«Я не хочу до школи! я не піду до школи!» Слова - жахливий сон батьків. Під кінець першого тижня навчання - вже накопичилась втома, діт
«Я не хочу до школи! я не піду до школи!» Слова – жахливий сон батьків. Під кінець першого тижня навчання – вже накопичилась втома, діти не звикли прокидатись так рано, відвикли від правил, звикають до однокласників, вчителів. А ще – вони переживають “втрату” вільного часу. Третій день від початку навчання, кінець першого тижня, “синдром понеділка” і третій тиждень навчання – кризові етапи в адаптації до школи.
Джерело: freepik
Коли дитина каже: “я не хочу до школи” (садок, гурток, на вулицю). Ці слова звучать глобально. Як правило, дитина намагається уникнути лише частини цієї “глобальності”. І нам важливо постаратися привчити себе загальне – “не хочу”– розділяти на конкретні «локальні» маленькі частини.
Як правило, виявиться, що дитина – хоче ходити до школи (садок та інше), і якщо ми будемо конкретизувати, якщо йому допомогти розібратися, він уточнить: АЛЕ
мені складно прокинутися сьогодні чи взагалі прокидатися вранці
мені складно зосередитись (під час уроків я весь час думаю про…)
я не розумію (нової мови), предмета
я зраджую своїх друзів, якщо я навчаюсь в новому класі, в новій школі
мені страшно (під час дороги, в школі, бути самому)
я все забув
мені хочеться плакати, я наче в тумані, все дратує
мене захитує в дорозі (втомлююся, мені страшно, мені нудно йти, я хочу йти сам, я соромлюся, що мене водить мама)
мені самотньо у школі
мене ображають, з мене сміються, я став свідком або жертвою булінгу
я втратив підручник (рюкзак…..)
Джерело: Shutterstock
я не виконав домашнє завдання
я не можу ходити в туалет у школі
мені складно дається певний предмет
у мене складні стосунки з конкретним викладачем
я напортачив і не розумію, як виправити ситуацію
мені страшно не впоратися, отримати погану оцінку
я закоханий (у дівчину-хлопця, у якого інший режим навчання)
я погано почуваюся (захворів, відчуваю тривогу, боюся захворіти)
мені нудно (я швидше справляюся із завданнями, відчуваю, що витрачаю час) або – я не розумію того, що пояснюють вчителі
я багато пропустив, не можу швидко наздогнати
я погано бачу, погано чую
я соромлюся (брекетів та інш)
я хочу їсти (не можу їсти того, що є у школі)
я став свідком обману, правду сказати не можу – боюся зрадити однокласників, обдурити вчителя теж не можу
коли я в школі, з батьками може статися щось непередбачуване
мені не вистачає часу на те, що для мене важливе
Джерело: instagram@khamovniki_rayon
Я додала до пунктів, вони всі звучали в мирний час, те, що вже проявляється в розмовах з сім’ями зараз. Я прошу дитину переформулювати так: Я хочу до школи, АЛЕ
Мені буде спокійніше, легше, коли…
І з конкретними пунктами вже легше розбиратись.
Бажаю нам всім – дорослим і дітям – наскільки можливо, легкої адаптації до школи.