Для початку давайте розберемося чому у дитини потрібно вибачатися, в яких ситуаціях і чи потрібно це робити загалом.Джерело: GettyImages
Для початку давайте розберемося чому у дитини потрібно вибачатися, в яких ситуаціях і чи потрібно це робити загалом.
Джерело: GettyImages
Дитина – це маленька особистість, але багато батьків це не враховують або не хочуть приймати. Звичайно, коли ваше чадо ще зовсім маленьке, ви краще розумієте та вирішуєте за нього, що йому їсти, коли лягати спати, що добре, що погано. Але дуже важливо вчити дитину розуміти і вибудовувати свої межі з раннього віку, це знадобиться йому потім, коли вона стане дорослою і взаємодіятиме з великим соціумом.
Якщо ви образили когось, ви порушили межі людини і, як правило, вибачаєтеся у того, кого зачепили. Так само потрібно чинити і щодо дитини, так вона навчиться тому, що її поважають, цінують, і вона так само ставитиметься до інших.
Джерело: GettyImages
Кращим способом вибачатися у малюка буде не просто фраза «вибач», «вибач», такі слова безликі і нема про що дитині не скажуть. Він не зможе зрозуміти, що ви жалкуєте, і чому сталося саме так.
Важливіше пояснити, чому в якійсь ситуації ви надійшли з ним погано. Фразу краще починати зі «Мені шкода, що так вийшло» і далі пояснюєте дитині чому саме так вийшло.
Наприклад: у вас проблеми на роботі, чи з кимось сталася сварка, ви переживаєте, напружені. Приходьте додому, дитина пролила фарби на килим, ви зриваєтеся і починаєте кричати. У цей момент ви даєте волю емоціям, які пов’язані не тільки з провиною малюка, а й вашою напругою. Дитина засмучена, плаче, схлипує. Ви засмучені ще більше, за те, що не стрималися і розлютилися.
Джерело: Fotolia
Поговоріть з малюком, нехай навіть він зовсім маленький, все одно розмовляйте і пояснюйте. Скажіть, що жалкуєте, не стрималися, що ви були засмучені через роботу і найважливіше, що любите його незалежно добре чи він поводиться чи погано. Для психіки дитини працює така формула «якщо мама на мене сердиться, значить вона мене не любить», а що може бути страшніше для малюка, ніж любов батьків.
Не бійтеся розповідати дитині про свої почуття та переживання, але тільки в тій формі, яка доступна дитячій психіці, без складних фраз та зайвої драматичності.
Джерело: instagram@dorogayalena
“Мама переживає, мама була засмучена, мама була не права, що так накричала, але давай домовимося наступного разу ти будеш уважніше з фарбами”.
І пам’ятайте, що малюка так само необхідно вчити вибачатися і жалкувати, якщо він вчинив погано, а на прикладі який, показують батьки, дитина зрозуміє і навчиться швидше.