Малюк розвивається: уважаємо та спостерігаємо!

Тому батьки хочуть озброїтися необхідною інформацією про норми розвитку малюків від народження до року, щоб зрозуміти, чи все йде правильною чергою.

Мамине завдання

Більшість матусь схильна вважати, що виховувати і навчати — це лише їхня прерогатива, і без втручання ззовні розвиток малюка просто зупиниться. Це не зовсім так.

У матусі малюка від народження до року з’являються як мінімум три основні завдання:

• знати, коли кожного місяця з’являються ті чи інші навички;
• уважно спостерігати за малюком. Результатом цього спостереження має стати чітке розуміння того, що дитині потрібне саме зараз. Малюк сам підкаже, що йому потрібне для повноцінного розвитку.
• коли ж «підказку» отримано, матусі потрібно лише створити розвиваюче середовище, де малюк міг би вправляти свої навички, тобто, простіше кажучи, надати йому ігри, предмети, необхідне «обладнання».

Озброюємось інформацією

Чому ж мамі треба заздалегідь знати про норми психомоторного розвитку малюка? Тому що психічний та моторний розвиток невіддільні один від одного у цьому віці, як дві половинки одного яблука.

З кожним новим досягненням у руховій сфері малюк отримує все більше і більше свободи для дослідження світу

У нього формуються всі психічні процеси: почав тримати голівку в 1,5 місяці – покращився огляд на ручках у мами, стало більше видно. Навчився хапати іграшки в 3-4 місяці – отримав масу тактильних і, чого вже гріха таїти, смакових (адже малюк все тягне до рота) відчуттів. Величезний прорив у психомоторному розвитку відбувається навіть тоді, коли малюк зрозумів, як перевертатися (4—5 місяців), а коли навчився самостійно сидіти. Зазвичай це відбувається у 6-7 місяців, спочатку з опорою на ручку, потім без.

Після 8 місяців, як правило, малюк освоює вертикальне положення тіла. І до цього його теж підштовхує закладений природою девіз: «Прагни до самостійності, так ти більше дізнаєшся про світ!»
Все менше і менше малюк потребуватиме фізичного контролю мами. І це чудово! Мама, бачачи, як її дитя дорослішає і відокремлюється від неї, відчуває одночасно і смуток, і радість. Тому багато матусь, радіючи проявам незалежності, уникають пропонувати малюкові зайву допомогу в освоєнні рухів. Наприклад, не використовують ходунки, віжки, не кидаються відразу ж піднімати малюка, що вміє ходити (нехай вчиться сам вставати).
І, що найцікавіше, малюк чудово обходиться без нашої опіки, освоюючи все нові й нові навички. І це його маленькі перші перемоги.

У ході розвитку

0-6 місяців

Створити розвиваюче середовище легко. Під цим поняттям фахівці мають на увазі організацію життєвого простору малюка, яка б стимулювала його розвиток.
Головна умова такого середовища для малюків до року – це доступність безпечних і найрізноманітніших за фактурою, матеріалом, формою та кольором предметів. Звичайно, крихітка 2-4 місяців поки ні до чого не дотягується, але ж можна і потрібно допомогти йому.
Частіше викладайте дитину на підлогу: на постелену велику клейонку, покриту зверху простирадлом.
Одночасно можна вирішити питання із гартуванням. Нема чого в цей момент одягати малюкові одноразовий підгузник, нехай шкіра подихає. А клейонка врятує килим.
Що дає ця позиція (лежачи на животі на підлозі) малюкові? Насамперед — огляд. Потім — маніпуляції з предметами, розкладеними на цьому імпровізованому просторі, що розвивається. Саме з предметами, а не обов’язково з іграшками.
Деякі діти можуть по 40 хвилин грати із пластмасовою кришкою від п’ятилітрової пляшки.
Дітям взагалі дуже подобаються побутові предмети: наприклад, чайна ложка, прищіпка, коробочка від аудіокасети, ключі (помиті!), стара використана котушка для ниток, ситечко, очечник і т.д.

