-->
Із чим зазвичай асоціюється слово «коліки» у молодих батьків? З кишковими проблемами, вмістом підгузків, пробіотиками, трав’яним чаєм, маминою дієтою та безмежним відчаєм, коли маля годинами кричить. Але у сучасних дослідників є й інші асоціації. Ходімо розбиратися!
Раніше природа колик не викликала жодних сумнівів та суперечок. Усі симптоми пов’язані з недосконалістю роботи кишківника новонародженого, «неправильною» мікрофлорою та недотриманням мамою певної дієти. Відповідно, для усунення неприємних симптомів пропонувалася корекція харчування мами та малютки, застосування різноманітних засобів від метеоризму та пробіотиків. Проте зараз протоколи всіх розвинених країн світу містять зовсім інші положення.
Це тривалий безупинний крик дитини без видимої причини, що виникає частіше ввечері або вночі приблизно в одну і ту саму годину і відповідає наступним критеріям, які називають «правило трьох»:
Природа цього явища вивчена недостатньо, незважаючи на чисельні дослідження. Деякі вчені традиційно пов’язують симптоми з недосконалістю роботи кишківника, деякі продовжують вивчати його мікрофлору, хтось находитиме взаємозв’язок нападів тривалого крику з алергією, мігренню, перезбудженням, неправильним доглядом і навіть психічними та психологічними проблемами у батьків!
Зараз тривалий крик і відповідну поведінку крихітки називають не «кишкові колики», а «коліки немовлят», ніби підкреслюючи, що природа цього явища і досі невідома.
Коликі немовлят виявляються невпинним криком або різким неспокоєм та роздратованістю протягом не менше трьох годин. Частіше колики виникають приблизно в одну і ту саму годину доби без видимої причини і припиняються самостійно. Появу колік не можна попередити будь-якими профілактичними заходами та припинити якими б то не було прийомами, якщо напад уже розвинувся. Це викликає різноманітні почуття у молодих батьків: від провини, тривоги та безпорадності до неконтрольованого гніву та фрустрації.
Так уже в природі заведено, що крик детенышів для дорослого — це звук, який витерпіти важче, ніж будь-який інший. І це нормально, адже новонароджений може лише криком сигналізувати про свої потреби, а батьки для того даються, аби ці потреби були задоволені. Тож коли малюк розривається від вереску, мама і папа, цілком природно, відчувають свою неспроможність, бо нездатні зрозуміти, що відбувається, і допомогти.
Колики не викликають жодних стійких змін в організмі дитини і минають самостійно без лікування. Тобто навіть від такого тривалого крику у малюка не підвищиться внутрішньочерепний тиск, не лопнути судини чи кишківник, не вилізе грижа і він не стане психічно хворим.
Незважаючи на те, що симптоматика досить типова, іноді доводиться проводити додаткові обстеження для виключення більш серйозних проблем. Скажімо, якщо батьки вперше стикаються з істеричним криком свого новонародженого, для початку треба пересвідчитися, що у нього нормальна температура, сечовипускання та випорожнення. Бо так само можуть починатися і дуже важкі хвороби, які потребують негайного лікування, наприклад, гнійний отит, менінгіт, інвагінація (у народі — «заворот кишок»).
Інколи під маскою колік ховаються деякі аномалії шлунка, аллергія до білків коров’ячого молока та інші стани, коли без лікаря вам не обійтися. Для цього у медичній спільноті існує поняття «червоні прапори».
Це ті стани, у яких треба якнайшвидше бігти до лікаря:
Традиційно будь-який крик новонародженого сприймається або як голод, або як те, що його турбує животик. Таке враження складається через те, що дитинка напружує м’язи преса, підтягує колінця до животика, скручується. Крім того, вигляд випорожнень малюка змінюється досить хаотично і не завжди відповідає нашим уявленням про норму. Логічним виглядає висновок про те, що потенційний біль локалізується у животі.
Проте насправді скручуватися і напружувати живіт малюк буде майже завжди, коли кричати, щонайменше до 3–4 місяців. А кал у новонародженого на будь-якому типі вигодовування може бути дуже різноманітним, адже кишківник продовжує формуватися після народження.
Так, це правда, що та індивідуальна, як відбитки пальців, мікрофлора лише починає розвиватися, що нервна система, яка керує рухами кишківника, теж недосконала. Що, врешті, у животі у мами шлунково-кишковий тракт дитини спав, а тепер має навчитися самостійно засвоювати їжу. Проте більшість малюків з кілками не мають жодних серйозних проблем із кишківником.
Є безліч теорій, що намагаються пояснити природу колік, але жодна з них поки що остаточно не підтверджена.
Теорія «недосконалості кишківника» описана вище Імовірно, частично вона має право на життя, адже деякі спазмолітики та пробіотики можуть скоротити напад колік. Проте препарати від здуття (симетикон) були не кориснішими за плацебо.
Порушення мікрофлори Є невеликі дослідження, що показали деяке скорочення тривалості крику при коликах на фоні застосування певного штаму лактобактерій. Але така залежність виявлена лише у малюків на грудному вигодовуванні. Інші дослідники встановили, що у малюків з коликами частіше висіваються деякі штами кишкової палички, проте, чи може це бути причиною колік, невідомо.
Мігрень Деякі вчені припускають, що у малюків боліт не живіт, а голова. Більше того, є роботи, які показують вищу частоту мігрені у старшому віці у тих людей, що в детстві страждали від колік. Мігрень частіше зустрічається у близьких родичів малюків з кілками, ніж діток без колік. Крім того, існує так звана абдомінальна форма мігрені, при якій болить саме живіт. Хтозна, може, скоро ми будемо лікувати колики антимігренозними препаратами…
Харчова алергія Існує низка не дуже масштабних наукових робіт, проведених в різних країнах. Було встановлено, що дієта матері-годувальниці з виключенням найпоширеніших харчових алергенів (молоко, яйця, соя, горіхи, морепродукти та риба, пшениця) до 3–4-місячного віку малюка може скоротити тривалість нападів. Те саме відбувається при перекладі дітей на штучному вигодовуванні на гіпоалергенну суміш. Аллергія на білок коров’ячого молока підтвердилася лише у 5% малюків із кілками.
Непереносимість лактози Ця теорія не знайшла свого підтвердження. Найчастіше погане перетравлення молочного цукру і пов’язані з цим здуття і діарея зумовлювалися надлишковим годуванням або існуванням іншого розладу, наприклад харчової алергії. Корекція об’ємів та режиму харчування призводила до значного зменшення симптомів.
Шлунково-стравохідний рефлюкс (закидання вмісту шлунка до стравоходу та рота). Це припущення теж не підтвердилося. У дітей з рефлюксом застосування спеціального харчування та антикислотних засобів зменшувало зригування та подразнення стравоходу, але не впливало на тривалість крику при кілках.
Психоневрологічна теорія У тривожних батьків діти частіше мають колики. І наоборот, у малюків з кількома батьки частіше страждають від різноманітних психологічних і навіть психічних проблем. Робота зі дорослими займає першу позицію у веденні малюка з коликами.
Надлишкова стимуляція Деякі медики і психологи розглядають колики як своєрідний істеричний напад від перезбудження та/або нерозуміння батьками істинних потреб дитини. Навчання батьків правил догляду за новонародженим дещо зменшує частоту і тривалість колік.