Що робити, якщо дитина не хоче ходити до школи?

«Я не хочу до школи! я не піду до школи!» Слова – жахливий сон батьків. Під кінець першого тижня навчання – вже накопичилась втома, діти не звикли прокидатись так рано, відвикли від правил, звикають до однокласників, вчителів. А ще – вони переживають “втрату” вільного часу. Третій день від початку навчання, кінець першого тижня, “синдром понеділка”  і третій тиждень навчання – кризові етапи в адаптації до школи. 

Джерело: freepik

Коли дитина каже: “я не хочу до школи” (садок, гурток, на вулицю). Ці слова звучать глобально.  Як правило, дитина намагається уникнути лише частини цієї “глобальності”. І нам важливо постаратися привчити себе загальне – “не хочу”– розділяти на конкретні «локальні» маленькі частини.

Читайте також

Школа. Допомога в адаптації для різних форм навчання: поради психолога

Читати статтю

Як правило, виявиться, що дитина – хоче ходити до школи (садок та інше), і якщо ми будемо конкретизувати, якщо йому допомогти розібратися, він уточнить: АЛЕ

• мені складно прокинутися сьогодні чи взагалі прокидатися вранці
• мені складно зосередитись (під час уроків я весь час думаю про…)
• я не розумію (нової мови), предмета
• я зраджую своїх друзів, якщо я навчаюсь в новому класі, в новій школі
• мені страшно (під час дороги, в школі, бути самому)
• я все забув
• мені хочеться плакати, я наче в тумані, все дратує
• мене захитує в дорозі (втомлююся, мені страшно, мені нудно йти, я хочу йти сам, я соромлюся, що мене водить мама)
• мені самотньо у школі
• мене ображають, з мене сміються, я став свідком або жертвою булінгу
• я втратив підручник (рюкзак…..)
  

  Джерело: Shutterstock

• я не виконав домашнє завдання
• я не можу ходити в туалет у школі
• мені складно дається певний предмет
• у мене складні стосунки з конкретним викладачем
• я напортачив і не розумію, як виправити ситуацію
• мені страшно не впоратися, отримати погану оцінку
• я закоханий (у дівчину-хлопця, у якого інший режим навчання)
• я погано почуваюся (захворів, відчуваю тривогу, боюся захворіти)
• мені нудно (я швидше справляюся із завданнями, відчуваю, що витрачаю час) або – я не розумію того, що пояснюють вчителі
• я багато пропустив, не можу швидко наздогнати
• я погано бачу, погано чую
• я соромлюся (брекетів та інш)
• я хочу їсти (не можу їсти того, що є у школі)
• я став свідком обману, правду сказати не можу – боюся зрадити однокласників, обдурити вчителя теж не можу
• коли я в школі, з батьками може статися щось непередбачуване
• мені не вистачає часу на те, що для мене важливе

Джерело: instagram@khamovniki_rayon

Я додала до пунктів, вони всі звучали в мирний час, те, що вже проявляється в розмовах з сім’ями зараз. Я прошу дитину переформулювати так: Я хочу до школи, АЛЕ

Мені буде спокійніше, легше, коли…

І з конкретними пунктами вже легше розбиратись.

Бажаю нам всім – дорослим і дітям – наскільки можливо, легкої адаптації до школи.

Обіймаю, Родино❤️Як хочу Перемоги.

Читайте також

Навчання та війна: як батькам налаштувати дітей та налаштуватися самим

Читати статтю