Як і навіщо визначати місце проживання дитини з одним із батьків?

Однією з найважливіших цінностей та завдань нашої держави є захист дитинства. Оскільки діти — одна з незахищених соціальних груп, безліч законів та інших правових актів регулюють питання, пов’язані із захистом дітей. Дуже часто останнім часом на нас обрушується інформація про те, що батько силоміць забрав у матері дітей, відвіз у невідомому напрямку, ховає чи утримує їх силою. Найчастіше такі дії продиктовані не любов’ю до дитини, а є способом маніпуляції та демонстрації чоловічої «сили та влади». Щоб не допустити подібного та юридично убезпечити дітей, можна визначити місце їх проживання з одним із батьків.

Джерело: Fotolia

Існує кілька способів визначення місця проживання дитини. Найпростішим і адекватним можна назвати укладення між батьками договору, у якому вони за обопільною згодою визначають, з ким проживатиме дитина і як інший батько, який проживає окремо, реалізовуватиме свій обов’язок брати участь у вихованні та забезпеченні дитини.

Ще одним способом визначення місця проживання є звернення до органів опіки та піклування. Якщо батьки не можуть вирішити це питання між собою, органи опіки уповноважені розглядати та приймати рішення про визначення місця проживання дитини. Для цього одному з батьків необхідно подати заяву до органів опіки з проханням визначити місце проживання дитини з нею чи нею. Органи опіки повинні ґрунтовно та глибоко розглянути це питання.

Джерело: instagram @photo.by.veta

Зокрема, для прийняття вірного та найкращого рішення для дитини опікунські поради вивчають низку матеріалів щодо батька та матері, а саме: їх місце проживання та умови для проживання дитини, їх доходи та можливості повною мірою забезпечувати потреби дитини, їхнє ставлення до дитини. Велика увага також приділяється психічному здоров’ю та моральному вигляду батьків, зокрема, перевіряється, чи не стоять вони на обліку у психіатра, нарколога, в органах поліції.

При визначенні місця проживання дитини також можуть бути порушені та розглянуті питання про кількість часу, який проводитиме батько, який проживає окремо від дитини, зі своїм чадом. Це може виражатися у виділенні годин для відвідування батьком дитини, варіантів спільного проведення часу і так далі.

Щасливе розлучення існує? Думка юриста

І останній спосіб – судовий. Він практично не відрізняється від попереднього, оскільки суд при розгляді питання про визначення місця проживання дитини в обов’язковому порядку залучає органи опіки та піклування як третю сторону. Після вивчення всіх матеріалів органів опіки, заяв та клопотань батьків суд приймає рішення, з ким із батьків дитині буде краще.

Джерело: GettyImages

Але є одна перевага судового рішення над рішенням органів опіки та піклування. За наявності судового рішення про визначення місця проживання дитини, коли один батько силою чи хитрістю вивіз, відібрав та утримує дитину, стосовно неї може бути застосована кримінальна відповідальність за невиконання рішення суду.

Особливо актуальним це питання стає саме в ситуаціях, коли один із батьків (часто йдеться саме про батьків) силою утримує дітей, приховує їх від матері, незаконно обмежуючи їхнє спілкування. Важливо відзначити, що в Україні поліція в подібних ситуаціях найчастіше не діє. Приїжджаючи на виклик, від поліцейського можна почути: «Ви ж сім’я», «Дитина перебуває з рідним батьком», «Підстав для фізичного та силового впливу ми не маємо». І тоді документ, яким місце проживання чітко визначено органами опіки або судом може бути підставою для вилучення дітей та передачі їх з батьків, місце проживання з яким визначено компетентним органом. І краще, щоб це було саме судовим рішенням, оскільки воно дає поліції більше можливостей діяти активно.

Джерело: unsplash

Рішення про визначення місця проживання дитини – це документ, який допоможе аб’юзеру утриматися від необдуманих незаконних дій, захистить та убезпечить ваших дітей.

Важливо: Для визначення місця проживання дитини шлюб між батьками не обов’язково має бути розірваний.

Якщо у вашій сім’ї існує небезпека для дитини, загрози або інші розбіжності, звертайтеся до органів опіки чи судів за захистом ваших прав та прав ваших дітей.