, більше 10 кг ваги, десь 80 см на зріст, породжений 22 травня 2014 року.

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ. Тобі рік.

Burda Media

PS Ти все такий же кумедний, коли громко плачеш чи сердишся. І волохатий як я. Добре хоч без бороди. І гарний як мама)))
PPS Ми все ще в Америці, але у Києві зараз мамина улюблена погода, в яку ти прийшов до нас. Дякуємо тобі. І багато літа.

PPPS Ця частина напевно не потрапить до книги, яку мама почала вже давно верстати, доповнюючи мої звіти фотографіями. Вже зовсім скоро ми отримаємо на руки один єдиний приклад цієї книги. Один і неповторний як Бопілька.

Burda Media

Я хочу подякувати всім, хто цілий рік читав про Горобчика. Вести цей журнал у ФБ було щось типу стимулу, щоб не було відмазок, щоб довести те, що задумав, до кінця.

Інколи було важко, здавалося, що неможливо знайти годину чи підібрати слова, чи фото. Особливо важко, коли мене не було поруч. Тому щиро дякую за ваші лайки і коментарі, вони дійсно дуже допомагали і вдохновлювали.

Зараз, вночі, зрозумівши, що це перша книга, яку я написав, і про яку я давно марив. Вона зовсім не така, якою я уявляв свою першу книгу. Хай вона біографічна, хай вона не цікава широкому загалу, але це моя, наша книга.

Burda Media

І зрозумів, що коли у Марка з’явиться сестричка, братику, чи кілька таких малючків, мені треба буде написати і їхню книжку про їх перший рік життя. І якось розумію, що не боюсь цього. Думаю, з підтримкою моєї маленької горобчиної родинки зможу написати ще не одну таку книгу.
Будь здоровий малюк. І будьте здорові всі ви.
Бортовий журнал хлопчика-горобчика йде на відпочинок і звільняє місце для інших історій.

Це був бортовий журнал хлопчика-горобчика бопельки Марко.
Екстрений випуск. Спеціальний.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Папин блог. П’ятдесят другий тиждень

Папин блог. П’ятдесят перший тиждень