Чи повинен чоловік платити аліменти, якщо жінка народила для себе? Відповідає юрист

Сьогодні більшість жінок хочуть активно розвиватися, займатися своєю справою та бути фінансово незалежними. У зв’язку з цим створення сім’ї з різних причин ускладнюється, і все частіше можна зустріти жінок, які народили для себе, тобто жінок, які дуже хотіли стати мамою, але не дуже (або не склалося) стати дружиною.

Джерело: [email protected]

Проте чи буде дитина, народжена «для себе», забезпечена всім необхідним? Торкнемося питання про аліменти, а саме того, чи повинен чоловік платити аліменти, якщо жінка народила «для себе».

***

На законодавчому рівні виплата аліментів регулюється Сімейним кодексом України (далі – СК України), яким встановлений обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Спосіб виконання цього обов’язку може встановлюватись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.

Зміни при вступі до садка для київських малюків: нові пільги

Але чи поширюється цей обов’язок на батька дитини, яка стала, по суті, донором репродуктивних клітин? Так, поширюється, якщо таке донорство не є ставленням між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, що забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій. Іншими словами, якщо жінка та чоловік домовилися про те, що після народження дитини з чоловіка знімаються обов’язки його виховувати та утримувати, ця домовленість не матиме нормативного підкріплення та юридичної сили.

Це пов’язано з тим, що сімейне законодавство України регулює реалізацію батьківських обов’язків, наприклад, нормативно закріплює ці обов’язки, спосіб їх виконання у добровільному та примусовому порядках, відповідальність за невиконання. Сімейне законодавство України не встановлює способи невиконання батьківського обов’язку.

Як зберегти фігуру під час ГВ: 5 міфів, які давно настав час викинути з голови

Джерело: Instagram@maria_tareeva

Як це відображається у реальній життєвій ситуації?

Наприклад, між жінкою та чоловіком укладено вище описану домовленість. На світ з’являється дитина, а у свідоцтві про народження – запис про її батьків. У якийсь момент матері стає важко утримувати дитину, і вона звертається за допомогою до батька. Батько нагадує про домовленості та відмовляє у матеріальній підтримці. Далі слідує звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Як розповісти дитині про релігію: список книг від Світлани Ройз

***

Чи братиме суд до уваги існуючі домовленості?

Враховуючи, що домовленість про позбавлення дитини аліментів (згідно з ч. 1 ст. 179 СК України аліменти – це власність дитини) звужує обсяг прав дитини та суперечить її інтересам, відповідь очевидна.

Більше того, згідно з ч. 6 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин (договір), що вчиняється батьками, не може суперечити правам та інтересам їх малолітніх, неповнолітніх або непрацездатних дітей. ) найкращого забезпечення інтересів дитини. Таким чином, моральна сторона питання необхідності виплати аліментів визначається чоловіком і жінкою, але на законодавчому рівні, незалежно від того, про що домовилися батьки, першочерговим є найкраще забезпечення інтересів дитини. Це означає, що уповноважений орган зобов’яже батька виплачувати аліментинавіть якщо жінка народила «для себе».

Розглянемо іншу ситуацію, коли батьки дитини у шлюбі, але чоловік має іншу сім’ю.

Джерело: Instagram@galina_rud_advokat_vld

Чи можна подати на аліменти, не чекаючи на розлучення?

У цьому питанні слід нагадати, як можна «подати на аліменти». Відповідно до СК України, той із батьків, разом з яким проживає дитина, може звернутися до суду із позовом про стягнення аліментів або із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів. І в тому, і в іншому випадку передбачено механізм примусового стягнення аліментів. Зауважимо, що закон не передбачає умовою звернення до суду наявність судового рішення про розірвання шлюбу або іншого документа, що підтверджує розлучення.

Це пояснюється тим, що обов’язок утримувати свою дитину не залежить від юридичного статусу відносин між батьками, Чи то вони в зареєстрованому шлюбі, в так званому «цивільному шлюбі», їх шлюб розірваний або знаходиться на стадії розірвання. Закон не обмежує право дитини отримувати аліменти і право матері їх стягнути на його користь. Водночас, суду необхідно довести місце проживання дитини із заявником (позивачом), тобто підтвердити законність звернення до суду, оскільки аліменти стягуються на забезпечення дитини та мають використовуватись за цільовим призначенням.

Джерело: [email protected]

***

Наприклад, отримати в районній адміністрації довідку про реєстрацію місця проживання дитини або надати суду свідчення свідків. При ухвалі судом розміру аліментів враховуються такі обставини: стан здоров’я та матеріальне становище як дитини, так і платника аліментів; наявність у платника аліментів утримання інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування майна та майнових прав, а також інші обставини, які мають суттєве значення (ч. 1 ст. 182 СК України). Серед перерахованих обставин жодного слова про статус відносин між батьками.

Але, варто зазначити, що наявність у чоловіка іншої сім’ї і підтверджені ним витрати на утримання її членів впливають на визначення розміру аліментів. відповідного віку. Крім того, батьки зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину у випадках, викликаних особливими обставинами (захворювання, встановлення інвалідності у зв’язку з розвитком здібностей дитини тощо). На стягнення додаткових витрат поширюються положення закону про порядок стягнення аліментів. Отже, подати на аліменти можна, не чекаючи офіційного розірвання шлюбу. Адже потреби дитини не можуть зменшуватись залежно від того, живуть батьки разом чи порізно, є у батька інша сім’я чи ні.