Особлива дитина: з чого починати розвиток

Установлення «діагнозу» наявності особливих освітніх потреб (ООП) у дитини для кожного з батьків стає серйозним випробовуванням, до якого ніхто і ніколи не готовий. Така ситуація трапляється зненацька, буває зовсім неочікуваною і часто руйнує стабільний уклад життя сімейної пари. Проте кожному дорослому людині варто розуміти, що від цього неможливо застрахуватися.

Джерело: instagram @nadezhdaminayl

Більшість порушень внутрішньоутробного розвитку плоду або закладання генетичного фонду не залежать від дій молодих мами та тата. Якщо така ситуація трапилася саме з вами або з вашими знайомими, зверніть увагу на те, що, незважаючи на труднощі, життя триває! І для поліпшення якості власної життя та життя дитини, яка повністю залежить від батьків, необхідно мати чіткий та виважений план подальших дій.

Ідемо до інклюзивного класу: як це?

Маргарита Чайка

Спеціальний психолог, логопед, методист соціального видавничого проекту “ДивоГра”, співзасновник та керівник консалтингової агенції для освітян “Центр компетенцій”, аспірант Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Що робити, дооли установлено: дитина має особливі освітні потреби

• Передусім батькам варто попрацювати над власним психоемоційним станом. Психологічне консультування зможе допомогти прийняти ситуацію, діагноз дитини та дитину. Це базові складові, без яких рухатися далі неефективно.
• Важливо побудувати модель взаємодії в батьківщині: хто за що відповідатиме, хто і що робитиме щодня.
• Повідомити близьким родичам, роз’яснити особливості встановленого дитині діагнозу. Слід не замовчувати ситуацію, а проговорити її з людьми, важливими для батьківщини.
  

  Джерело: instagram @natalyarusskih.photo
• Звернутися до фахівців медичної сфери та психологічної служби. Визначити всі слабкі сторони у здоров’я дитини та способи покращення фізичного стану. У фахівців психологічної служби дізнатися, як розвивати дитину, як із нею спілкуватися, що робити, аби не нашкодити.
• Залучити до розвитку дитини необхідних спеціалістів. Побудувати разом із фахівцями план розвитку дитини, якому будете слідувати протягом наступних років. Важливо зробити цей крок якомога раніше, щоб не втрачати цінну годину раннього віку дитини.
• Отримати допомогу. Волонтерські та громадські організації надають психологічну підтримку та консультації вузьких фахівців. Там ви дізнаєтесь про позитивний досвід виховання дітей з ООП, на які можна і варто орієнтуватися.
• Щодня дотримуватися визначеного плану та слідкувати за власним психологічним станом. Не боятися отримувати допомогу чи зробити щось не так. Варто розуміти, що ситуація нетипова, і жодна людина не буває до неї готовою. Отже, кожен має право на помилку.

Джерело: instagram @natalyarusskih.photo

Що необхідно знати батькам дитини з ООП

• Дитина з ООП проживає ті самі етапи розвитку (фізичного, емоційного, психологічного, інтелектуального), що й дитина з нормотиповим психофізичним розвитком, але із затримкою у часі та з деякими якісними відмінностями. Це означає, що дитина може відставати у розвитку на один, п’ять чи десять років. Однак усі стадії розвитку вона все одно буде проходити.
• Необхідно розуміти, на якому етапі розвитку знаходиться дитина та якому віку приблизно відповідає її розвиток. Іноді трапляється, що паспортний вік дитини може становити 10 років, а розумовий відповідає 4-5 рокам. У такому випадку важливо давати дитині завдання для розвитку 4-5-річної дитини, а не для 10-річної дитини. Таким чином можна значно полегшити її розуміння навколишнього світу та сформувати необхідні для цього віку навички.
  

  Джерело: instagram @natalyarusskih.photo

• При деяких видах ООП навички не формуються самостійно, їх необхідно формувати лише за участі дорослих, які впливають на соціальний розвиток дитини та сприяють збагаченню власного життєвого досвіду. Саме те, що закладають дорослі у детства, відобразиться за кілька років у вже дорослої особистості.
• Навчання та розвиток дітей з ООП має включати лише ту інформацію, яка знадобиться їм у повсякденній житті. Важливо формувати навички, необхідні для повсякденного спілкування, соціальні та моральні норми, правила поведінки в громадських місцях, навички, необхідні для опанування певної професії та самостійного проживання (якщо це можливо).
• Розвиток — це поступовий процес, що плавно розгортається на основі базових знань та умінь. Наприклад, щоб дитина почала ходити, необхідно пройти кілька важливих поступових етапів:
• розвиток системи опорно-рухового апарату та ЦНС, яка контролюватиме всі рухи;
• уміння підіймати та тримати головку;
• уміння перевертатися зі спинки на животик та сідати;
• повзання;
• перші кроки, тримаючись за руку дорослого;
• самостійні впевнені кроки.

Джерело: instagram @natalyarusskih.photo

Якщо пропустити хоча б один етап, то вся система розвитку навички прямоходіння гальмується, а іноді втрачається остаточно. Так само розвиваються навички мислення, запам’ятовування та мовлення. Просто їх важче продемонструвати наочно. Необхідно розуміти і пам’ятати, що без розвинених на достатньому рівні базових психічних функцій неможливо сформувати вищі психічні функції, до яких, наприклад, належить мовлення.

• Важлива систематичність корекційно-розвиткової та реабілітаційної роботи.

Що таке візуальна підтримка та як вона робить спілкування мам і дітей легшим

Якщо у дитини виявлено порушення інтелектуального розвитку

• Варто залучити фахівців, які проведуть первичну діагностику інтелектуального та мовленнєвого розвитку дитини та визначати актуальний рівень сформованості умінь та навичок відповідно до віку.
• Коли виявлено актуальний рівень інтелектуального та мовленнєвого розвитку дитини, необхідно починати розвиток, зважаючи не на таблиці або шкалі за паспортним віком дитини, а на уміння навички, які ще не сформовані.
• Починати слід із найпростіших базових функцій. Фізичний розвиток – основа інтелектуального та емоційного розвитку дитини.

Незалежно від рівня розвитку та сформованості навичок кожна дитина потребує душевного тепла, турботи та любові батьків!