-->
Згідно зі статистикою, за перші п’ять років життя дитини, батьки встигають опублікувати близько 1500 її фотографій у соціальних мережах. Для чого вони це роблять?
Для початку я зроблю невеликий екскурс у психоаналітичні теорії щодо відносин матері та дитини, щоб потім пояснити феномен того, чому у соціальних медіа мам 100% займають фото її дитини чи дітей.
Якщо ми повернемося до едипального періоду (2,5/3 – 6 років), то з погляду психоаналітиків дівчинка з 2,5 – 3 років входить у фалічну стадію психосексуального розвитку. Перший момент на цій стадії (це може статися і раніше) стосується того, що дівчинка стикається з різницею статей. У садку чи в гостях вона може побачити геніталії хлопчика та зрозуміти, що в неї чогось не вистачає. А точніше вона позбавлена пеніса, кастрована, дефектна.
Адже діти всі сприймають буквально – якщо в мене цього немає, значить мені це відрізали. І вона починає шалено це хотіти повернути і заздрити тим, хто цього не втратив. І звичайно ми кажемо тут виключно про несвідомі процеси в психіці дитини та майбутньої жінки.
Також саме в цей період вона починає ревнувати маму до тата, але при цьому хоче бути схожою на маму особливо своєю дорослістю. Дівчинка стає дуже ніжною з батьком, забирається до нього на коліна, як на трон, вона більш активно хоче спати з батьками з одного ліжка. А також вона хоче вийти за тата і народити від нього дитину.
І саме на цій стадії дуже важливо мама та татові пояснити своїй маленькій дівчинці, що це неможливо, що мама – це жінка тата, що тільки мама спатиме в одному ліжку з татом і дати своєму чаду так звану «едіпальну обіцянку», що в майбутньому вона неодмінно зустріне доброго чоловіка і зможе народити від нього дитину. Дитина – це як «замінник відрізаного пеніса». У тебе його немає, зате ти зможеш народити дитинку.
І ось колишня дівчинка ставати жінкою і в якийсь період переходить до ролі матері. “Едипальна обіцянка” виконана, у неї тепер є дитина, яка може бути заміною того, “відрізаного” в дитинстві органу. І якщо бажання його мати було настільки глибоким і затятим, якщо несвідома заздрість до чоловіків була настільки велика, вона просто може захлеснути жінку.
Яким чином? Яскравий приклад – це саме тема нашої статті. Дитина стає об’єктом хвастощів. Тим предметом гордості, який нарешті отримано. Тим об’єктом, який тепер зробить колишню дівчинку «недефектною». НІЖ вона тепер може несвідомо хизується перед чоловіками. Дитина не сприймається як окремий суб’єкт, як маленька людина, вона переважно іграшка в руках матері, в яку вкладатимуться всі нереалізовані «хотіння» жінки.
Це може звучати категорично, але вже у клініці ми потім зустрічаємо цих дітей, бажання яких ніколи не враховувалися, вони були лише інструментом матері, яка хотіла через дітей отримати те, що не змогла сама.
І в соціальних мережах ми бачитимемо про цю дитину все – як вона поїла, як покакала, як перший раз сів, пішла, як виросли всі 20 молочних зубів, як виграв конкурс краси, як отримав 23 медалі за стрибки у воду тощо. .
Народна мудрість каже: «Що занадто, то нездорово». Найчастіше надмірна активність людини, яка зосереджується тільки на одній сфері, викреслюючи решту, говорить про нерозв’язні внутрішні конфлікти конкретного індивіда. Повторюся найчастіше, але не завжди.
Мама, яка на тлі своїх досягнень у житті радіє і за свою дитину в тому числі це абсолютна норма. У її житті продовжують відбуватися події, не пов’язані ТІЛЬКИ з дитиною. Вона має свої захоплення, хобі, друзі, роботу — існують й інші види задоволення, крім її дитини.
І якщо мама, яка може себе зловити на думці і відзначити те, що все її життя, і реальне, і віртуальне, захоплена її дитиною, варто подумати про те, що це може бути приводом розібратися з СВОЇМИ відносинами, з батьками, із близьким оточенням дитинства.
Автор: Ольга Корбут