6-12 місяців

Якщо відштовхуватися від потреб малюка, які вона сама демонструє, то саме слово «заняття» зникне. Розвиток дитини перетвориться на постійний, дуже цікавий, а головне – невтомний для мами-господарки процес.
Насамперед необхідно задовольнити потребу малюка у освоєнні нових рухів. Для цього потрібно всього-на-всього не обмежувати його Краще не використовувати манеж, не залишати дитину подовгу в ліжечку або на дитячому стільчику. Нехай копошиться на підлозі, вчиться повзати, сидіти, перевертатися, підводитися з опорою.
Наприклад, на дивані розкладено нові цікаві предмети, але малюкові їх не видно. Зацікавте його, щоб він підповз ближче і підвівся, спираючись на диван. Спочатку потрібно допомогти, покласти його ручки на край дивана. Ходіння вздовж опори готує дитину до самостійної ходьби. Якщо ви помітили, що малюк звикли все розкидати, можете бути спокійні: ваш карапуз розвивається за віком. Період руйнування повинні пройти усі діти, тому що в цей момент мислення малюка активно розвивається. Він освоює логічну операцію аналізу (поділу на частини), причинно-наслідкові зв’язки (я викинув із коляски – мама підняла).

• Запропонуйте дитині ігри, пов’язані з руйнуванням, дробленням. Нехай рве газету на шматочки, будуйте для нього різні вежі, а він нехай їх руйнує. А іграшки в колясці багато хто прив’язує на мотузочки — так вони не впадуть у бруд, а дитина задовольнить свою потребу кидати предмети.
• Добре катати кульку по скату, натискати кнопки з наступним звуком, світловим сигналом або вискакуванням фігурки (купіть такі іграшки).
• Діти цього віку люблять тикати пальчиками в різні отвори, натискати на кнопочки, часто лякаючи при цьому маму. Якщо ви задовольните цю потребу, малюк її переросте, і вона не перетвориться на нав’язливу ідею (наприклад, засунути палець у розетку).
• Купуйте напівпрозору банку для спецій, в якій відкривається маленьке віконце зверху, на кришці, і десяток масажних колючих кульок діаметром приблизно 5 см. Нехай проштовхує у віконце ці м’ячики. Потім відкрийте кришку, вийміть м’ячики та повторіть все спочатку. Колюча гумова поверхня розвиває нервові закінчення пальчиків рук. Помічено, що навіть 10-місячні малюки захоплюються цим заняттям.
• Для проштовхування в дірочки можете використовувати кульки для пінг-понгу та коробки з-під взуття (куди поділася кулька?). Якщо збереглася стара непотрібна клавіатура від комп’ютера або старий телефон, вони теж знадобляться для натискання кнопок. Безцінна для отримання сенсорного досвіду кухонне начиння. Вкладання мисок один в одного, розкладання навколо себе в якомусь загадковому порядку, гуркіт половника про каструлю, підбір кришок до сковорідок і каструль – ціле поле для малюка. Якщо гра дуже галаслива, можна замінити звичайний посуд на дерев’яний або пластмасовий. Але краще, якщо малюк пограє з різними матеріалами.
• Для розвитку органів почуттів знадобляться шматочки різнофактурних тканин (їх можна просто обмацувати, підкидати). Звичайні дитячі шкарпетки, набиті різними крупами, пригодяться для обмацування та порівняння (поки що на рівні відчуттів). Великі гудзики зі всіляких матеріалів можна не тільки розглядати, а й класифікувати, робити з них намисто, щоб гриміти ними, ходити босоніж по доріжках із рушників із нашитими на них ґудзиками.
• Сенсорному розвитку сприяють і на стимуляцію слухового сприйняття, що опосередковано впливає розвиток мови. Не викидайте коробочки з-під “Кіндер-сюрпризів”. Наповніть їх різними крупами та дайте крихті. Ось ця коробочка шумить голосно, а ця – тихо. Кількість коробочок можна збільшити. Для розвитку дрібної моторики та тактильного сприйняття завжди тримайте вдома м’який пластилін, кольоровий папір, пальчикові фарби.

Коли малюк успішно зробить перші кроки, перед ним відкриється ще ширший простір для досліджень. Тому на цьому етапі розвитку подбайте про те, щоб убезпечити малюка від зіткнення із «забороненими» предметами у своєму будинку. І обов’язково заохочуєте його пізнавальний інтерес до навколишнього світу!