Серед чисельних хвороб людини менінгіт – одна з найнебезпечніших. Щоб уникнути тяжких наслідків, дуже важливо вчасно розпізнати її симптоми і розпочати негайне лікування
Фраза «Одягни шапку, бо голову застудиш і заробиш менінгіт» викликає у лікарів нестерпний душевний біль. Бо це так само далеко від істини, як наша Земля від Туманності Андромеді. Тож давайте поговоримо про те, що таке менінгіт, до чого тут менінгокок, кому загрожує ця хвороба та як її уникнути.
Якщо обстежити всіх здорових людей, то від 1 до 10% з них виявлятимуться носіями менінгококу, тобто не хворіють самі, але можуть заразити інших — таким чином, із цією інфекцією може зіткнутися кожен.
Менінгокок — це бактерія, що може жити лише в організмі людини і передається повітряно-краплинним та побутовим шляхами. У разі попадання на слизові оболочки носа і горла вона може поводитися по-різному. Більшість людей не страждає від жодних симптомів, проте на деяку годину (від 2–3 до 6–8 нед) стає носієм. Хтось страждає на менінгококовий назофарингіт — запалення носа та горла, що не відрізнити від інших ГРЗ. І приблизно у 1% тих, хто заразився, розвиваються тяжкі форми: менінгіт, менінгоенцефаліт, сепсис.
Дуже важліво!
Щоб зрозуміти, чи щезають елементи висипу від натискання, візьміть будь-яку ємність із прозрачного стекла (склянку, бокал, банку) і щільно притисніть нею шкіру. Якщо висип блідне або щезає зовсім, скоріш за все, небезпеки немає. Якщо ж ні — терміново викликайте швидку!
Від зараження до перших проявів зазвичай минає 3-7 днів. Як зазначено вище, крім безсимптомного носійства розрізняють кілька форм хвороби.
Менінгококовий назофарингіт Біль та дертя у горлі, помірне підвищення температури тіла, слабкість, нежить із виділеннями жовто-зеленого кольору — навряд чи можливо відрізнити інфекцію від звичайної застуди.
Менінгококовий менінгіт Іноді цій формі передує назофарингіт, а іноді симптоми з’являються раптово і розвиваються дуже швидко. Дитину турбує сильний головний біль, висока температура, часто з ознобом. Внаслідок запалення мозкових оболонок пацієнта дратують навіть звичайні звуки, не надто яскраве світло. Часто виникає блювання, запаморочення, судоми, втрата свідомості. М’язи шиї стають напруженими, пацієнт не може їх розслабити і від цього відводити голову назад. Загальний стан прогресивно погіршується буквально протягом кількох годин. Смертність навіть при наданні своєчасної та адекватної допомоги становить 7–15 %.
Менінгококцемія (менінгококовий сепсис) Більш як у 85 % випадків поєднується з менінгітом. Це найтяжча форма інфекції, що може позбавити життя за 3–4 години, і навіть найсучасніші ліки та найкращі лікарі не в змозі врятувати четверть хворих на менінгококцемію! Симптоми ті самі, що й для менінгіту, але найяскравішим є висипання: це крововилив у шкіру червоного, бордового чи фіолетового кольору, неправильної форми, що нагадують зірку. Найчастіше розташовані на задній поверхні стегон, сідницях, пальцях ног, можуть бути різних розмірів — від 1–2 мм до кількох сантиметрів. І вони не щезають при натисканні!
Короткий словарь
Усі випадки менінгококової інфекції, навіть не дуже тяжкі, обов’язково потребують госпіталізації в інфекційне відділення до стійкого поліпшення.
Те саме стосується і тих, у кого лише підозрюють цю хворобу: краще лишній раз перестрахуватися і впевнитися, що загрози немає, ніж втратити хоч кілька хвилин!
Лікується це захворювання антибіотиками, першу дозу яких вводять лікарі швидкої допомоги. Також пацієнту виконують крапельниці та підтримують функції життєво важливих органів: мозку, серця, легенів, почок.
Менінгококовий назофарингіт і носійство найчастіше не виявляють, і ці форми хвороби минають самостійно.
Групи ризику тяжких форм менінгококової інфекції:
Для профілактики тяжких форм менінгококової інфекції у світі вже давно використовують різноманітні вакцини.
Варто знати
26 країн Африки — від Сенегалу на заході до Ефіопії на сході — складають так званий менінгітний пояс, де захворюваність на менінгокову інфекцію (переважно групи А) завжди набагато вища, ніж у інших країнах світу. Це пов’язують з особливостями місцевого клімату — сильними пиловими бурями та суховіями з пустелі Сахара, що ушкоджують слизову оболонку носоглотки та сприяють проникненню менінгококу в дах.
Також захворюваність різко підвищується у Саудівській Аравії та прилеглих місцевостях під час Хаджу (паломництва мусульман до святинь), що пояснюється великими скупченнями людей, багато з яких, на жаль, не дотримуються елементарних санітарних вимог.
Тому, плануючи подорожі в зазначені країни, дуже доречним буде розглянути можливість попередньої вакцинації від менінгокок.
Так, звісно, можуть. Є багато вірусів та бактерій, що спричиняють менінгіт та/або енцефаліт. Проте за швидкістю розвитку симптомів загрозою для життя і здоров’я менінгокок, мабуть, посідає перше місце.
Якщо були в контакті з хворим.
Менінгокок переважно передається при тісному побутовому контакті, тому членам батьківщини хворого назначають так звану хіміопрофілактику.