Особливості травлення у немовляти

Всі батьки чудово знають, що стілець малюка інформує про те, чи все гаразд у нього зі здоров’ям. Ось чому дуже важливо спостерігати за тим, як ходить у туалет дитина. Але трапляється, що мами часто даремно переживають і вважають помилково, що у дитини є проблеми. Як же має виглядати стілець і коли треба починати бити на сполох?

Перші дні

У животі у мами малюк отримує всі необхідні речовини та мікроелементи через пуповину. Травна система крихти не працює, проте його шлунок не пустує. Малюк смокче пальчики, відкриває рота і заковтує трохи амніотичної рідини. Коли малюк народжується, ця речовина знаходиться в його кишечнику і поступово виходитиме в міру того, як малюка прикладуть до грудей і його травна система почне свою роботу.
Перший стілець немовляти – меконій: темна, суміш пластиліну калова маса. Так малюк оговтується перший день чи два. Іноді він турбується, плаче, тужить, перш ніж йому вдасться сходити по-великому. Але багато дітей оправляються легко. Якщо з малюком все гаразд, його вчасно приклали до грудей і годують на вимогу, поступово його стілець змінюється. На третій-п’ятий день з’являється«перехідний стілець», що частково складається з меконію, який все ще є в шлунково-кишковому тракті, частково – з перевареного молозива та молока. Спочатку в меконії з’являються прожилки, потім кал поступово жовтіє. До кінця першого тижня стілець новонародженого набуває рис нормального немовляти: жовтий, досить рідкий.

Чи є привід для хвилювань?

Якщо малюк не сходив по-великому у перші два дні, проконсультуйтеся з лікарем. Бувають діти з індивідуальними особливостями, які й пізніше робитимуть це рідше за інших малюків. Але причину затримки випорожнення повинен встановити лікар. Якщо у крихти є Якась проблема з прохідністю кишечника, допомога буде потрібно негайно.

Після виписки з пологового будинку

На третій-п’ятий день у мами приходить молоко, а у малюка до кінця першого тижня встановлюється досить стабільне випорожнення. Зазвичай стілець здорового малюка рідкий і не завжди однорідний. Нормальний колір калу – жовтий або його відтінків. Ви можете помітити грудочки, трохи слизу – все це не страшно. Не варто лякатися, якщо кал малюка має зелений відтінок: до трьох місяців через незрілість ферментних систем печінки та особливостей метаболізму білірубіну такий стан можливий і також не потребує лікування. Багатьох мам турбує, якщо стілець малюка стає рідким і дитина ходить по-великому із багатими газами, різким звуком. Лікарі часто підозрюють лактазну недостатність. Насправді все зазвичай так. У період від 3 тижнів до півтора місяця у малюка бувають стрибки зростання, тому він буквально «зависає на грудях», щоб допомогти мамі виробити більше молока. Протягом кількох днів малюк вимагає грудей частіше і довше, ніж раніше, і мама, підозрюючи, що молока не вистачає, починає часто перекладати малюка від одного грудей до іншого, при цьому малюк отримує в основному «переднє» молоко, яке йде на початку годування. з кожних грудей. Це молоко багате на вуглеводи і білки, від нього діти активно ростуть, проте стілець через це молока – рідкий і з газиками (іноді “результат” виглядає спіненим). Не панікуйте, просто не потрібно постійно перекладати дитину від грудей до іншої, побоюючись, що вона голодує. Дайте дитині шанс отримати «заднє» молоко, багате на жири, яке не викликає метеоризм і довше затримається в кишечнику.
Коли немовля раптом починає насмоктувати більше молока, мама може приступити до споживання лактогінного чаю. Від цього в її молоко надходить більше вуглеводів, і стілець малюка стає рідкішим і з газами.
Такі ж проблеми бувають і у разі неправильного прикладання до грудей: дитина заковтує повітря і сама перериває годівлю або ж просто не може отримати «заднє» молоко. Знайдіть консультанта з грудного вигодовування, щоб виправити техніку прикладання. Одним словом, не переживайте, якщо у малюка є проблеми зі стільцем такого характеру. Зрозуміло, флора його кишечника нестабільна, вона тільки починає встановлюватися – на це потрібно не менше 3-4 місяців. Просто годуйте дитину на вимогу і правильно і не поспішати лікувати її від уявних хвороб.

Чому він затримується?

Відповідно до норми немовля ходить по-великому декілька разів в день. Але в деяких дітей нормою може бути і раз на день, і навіть раз на кілька днів. Зазвичай у таких дітей анатомічно слабка передня черевна стінка та перистальтика кишечника. Таку періодичність випорожнення можна визнати нормою, якщо малюк все ж таки ходить по-великому регулярно, стілець нормальної консистенції, малюк бадьорий, веселий і не мучиться від кольк. Але якщо дитина алергіка, зробіть все можливе, щоб вона ходила в туалет мінімум раз на день. Дерматит протікає важче, якщо кишківник не випорожнюється досить часто.
Також у дітей віком від півтора до п’яти місяців бувають фізіологічні затримки випорожнень. Важливо спостерігати за станом малюка. Якщо він відчуває дискомфорт, йдіть до лікаря. Діти можуть затримувати випорожнення і з психологічних причин так само, як дорослі іноді не можуть сходити в туалет, якщо нервують. Не панікуйте через разову проблеми, але якщо вона затягується, порадьтеся з лікарем.
Однак у малюків бувають не просто затримки стільця, а й справжні запори, коли малюк не тільки не ходить у туалет взагалі, а й коли його кал нагадує сухий горошок, а випорожнення дається важко. Регулярний закреп зазвичай обумовлений неправильним годуванням. Однак це може статися і коли мама все робить правильно, але вона має власні проблеми зі здоров’ям, наприклад, зі щитовидною залозою.
Причиною запору можуть бути медикаменти. Так, слабкість кишечника провокують заспокійливі мікстури та ліки, які нерідко призначають дітям неврологи. Навіть ліки від кашлю чи зубні гелі можуть викликати запор! Не варто самостійно давати малюкові ліки та проносні або використовувати клізму чи газовідвідну трубочку. Обговоріть з лікарем питання вигодовування, медикаментозного лікування та способу життя малюка: тільки так ви зможете розібратися у проблемі.

Вводимо прикорм

Коли ви починаєте вводити прикорм, характер випорожнення малюка змінюється. Пам’ятайте, що завдання першого прикорму – не нагодувати, а допомогти адаптуватися до нової їжі. Давайте малюкові прикорм у кількості «лизнути» і лише поступово переходьте до доз «з нігтик» або пів чайної ложки. Вводити потрібно один продукт, щоб можна було зрозуміти, як і на що малюк реагує. Часто, як тільки ми даємо дитині трошки якийсь їжі, вона не перетравлюється і ми виявляємо продукт у каловій масі. Протягом одного-двох днів це нормально – організм малюка не розібрався з новим компонентом у шлунку, але якщо таке продовжується і на третій день – продукт із раціону треба прибрати, оскільки малюк ще не готовий його прийняти. Зробіть перерву на тиждень-два, не пропонуючи малюкові нічого, крім грудей, потім спробуйте знову, з іншим продуктом.
Організм малюка може відреагувати і бурхливо, наприклад, розрідженим стільцем і болем у животі, котрий іноді алергією. У цьому випадку також відмініть продукт і потримайте дитину на грудному вигодовуванні, щоб шлунково-кишковий тракт заспокоївся.

Сир та м’ясо

На білкову їжу дитина може відреагувати запором, щоб цього не сталося, вам слід пам’ятати прості правила. Білок вимагає багато рідини, якщо ви даєте дитині сир, частіше давайте дитині грудне молоко. Якщо ви починаєте вводити дитині м’ясо, частіше пропонуйте їй воду. І не переживайте, якщо малюк відмовляється від м’яса. Багато дітей не можуть засвоїти білок у 6-7 місяців. Не варто поспішати з м’ясним прикормом, який може перевантажити майже і призвести до запору.

Чим довше малюк харчується маминим молочком, і отримує як прикорм овочі та фрукти, тим менше у нього буде проблем із травленням.